В Україні запроваджено нову процедуру ліцензування освітньої діяльності. Дедалі більше вишів, які не дбають про якість освіти і створення належних умов для навчального процесу, позбавляють  ліцензій. У такий спосіб Міністерство освіти і науки оптимізує занадто розгалужену мережу вищих навчальних закладів. Діяльність припиняють  передовсім численні приватні коледжі та  філії сумнівних університетів, деякі державні заклади. «УК» дізнавався, хто вирішує майбутнє університетів. 

Як відомо, у фіналі національного відбору  на міжнародний пісенний конкурс  крім співачки Джамали змагалися п’ять гуртів: The Hardkiss, Brunettes Shoot Blondes, «НеАнгели», Pur:Pur і SunSay. Щоб визначити переможця, своє слово мали сказати журі й ми, слухачі. Наше голосування  цінується вище за думку професіоналів. Тому можна впевнено казати, що Джамала — це вибір українців, адже журі надало перевагу гурту The Hardkiss. Однак  свою справу зробили  SMS-повідомлення, яких, до речі, цього  року  було  рекордно багато —  382,5 тисячі. Співачка набрала найбільше балів саме завдяки нашій активності.

Тож у травні у Стокгольмі 32-річна Сусана Джамаладінова заспіває пісню «1944». На її написання співачку надихнула розповідь прабабусі про депортацію кримських татар із території півострова. «Я написала її торік, і для мене це дуже особиста пісня, — розповідає Джамала. — Вона про трагедію  нашої сім’ї й усього кримськотатарського народу, який у 1944-му завантажили в товарні вагони і як худобу кілька тижнів везли в Середню Азію. Тих, хто  помирав від голоду і спраги, просто викидали з потяга. Моя прабабуся втратила там одну з дочок. Написати пісню мене спонукала особиста історія моєї родини,   але якщо подивитись на цю тему ширше, то багато народів, які живуть в Україні, було репресовано, депортовано, вони пережили Голодомор. Тому ця пісня не тільки про депортацію. Для мене дуже важливо, щоб про те, що нам усім болить, дізналися якомога більше людей за  межами країни. Тому використаю «Євробачення», щоб розповісти  про це музичною мовою як композитор, як автор».

Під час цьогорічної вступної кампанії державне замовлення для університетів формуватиметься по-новому. «Важливо, що міністерство вже не буде здійснювати ручного розподілу місць державного замовлення для вищих навчальних закладів, — заявила вчора під час брифінгу в Будинку уряду перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. — Ми змінюємо цю систему. Адже щороку кожен університет прагне отримати якомога більше бюджетних місць, тож при їхньому розподілі часто були задіяні лобістські інтереси. Цього року університети, з огляду на торішню кількість бюджетних місць, можуть самі встановлювати до 20% (максимум 25%) держзамовлення за окремою спеціальністю. Причому кількість місць за окремою спеціальністю буде зафіксована Кабміном — приблизно в квітні». 

Шістдесятники зробили великий внесок не тільки у другу хвилю українського відродження — виступили проти русифікації в культурній політиці, відмовилися від канонів соціалістичного реалізму. По суті, в тоталітарній державі вони заявили про людську гідність. Осмислення реальності в координатах пріоритетів людини стало первинним, що не вкладалося в совєтську ідеологію. На вільнодумство художників влада відповіла «бульдозерними» заходами, цькуванням у пресі, найрадикальнішим — примусовим лікуванням у психлікарнях. Але процес уже тривав. Пік хвилі арештів припав на 1972 рік. Кульмінацією репресій проти художників стало провокаційне вбивство Алли Горської. 

Їхнє завдання — дістатися святая святих людського організму — серця. Рівно о восьмій ранку до Центру дитячої кардіології та кардіохірургії заходять його директор професор Ілля Ємець та двоє його колег зі Швейцарії: кардіохірург Пауль Фогт та інтервенційний кардіолог П’єр Левіс. Вже понад рік ці видатні лікарі приїжджають у центр консультувати та оперувати пацієнтів. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Сором пік душу

Від культу особи — до приватизованих партій

«Будь безстрашним, мій Алгадаю!» 

Чимало матеріалів, які публікуємо на сторінках «УК», мають продовження і розвиток. З тих чи тих причин долю не всіх вдається простежити. Однак ці дві теми, які зачепили наші власкори, ми не залишимо поза увагою. 

«Лікарні в райцентрах нам більше не потрібні. Ми побудуємо свої», — заявили керівники об’єднаних територіальних громад Буковини. Вони тепер при грошах. Через прямі міжбюджетні взаємини з Мінфіном їм впали наче з неба мільйони гривень медичної субвенції, якої вони раніше не мали і яку тепер з рук випускати не хочуть. 

 ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Яка школа, така й держава

Письменник, який навчив гордості

Щоб шаблі не брали, щоб кулі минали

На початку року більшість працівників професійно-технічних закладів не отримали зарплату, а їхні учні залишилися без стипендії. Через брак фінансування училища опинилися на межі закриття. Адже в межах децентралізації влада передала утримання цієї сфери на місцевий рівень, тож одні міста не змогли утримувати власні ПТУ, інші — не захотіли. Як наслідок, колективи профтехучилищ вийшли з протестом під стіни парламенту. Народні депутати проголосували за відповідні законодавчі зміни, щоб фінансування відновити. Утім, вогнище загасили тимчасово, адже система підготовки робітничих кадрів потребує негайного реформування.