Принад Рівненщини не злічити, зокрема й унікальних. Не забуваймо, що нинішня конфігурація області — данина сучасному адміністративно-територіальному поділу. Історично це волинська земля, яку вперше згадали в літописах 1077 року. Та не лише давніми і недавніми пам’ятками прагнуть зацікавити гостей рівняни. Вони взялися спростовувати адаптовану до вітчизняного туризму приказку «Вміла готувати, та не вміла подавати». Коли зазвичай позитивні враження від побаченого геть нівелюються браком інфраструктури, совковим екскурсійним супроводом, іншими важливими «дрібницями». Група столичних журналістів пересвідчилася, що готують і подають на Рівненщині по-сучасному цікаво. 

Знову вересень, а це означає, що незабаром  одна з найяскравіших подій року — Міжнародний форум видавців у Львові. Чернівецьке видавництво «Букрек» приїде сюди 23-й раз — він його учасник від початку заснування.  Загалом вони  майже ровесники. 24 роки тому  «Букрек» став  першим приватним видавництвом не лише в Чернівцях, а й в Україні. Його директор Дарина Максимець  має звання  відмінника освіти України, а заслуженим журналістом України вона, тоді власкор «Робітничої газети», стала першою на Буковині. А ще на її честь названо одну із зірок  Всесвіту. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Поліська Катюша
Їх поєднала наша Вітчизна
Персидський конфуз Червоної армії

Щоб здобути якісні знання з англійської та арабської в Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова, третьокурсниця Лілія Цілик щодня витрачає 80 гривень. Неважко підрахувати, що на місяць студентці потрібно мінімум 1600 гривень тільки за дорогу та економ-меню. Вочевидь щомісячної стипендії 825 гривень Лілі, яка навчається на бюджеті, вистачає тільки на проїзд. «Щоб навчатися у столиці, мені доводиться їздити з Борисполя, моя одногрупниця добирається щодня з Макарова, ще одна — з Ірпеня», — розповідає «УК» студентка.

В Україні його майже не знають за винятком вузького кола краєзнавців та істориків. Але для них він особлива постать. Адже йдеться про нащадка двох відомих родоводів, які залишили помітний слід в історії не тільки України і Росії, а й Європи та світу.

Власкор «УК» зустрівся з Ніколасом МУРАВЙОВИМ-АПОСТОЛОМ під час його недавнього приїзду до Сум. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

Голодоморний біль міста на Неві

Прибалтійський урок для України

Америці потрібні трударі, а Росії — продажні душі

Черкаський державний бізнес-коледж має славну 50-річну історію. За цей час тут підготовлено понад 21 000 фахівців. Новітня історія закладу й кардинальні зміни в його становленні нерозривно пов’язані з ім’ям директора професора Олега Кукліна, який віддав коледжу понад три десятки років наполегливої праці. Наша розмова з ним — про сьогоднішній і завтрашній день коледжу. 

Заквітчана синьо-жовтими бантами Катруся з Івано-Франківщини радіє першому дзвонику — сьогодні на урочистій лінійці вона поміж четвертокласників. З гарним настроєм дівчинка прийшла на свято не тому, що підросла на один клас: позаду залишилися зазубрювання таблички множення та не менш стресові норми техніки читання.

Від сьогодні учнів початкової школи навчатимуть за розвантаженими навчальними програмами — їх логічно впорядкували, прибравши драконівські радянські підходи до вимог і оцінювання. А головне — віднині від дітей вимагатимуть не зазубрювати матеріал, а критично мислити, висловлювати власну думку, самостійно знаходити рішення. У школі не лише даватимуть знання, а й формуватимуть у дитини компетентності, потрібні в повсякденному житті. Які новації чекають на найменших школярів і чи знають про них вчителі й батьки, дізнавався «УК». 

За п’ять днів вакцину, яку минулого тижня доставив в Україну Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), розподілять по регіонах, повідомила журналістам на брифінгу в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. «Відтак на сайті міністерства буде інформація, скільки доз вакцини поїхало в конкретну область. Вакцину БЦЖ замовили в канадського виробника, вона прекваліфікована ВООЗ та виробляється в Болгарії», — сказала вона. До середини вересня, пообіцяла Уляна Супрун, останні дві вакцини, закуплені за кошти держбюджету 2015 року, доставлять в Україну. Загалом через ЮНІСЕФ Україна закупила 8 вакцин. 

Хоч яким спекотним був останній місяць літа, прохолодний подих осені вже відчувається. Стерні і сіножаті виблискують під  казковими килимами, зітканими з міріад струн сріблястого павутиння. Це традиційне вбрання хліборобської ниви до зустрічі і проводів другого бабиного літа.

Не всі прогнози синоптиків і народні прикмети щодо погодних умов у вересні підтверджуються. Від першого осіннього місяця не варто чекати природної стабільності. Про це нагадує  народне прислів’я: «У вересневий час сім погод у нас». Та, як мовиться, на погоду не нарікай, а про урожай подбай. Незважаючи на окремі природні  катаклізми, цьогоріч гарно вродили зернові, садовина і городина.  Нарешті  будемо й з гречкою. А ще небувалим солодким урожаєм порадували нас пасічники. На усі три Спаси медові базари України де монстрували такий вибір весняного і літнього взятку, що очі розбігалися. Може, наша держава за підсумками цього року переміститься з третього на друге місце у світі з виробництва меду. Сподіваємося на це! І на високий урожай осінніх культур.