Гуманітарна політика

  • Як 23 лютого перетворилося на свято жінок

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

    Українською стихією наповнені всі його твори

    Бумеранг насилля

    Незборима сила Кобзаря 

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    Нашого слова вороги бояться більше, ніж куль

    У більшості свідомих громадян березень асоціюється не лише з початком весни, а й із традиційними Шевченковими днями. Від них іде своєрідний відлік нового культурного поступу, який задає тону на весь рік. Цим дням передує і вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка. Лауреатам її вручав особисто Президент Петро Порошенко. 

  • Український «Криголам» прийшов до читача

    Видавці брати Капранови вважають переклад «Ледокола» явищем в українській літературі, бо такі книжки «створюють імунітет» у сучасників щодо російської пропаганди, проламують масштабну брехню, обгрунтовують проукраїнський погляд на історичні постаті та на ключові історичні події.

    Співпраця Капранових з вигнанцем Суворовим (Володимиром Резуном), який нині живе в Лондоні, розпочалася з книги «Кузькина мать» — так називали в СРСР атомну бомбу. Загалом вони видали п’ять книжок Суворова. Деякі з них український читач отримав раніше, ніж російський. До речі, в Росії його не видають. Сам письменник вивчає українську мову. Він етнічний українець, до того ж служив у Прикарпатті й нині позиціонує себе як український історик. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Чому батьки виконують домашні завдання?

    Школярі потерпають від переобтяженості навчальних програм. Більшість тем з різних предметів настільки деталізовані, перевантажені термінами, що учні не в змозі осмислити матеріал, викладений у підручниках, і самостійно виконати домашні завдання. І хоч шкільні програми нещодавно спростили, значна частина вчителів не поспішає докладати зусиль, щоб зробити уроки цікавішими. 

  • Як фінансувати вищу освіту

    Треба розробити таку формулу фінансування вищої освіти, яка дасть змогу надавати кошти високоякісній освіті, буде прозорою, а також враховуватиме міжнародний досвід, наголосила перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун, представляючи позицію міністерства під час дискусії щодо цієї  проблеми, яку організував аналітичний центр CEDOS. «Ми змінюємо механізм державного замовлення на інший тип фінансування, який грунтуватиметься на результатах», — повідомила вона.

    Хоч певні правила залишаються незмінними: для дієвої системи фінансування вищої освіти університети мають відповідально ставитися до підготовки студентів, намагатися якомога більше залучити на навчання найкращих абітурієнтів. У свою чергу вступники, обираючи виш, мають зважати передовсім не на його популярність, а орієнтуватися на конкретні показники його діяльності. «Завдяки  новому механізму фінансування зможемо підкреслити сильні сторони системи і поліпшити вищу освіту загалом», — наголосила посадовець. 

  • Співак Дмитро ШАРАБУРІН: «У нас оперета все-таки трохи випереджає оперу»

    Яким у житті має бути артист, якщо він так переконливо втілює на сцені образ невтомного і простодушного витівника Труффальдіно з комедії Карло Ґольдоні «Слуга двох господарів»? Та не просто втілює, а проживає його в жанрі мюзиклу зі співом, танцями та віртуозним пластичним рішенням. Вистава «Труффальдіно з Берґамо» Київського національного академічного театру оперети стала справжнім вибухом минулого сезону і здобула «Київську пектораль». Тому «УК» призначив зустріч виконавцеві головної партії Дмитрові Шарабуріну.

    Аж ось у спорожнілому театральному фойє з’явився й він сам — чорнявий серцеїд із приязною усмішкою й пружною ходою спортсмена. Ми почали розмову. 

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    У Коцюбинського — власний «Крик» Мунка

    Про Михайла Коцюбинського в Чернігові говорять багато і охоче. Тут його будинок, сад, нащадки, зрештою могила. Тут усе, що він мав перед очима для натхнення, — і  вулиці, якими ходив, і  краєвиди, які любив. А його творчість настільки багатогранна, що після всіх досліджень виникають нові й часом несподівані теми, котрі розкривають творчість митця в іншому світлі. Як, скажімо, в монографії «Візуальне у творчості М. Коцюбинського» професора Ніжинського університету імені Миколи Гоголя Олександра Ковальчука. 

  • «У музей я вклав шість мільйонів власних коштів»

    У цьому році Закарпатському краєзнавчому музею присвоєно ім’я одного з найавторитетніших дослідників історії краю Тиводара Легоцького. Спадщина  науковця і невтомного мандрівника величезна: 11 монографій, понад 275 статей, значний рукописний фонд, багатющі зібрання археологічних, етнографічних, нумізматичних предметів. На запитання «УК», чому це сталось аж тепер, директор музею Василь Шеба відповів: це подарунок нам до 70-річчя. 

  • Невичерпне багатство України

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

    Українофобство полум’яної інтернаціоналістки 

    Генерал бурякових полів

    Не треба нам берег турецький…

  • У медичних закладах України почала діяти система моніторингу препаратів для онкохворих

    Онкохворі дорослі й діти відтепер мають змогу перевіряти, чи не придбали вони вже закуплені державою ліки. Дізнатися про наявність препаратів загалом і перевірити їхню кількість можна в системі моніторингу «Ліки-контроль». У всіх областях країни в режимі реального часу збиратимуть інформацію зі 112 медичних закладів.