Виставку прикладного мистецтва збирали три роки, але твори  здебільшого позначені роком, що минає. Її мета — експансія арт-текстилю в сучасному мистецтві. У чотирьох залах представлено роботи понад 100 майстрів, які можна  подивитися до 13 січня, причому безкоштовно. 

Найбільше ткаль у Закарпатті було в селищі Великий Бичків Рахівського та селі Ганичі Тячівського районів. Килими ткали і на кроснах вручну, і машинами. У 1970—1980 роках з великобичківського цеху Рахівської фабрики художніх виробів «Говерла» за рік надходили у торгівлю приблизно 25 тисяч квадратних метрів тканих вовняних виробів, і майже стільки само — з ганичівського цеху Тячівської фабрики «Карпати». Нині це ремесло продовжує жити. Хоча в обох населених пунктах цим народним промислом займаються поодинокі ткалі. Як народним майстрам нині працюється, поцікавився «Урядовий кур’єр» у Ганичах. 

До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка Укрдержархів та музеї, де зберігаються документи про життя та творчість великого поета, готують в Українському домі виставку, яка має відкритися 27 лютого 2014 року.
Зокрема, експонати надасть Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва. Серед них — автографи віршів «Бандуристе! Орле сизий...» (1840 рік), листування Шевченка з викладачем П. Корольовим та актором М. Щепкіним.
В архіві-музеї зберігаються також копії та фотокопії матеріалів про слідство щодо поета, про його смерть, а також документи про заборону видань «Кобзаря», вилучення збірки з вищих навчальних закладів та їх конфіскацію із книгарень Києва та інших міст (1911, 1914 роки), матеріали про пожертвування коштів на спорудження пам’ятника Шевченку в Києві за 1907—1917 роки. 

У цьому закладі вперше довелося побувати літ із сорок тому —  шукав книжки і документи, що могли б пролити світло на запитання: «Чи є підземні ходи, що ведуть із Луцького замку до церкви в  селі Рованці?» Тоді обласний архів  розміщувався у кірсі, що й нині височіє у Старому Луцьку. А маленький читальний зал, у який приносили звідти документи, — поряд, у невеличкому будинку зі скрипучою підлогою. Випало щастя потримати в руках артефакти, що розповідали про історію старовинного Лучеська, зокрема книжечку Леоніда Маслова, з пожовклих сторінок якої дихнуло битвами, князями, будівничими.
Історія в архіві часто схожа на непідступну і непідкупну пані. Але варто знайти до неї ключики, і мовчазна дама починає говорити.  

Сьогоднішній наш гість — людина напрочуд сонячна. Усміхнена, привітна, емоційна. Просто не віриться, що ця приваблива жінка може безжалісно громити своїх суперниць у секторі для штовхання ядра, або на біговій доріжці. Нещодавно Наталія Добринська завершила свою успішну легкоатлетичну кар’єру, та спорт з її життя нікуди не подівся.  

Крейду ледве струсив — тернувся рукавом куртки у школі об стіну. Вам, мабуть, цікаво, де це сталося, бо в сучасних школах крейдою стіни вже не білять. Та то не сучасна, їй понад сто років і стоїть вона поміж таких самих старих хат. Діло було в музейному комплексі в Пирогові, якраз там Святий  Миколай із восьмирічними школяриками зустрічався. Святий і його помічниці розіграли з дітками спектакль про ялинку та лісоруба, загадували одне одному загадки, читали вірші і вирізали витинанки. І без подарунків, зрозуміло, не обійшлося.

Два десятки композиторів світу поклали на музику вірш «Гренада», який  створив 1926-го 23-річний уродженець Катеринослава (нині Дніпропетровськ) Михайло Шейнкман — відомий радянський поет і драматург із псевдонімом Міхаїл Свєтлов.

Михайло Аркадійович — один з небагатьох митців сталінської доби, який не доносив, не писав на колег пасквілів. Як згадував багаторічний в’язень сумління автор легендарних «Колимських оповідань» Варлам Шаламов, у ті часи це було значно важче, аніж створити «Гренаду».

Йому позували світові зірки шоу-бізнесу, мистецтва й політики. Одна зі складових його майстерності — самопіар. Художник полюбляє озвучувати, що за  його портрети викладають 50—150 тисяч доларів. Тим часом 1999 року митець заснував благодійний фонд, щоб підтримувати талановитих людей і відроджувати музейні цінності.
Нікас Сафронов, титулований в князі, уперше привіз до столиці виставку картин останнього десятиріччя. Вона складається з кількох серій і налічує 120 робіт. Їх розвісили до середини лютого на третьому поверсі Музею історії Києва. На виставці також демонструється композиція, присвячена Сафронову, зі срібла, позолоти, діамантів, аметистової друзи з бюстом Сальвадора Далі. Вхід коштує 60 гривень.

Звідки пішла традиція радувати близьких подарунками, і яких сюрпризів нині люди чекають від Святого Миколая, якого вшановуємо сьогодні? Про це дізнавалися журналісти «Урядового кур’єра». 

Дві половинки цього подружжя впродовж 40 років скріплюють не лише сімейні узи, а й творчі. Обоє — випускники Ужгородського училища декоративно-прикладного мистецтва. Обом по 62 роки, майже одночасно нагороджені званням «Заслужений художник України». Це — Магдалина Белень-Пуглик і Михайло Белень. «УК» завітав до творчого подружжя в їхній будинок,  що неподалік знаменитого Невицького замку в передмісті Ужгорода.