Гуманітарна політика

Із січня департаменти соцзахисту населення облдержадміністрацій протягом кількох місяців проводитимуть конкурсні торги на закупівлю послуг з безплатного харчування для дітей у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення. Тож тимчасово — у січні, лютому й березні 2015 року — діти-чорнобильці не отримуватимуть обідів у школах.

Скасування обов’язкового вивчення деяких гуманітарних дисциплін у вишах спричинило в суспільстві такий резонанс, що цю проблему днями обговорювали в Будинку уряду представники університетів, наукових установ НАН, громадськості за участю віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка та міністра освіти Сергія Квіта. За результатами дискусії ухваленонизку принципових рішень. 

У соцмережевому ажіотажі, який спричинило скасування обов’язкового вивчення бакалаврами історії України, філософії, іноземної мови та ще кількох дисциплін, — претензії до профільного міністерства, які часом трансформуються в панічні зойки на кшталт «Філософію виганяють з вишів». Насправді скасування відповідного наказу МОН від 2009 року — не забаганка нинішніх очільників відомства. Цього вимагає новий закон про вищу освіту, ухвалений понад півроку тому. Який, нагадаємо, перед внесенням у сесійну залу парламенту пройшов широке громадське обговорення. 

Школу стартапів, переконаний, варто пройти в Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут» політикам і чиновникам, які відповідають за економічний розвиток держави. Закінчивши її (звичайно, за умови, що осилять програму), зрозуміють, чому здібним науковцям і студентам гроші не треба шукати. Відповідь отримають чітку: бізнес спрямовує кошти туди, де буде віддача. А ось столична влада вже сім років приміряється. 

Чи не кожен, хто пише про Леоніда Кисельова, наводить цей епізод. Добірку поезій київського школяра надрукував найпрестижніший у Радянському Союзі часопис «Новый мир», редагований вимогливим до поетів Олександром Твардовським. Це була сенсація. 

Книжка вийшла у видавництві «Генеза». Її зовнішній вигляд справді привертає увагу. Перші сторінки кожного з трьох розділів книжки («Сльоза на смальті споришу», «На орбітах пелюсток», «Кути спіралі») мають власне оригінальне оформлення. Крім того, художній редактор Юлія Ясінська та комп’ютерний дизайнер Наталія Корсун творчо попрацювали й над окремими сторінками збірки. Але художнє оформлення книги є зовнішнім відображенням її внутрішнього наповнення. То про що ж ця поетична збірка? 

Прапор із закликом «Воля України або смерть», який нині разом із синьо-жовтим державним часто майорить над позиціями українських воїнів на Донбасі, уперше з’явився у Холодноярській республіці 1920-го. Тому передовсім на cхід України повезли документальний фільм «Холодний Яр. Воля України або смерть» волонтери — активісти руху «Не будь байдужим», військово-історичного клубу «Повстанець» та працівники продакшн-студії «Диваки». 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ: У тіні Лесиної слави Сталін-Путін — одна подоба Совку герої не потрібні 

Відомо, що Дніпропетровщина належить до тих пілотних областей, які впродовж кількох попередніх років намагалися перебудовувати радянську систему охорони здоров’я, що давно віджила своє. Не всі нововведення медики і громадськість сприймали позитивно, але були й слушні напрацювання. Тому з полегкістю сприйняли слова міністра охорони здоров’я, який, представляючи їм свою концепцію реформування, не запропонував усе зруйнувати, а натомість заявив: «Те, що нині успішно працює, ми дороблятимемо, а недосконале — удосконалюватимемо».  

Буквально за одну ніч з відомого в наукових колах фахівця він перетворився на зірку світового масштабу. Минулої осені про нього дізналися навіть ті, що наукою особливо не цікавилися. Ім’я Клима Чурюмова зазвучало на провідних світових телеканалах і з’явилось на шпальтах друкованих ЗМІ. Торік 12 листопада космічний апарат «Розетта» спрямував на поверхню комети спусковий апарат «Філи». За цим історичним моментом і величезним кроком на шляху до розгадки таємниці виникнення Сонячної системи в прямому ефірі спостерігали сотні тисяч людей. Комету, на яку приземлився «Філи», відкрили в жовтні 1969 року українські астрономи Клим Чурюмов і Світлана Герасименко. Сьогодні наша розмова з директором Київського планетарію член-кореспондентом Національної академії наук України Климом ЧУРЮМОВИМ. 

На близнюків завжди звертають увагу, намагаються розкрити таємниці, що приховують зовні схожі люди, зрозуміти неповторність їхнього світосприйняття. Мовляв, людина з її емоціями — це окремий всесвіт, а як бути, коли вони з материнського лона ділили все на двох? Особливо цікавими видаються ці пошуки, коли йдеться про художників-близнюків. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ: Українські музиканти Росії  Полтавський поміщик Антон Шпонька   Творець тореадорів