ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

«Просто був порядною людиною»

Козацька душа шляхетної англійки

Незламність ціною в життя

Майже дві з половиною тисячі відвідувачів завітали торік до Музею історії урядів України. Якщо раніше експонати займали одну кімнату, тепер експозиція значно розширилась і містить цікаві раритети, що розповідають про минуле українських чиновників.

Музей, розташований у Будинку Кабінету Міністрів, почав діяти наприкінці 2009 року. Ідею його створення ще за п’ять років до того висунув завідувач історико-документального відділу Секретаріату Кабінету Міністрів Микола Палій. Початкову експозицію, що розповідала про діяльність органів виконавчої влади, починаючи від створення у 1917 році першого уряду України — Генерального секретаріату Української Центральної Ради на чолі з Володимиром Винниченком — і до наших днів розмістили у звичайному робочому кабінеті. Тоді цим опікувалися начальник управління у зв’язках з громадськістю Наталія Дніпренко разом із першим збирачем фондів майбутнього музею Наталією Карповою. 

Це найкращі 40 фотографій із понад 680 робіт, які надійшли з усіх куточків України на однойменний всеукраїнський фотоконкурс. Виставка щорічна, відбулася вже вшосте, однак у Верховній Раді експонується вдруге. Як зазначають організатори, фотоконкурс «Благодійність крізь призму об’єктива» цього разу став відображенням нових суспільних процесів — фото 2015 року присвячені допомозі внутрішньо переміщеним особам та всім, хто постраждав від війни в Україні.

А провів фотоконкурс восени 2015 року Український форум благодійників під патронатом Національної спілки фотохудожників України. Найкращі роботи підібрало професійне журі, до складу якого увійшли відомі на весь світ українські фотографи (Едуард Странадко), представники міжнародних (програма «Волонтери ООН») та українських благодійних інституцій (благодійний фонд родини Загорій, Всеукраїнський благодійний фонд «Запорука»). Уперше відзначали вибір «народного журі» за результатами онлайн-голосування. 

Коридори Гуманітарного ліцею, що на Печерську, прикрашають картини визначних сучасних художників. Вони там доречніші, ніж у коридорах влади, де інші ціни і цінності. Картини подарували автори чи випускники, яких щодня бачимо в новинах. Серед них урядовці, політики, журналісти, громадські діячі. 

Гуляючи гірською стежкою на півночі Ізраїлю, жінка випадково знайшла ауреус, рідкісну римську золоту монету із зображенням Октавіана Августа, викарбувану в 107 році. Тепер експерти-нумізмати ламають голову над оцінкою реліквії, адже у світі є тільки одна така монета; яка зберігається в Британському музеї. 

Кінець минулого тижня ознаменувався оприлюдненням певної науково-пошукової сенсації. Доктор історичних наук професор Володимир Сергійчук у Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» перед численними журналістами та відвідувачами виступив із повідомленням про те, що кількість жертв організованого голоду в Україні у 1932—1933 роках удвічі перевищує офіційно прийняту в Україні і доведену науковцями з Інституту демографії і соціальних досліджень НАНУ цифру 3,5—4 мільйони осіб. Він представив знайдені в архівах документи, на основі яких здійснив власні підрахунки жертв Голодомору. За його даними, щонайменше 7 мільйонів українців загинули внаслідок штучно організованого кремлівською владою голоду в Україні. Понад те, він назвав ще не взяті до уваги і не досліджені джерела, врахування яких може збільшити цю кількість до 10 мільйонів. 

Хоч Міністерство освіти і науки виконало держзамовлення із забезпечення новими підручниками учнів 4-х і 7-х класів, у деяких школах діти й нині не мають їх на партах. Чому склалась така ситуація, чи оголошено вже конкурс проектів нових підручників для учнів 8-х класів та якою стане школа майбутнього, «УК» розповідає директор Інституту модернізації змісту освіти Наталія ВЯТКІНА. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

Заповідник переляку

Каторжна епопея доктора філософії

Козацька доба українки з Донбасу

Питання змін у системі освіти останнім часом порушують вже не вперше. Так, на одному з нещодавніх урядових засідань чільне місце було приділено організації так званих опорних шкіл. Саме вони покликані стати частиною підвалин масштабної реформи середньої освіти. У традиційному спілкуванні зі співвітчизниками у десятихвилинному форматі Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк докладно зупинився на більшості аспектів, пов’язаних із майбутніми змінами. 

Чи набуде Ніжин національного культурного обличчя? Це питання непокоїть тих моїх земляків, які простір нашого міста сприймають не в географічному вимірі, а як власну долю. І в них неймовірно сильне відчуття його духовного середовища.

Містом 17-ти храмів назвала Ніжин редакційна колегія науково-популярного ілюстрованого журналу Міністерства культури «Пам’ятки України», присвятивши йому один з номерів за 2013 рік. У такий спосіб науковці підтримали створення в Ніжині історико-культурного заповідника.