Фестиваль культури «Українська весна» відбувся вдев’яте. Тривав він не лише в адміністративному центрі Великопольського воєводства. Заходи відбувалися в містах Лешно, Гнєзно, Понєц, Бояново, у гмінах Червонак, Пакослав. Виступали митці з Києва, Харкова, Тернополя, Чернівців, Рівного, інших наших міст.

Фестиваль започаткував нині світлої пам’яті Лукаш Горовський. У 1990-х роках у його фермерському господарстві з’явилися заробітчани з України й просили роботи. Працевлаштував. Згодом отримав запрошення відсвяткувати разом з ними Різдво в їхньому селі Цигани, що на Тернопіллі. Побачивши українське життя на власні очі, почав допомагати спочатку Циганам, а згодом і Борщівському району. 

Трагічна сторінка нашої історії припадає на 13 червня. Нинішнього року виповнюється 75 річниця однієї з наймасовіших депортацій цивільного населення з території Північної Буковини та Бессарабії. За інформацією чернівецьких науковців масштабна «операція» депортації «ворогів народу» обговорювалася 8 червня 1941 року на об'єднаному засіданні бюро Чернівецького обкому КП(б)У та облвиконкому. Відтак у ніч з 12 на 13 червня вивезено 2279 сімей (7720 осіб). 

Одразу дві творчі організації — Національна спілка художників та Національна академія мистецтв — висунули народного художника України Михайла Гуйду на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року за напрямом «Образотворче мистецтво». 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Український творець радянських турбобурів

Сталінська розправа із греко-католиками

Крила любові великого майстра 

 Відкриття рентгенівських променів зробило справжню революцію в діагностиці хвороб. Лікарі нарешті отримали змогу побачити зображення внутрішніх органів, кісток без хірургічного втручання. Але цей метод діагностики нині застарів, до того ж він має низку недоліків. Часто на рентгенівському знімку зображення одних внутрішніх органів накладаються на зображення інших. У результаті тільки досвідчений рентгенолог може правильно встановити діагноз, а нерідко це не під силу навіть медичним світилам. Крім того, через особливості обстеження на рентгенограмі не видно новоутворень — таких, як поліпи, грижі чи запалення. Ці недоліки рентгену спонукали вчених до розроблення нових видів діагностики, серед яких особливе місце займають КТ (комп’ютерна томографія) та МРТ (магнітно-резонансна томографія.

Серед багатьох напрямів міжнародного співробітництва Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини академічна мобільність викладачів та студентів набула особливої актуальності. Можливість навчатися, викладати, стажуватися, вести наукову діяльність в іншому навчальному закладі чи науковій установі на території країни або за її межами без відрахування з основного місця навчання (роботи) дає чимало переваг. Зокрема академічна мобільність збільшує шанси людини на професійну самореалізацію, підвищує якість трудових ресурсів національної економіки. Вона стає гідною відповіддю систем освіти на виклики глобального освітнього простору. Обмін кращими вітчизняними та зарубіжними досягненнями у галузях науки, освіти та інновацій дає змогу в безпосередньому контакті із зарубіжними колегами визначати подальші перспективи співробітництва і євроінтеграції. Зумовлено це як загальнодержавними стандартами наукової та освітньої діяльності, так і особистими професійними й навчальними інтересами та потребами університетської спільноти. 

Сучасний молодий композитор Анжела Ярмолюк стрімко і впевнено з’явилася в мистецькому середовищі. Її пісні, наповнені патріотизмом і любов’ю до України, відразу стали популярними. Їх замовляють у радіоефірах, вони звучать зі сцени Палацу культури «Україна» і на передовій для воїнів АТО. Торік Указом Президента України Анжелі Ярмолюк присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв України».  

Майбутні абітурієнти вже отримали атестати зрілості й саме перебувають у повній навчальній готовності. Хоч складання ЗНО з основних предметів за плечима, у більшості вступників попереду тестування з іноземних мов чи природничих дисциплін. А ось на дев’ятикласників у професійно-технічних закладах чекають вступні випробування. 

Команда одного з найбільших і найавторитетніших фестивалів в Україні зробила неможливе: в нинішній ситуації зібрала в Херсоні 29 театрів із шести країн світу, які за дев’ять днів показали 32 вистави різних жанрів, стилів і напрямів. Окрім вистав у сквері, що поблизу Музично-драматичного театру ім. Куліша — організатора фестивалю, активно працювала Green zone, де проводили майстер-класи, музичні вечори, читали п’єси, презентували книжки українських драматургів, зустрічі з учасниками фестивалю.

«Мельпомену Таврії» відкрив столичний Національний театр ім. І. Франка виставою із символічною для фестивалю назвою «Зірка, або Інтоксикація театром» британського драматурга Ноеля Кауарда із Поліною Лазовою і Богданом Бенюком у головних ролях. П’єса-шарж іронічно відкрила глядачам театральні лаштунки зі стосунками та рефлексіями як зірок, так і їхнього оточення. А Національний театр ім. Лесі Українки, навпаки, показав свою виставу в останній фестивальний день. Трагікомедія «Дрібниці життя» за оповіданнями Чехова сприймається як актуальний заклик: будьте толерантні, уважні до ближніх, бо саме дрібниці можуть ускладнити наше життя. 

Хай на кілька днів, але колишній княжий град Чернігів набув статусу столиці документального кіно. Достовірні кадри сучасної історії — це неоціненний подарунок нащадкам. Адже оцінка того, що відбувається нині, часто скидається на розмову бджоли і мухи: перша бачить лише прекрасні квіти, друга — гидкі смітники. Щоб збагнути, хто з них правий і який світ насправді, потрібно роздивитися його власними очима. Що й робили і шанувальники кіно, і поважне журі в складі відомих і в Україні, і за її межами митців Богдана Бенюка, Михайла Іллєнка та Сергія Маслобойщикова на чолі з польським гуру кіно, лауреатом головного призу Венеціанського кінофестивалю «Золотий лев» Кшиштофом Зануссі.