На новорічні свята Київський будинок актора запропонував глядачам своєрідну ораторію-дует «Слово про похід Ігорів». Виставі скоро виповниться 10 років, вона приваблює творчим складом і темою військової звитяги. Невідомий автор «Слова…» засуджує мілітаристський авантюризм новгород-сіверського князя Ігоря, взятого в полон половцями, і співчуває бранцеві. Пафос твору — в прославлянні великого князя Святослава, який обстоював єдність держави в міжусобицях.

Вистава триває годину. Вперше на сцені повний текст твору. 

Кожен його роман стає бестселером, збурюючи широкий розголос серед читацьких кіл. Свого часу знаменитий «Залишенець» («Чорний Ворон») викликав такий шквал дискусій, зокрема й політичних, що вийшов далеко за межі літературного явища. У цьому романі Василь Шкляр чи не вперше в нашій літературі назвав речі своїми іменами стосовно російсько-української війни у ХХ столітті. Хмизу у вогонь автор підкинув ще й тим, що відмовився отримувати присуджену йому Шевченківську премію за режиму Януковича. Сьогодні письменник відповідає на запитання «УК». 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Обірваний політ

Антарктична епопея України

Крилатий витязь нашого неба 

Михайло Кузів — художник, Богдан Гірний — скульптор. Обидва народилися на Тернопіллі. Але життєву та творчу долю кожен пише-ліпить по-своєму. Пан Михайло — в рідному краї, пан Богдан — у США. Але дедалі частіше лине до неї, щоб творити тут.

Познайомились майстри в одній з тернопільських художніх майстерень. Згодом виник задум поєднати скульптуру та живопис на спільній виставці.
 

Ознайомившись з опублікованим Бюджетним кодексом та Законом «Про Державний бюджет України на 2016 рік», нині багато кого непокоїть питання доцільності внесених новацій. Звісно, закон є закон, і його треба виконувати. Однак є галузі, які не готові опинитися без будь-якого державного фінансування. Одна з них — освітня.

Прикінцеві положення закону дозволяють уряду виконувати (або не виконувати) багато норм освітнього законодавства, залежно від наявних коштів. Таку ситуацію на недавній обласній нараді працівників профтехосвіти її учасники називали критичною. Адже прагнення зекономити, в одну мить залишивши галузь на голодному пайку, може невдовзі спричинити негативні наслідки — навіть болючіші, ніж може здаватися. Цю тезу, яка звучала в багатьох виступах працівників закладів профтехосвіти, найповніше розкрив директор Черкаського професійного ліцею Юрій Куліш. Пропонуємо ознайомитися з його думками. 

У понеділок, 1 лютого, стартує реєстрація для участі в основній сесії зовнішнього незалежного оцінювання. Тож усі, хто мріє влітку стати студентом вишу, можуть подати документи. На майбутніх абітурієнтів цьогоріч чекають новації. Так, вступники складатимуть лише однорівневі тести (завдання поглибленого рівня скасували). ЗНО з української мови та літератури, а також на вибір з математики або історії України зарахують як державну підсумкову атестацію.

І випускникам, і їхнім батькам нагадаємо, що завершується реєстрація на участь у пробному тестуванні — заявку ще можна подати до 30 січня. Тож поспішайте! Насправді участь у «репетиції» ЗНО — корисна нагода ознайомитися з процедурою проведення тестів. Таке тестування відбудеться 2 та 9 квітня з різних предметів. 

Знайомтеся: художник Людмила Лебедєва-Поліщук. Повною мірою  володіє дивовижним даром наводити мости взаєморозуміння. Із жіночою м’якістю і привабливою довірливістю відчиняє двері та запрошує в подорож країною  яскравих фарб і дивовижних персонажів завдяки власній неповторній техніці написання картин. Її перша персональна виставка відбулася ще в березні 1995 року, а лише протягом двох минулих років вона брала участь у 17 виставках, сім із яких благодійні  — на допомогу бійцям, пораненим у зоні АТО. Нині  в Музеї гетьманства в Києві експонується свіжий творчий доробок, який майстриня назвала «Стук мого серця».

Художниця зізнається, що зазвичай пропускає крізь себе всі свої роботи, адже лише так можна розраховувати на щирість  поціновувачів. Хоч їй гріх скаржитися на визнання:  на своєму творчому шляху проводила тематичні виставки, лауреат багатьох конкурсів, учасник всеукраїнських та міжнародних художніх зібрань. Приміром, свого часу з  великим успіхом пройшла її виставка великодніх яєць у галереї Берліна (ще одна техніка, якою, на жаль, вже не  займається талановита мисткиня  і в якій  домоглася неабияких успіхів).  

На тимчасово окупованих територіях залишається чимало дітей шкільного віку. Врятувати майбутнє молоді Донбасу і Криму допомагає дистанційне навчання, яке надають школи з різних областей України. «УК» зясував, яким чином можна здобути знання на відстані. 

Щоб довкола теми щеплень в українському суспільстві вибухнула дискусія, досить найменшої іскри. Антивакцинальні настрої існують у багатьох країнах, проте в нас їх градус через недовіру до влади загалом та охорони здоров’я зокрема в рази вищий. Бракує перевіреної інформації, тож люди охочіше вірять розповідям знайомих чи телешоу, ніж лікарям. Факти смерті чи інвалідизації після щеплень хоч офіційно й спростовують, але вони надалі сіють страх і відмови від вакцинації. Як-то кажуть, ложечки на місці, та осад залишається.

Одна з найбільших проблем — спілкування (хоч іноді його важко так назвати) з лікарем. «Прийшла якось із дитиною до лікаря на щеплення, спитала: «А що за вакцина, хто виробник?» У відповідь почула: «Яка вам різниця, дякуйте, що взагалі є», — розповідає Юля К., мама 4-річної Оленки. 

У Чернівцях, де, за легендою, вулиці підмітали трояндами, цінують мистецтво і шанують митців. У 1877 році з ініціативи місцевого товариства розвитку музичної культури містяни за власний кошт звели будівлю філармонії, запросивши кращих віденських архітекторів. Відтоді чернівецька концертна зала красою і дивовижною акустикою вражає глядачів і гастролерів. На філармонійній сцені Чернівців виступали музичні генії світу: Енріко Карузо, Ференц Ліст, Антон Рубінштейн, Соломія Крушельницька, Микола Лисенко, Федір Шаляпін.

Тут зродилася і злетіла на пісенних крилах сучасна українська естрада з іменами уславлених буковинців Дмитра Гнатюка, Володимира Івасюка, Софії Ротару, Левка Дутковського, Назарія Яремчука, Миколи Мозгового, Павла Дворського, Іво Бобула.

Завдяки подвижництву професіоналів класичної музики в Чернівцях уперше звучать симфонічні твори видатних українських композиторів, почасти відроджені із забуття. Про «троянди й виноград» у світі музики — в розмові з директором Чернівецької обласної філармонії Анатолієм ВІЗНЮКОМ.