Крейду ледве струсив — тернувся рукавом куртки у школі об стіну. Вам, мабуть, цікаво, де це сталося, бо в сучасних школах крейдою стіни вже не білять. Та то не сучасна, їй понад сто років і стоїть вона поміж таких самих старих хат. Діло було в музейному комплексі в Пирогові, якраз там Святий  Миколай із восьмирічними школяриками зустрічався. Святий і його помічниці розіграли з дітками спектакль про ялинку та лісоруба, загадували одне одному загадки, читали вірші і вирізали витинанки. І без подарунків, зрозуміло, не обійшлося.

Два десятки композиторів світу поклали на музику вірш «Гренада», який  створив 1926-го 23-річний уродженець Катеринослава (нині Дніпропетровськ) Михайло Шейнкман — відомий радянський поет і драматург із псевдонімом Міхаїл Свєтлов.

Михайло Аркадійович — один з небагатьох митців сталінської доби, який не доносив, не писав на колег пасквілів. Як згадував багаторічний в’язень сумління автор легендарних «Колимських оповідань» Варлам Шаламов, у ті часи це було значно важче, аніж створити «Гренаду».

Йому позували світові зірки шоу-бізнесу, мистецтва й політики. Одна зі складових його майстерності — самопіар. Художник полюбляє озвучувати, що за  його портрети викладають 50—150 тисяч доларів. Тим часом 1999 року митець заснував благодійний фонд, щоб підтримувати талановитих людей і відроджувати музейні цінності.
Нікас Сафронов, титулований в князі, уперше привіз до столиці виставку картин останнього десятиріччя. Вона складається з кількох серій і налічує 120 робіт. Їх розвісили до середини лютого на третьому поверсі Музею історії Києва. На виставці також демонструється композиція, присвячена Сафронову, зі срібла, позолоти, діамантів, аметистової друзи з бюстом Сальвадора Далі. Вхід коштує 60 гривень.

Звідки пішла традиція радувати близьких подарунками, і яких сюрпризів нині люди чекають від Святого Миколая, якого вшановуємо сьогодні? Про це дізнавалися журналісти «Урядового кур’єра». 

Дві половинки цього подружжя впродовж 40 років скріплюють не лише сімейні узи, а й творчі. Обоє — випускники Ужгородського училища декоративно-прикладного мистецтва. Обом по 62 роки, майже одночасно нагороджені званням «Заслужений художник України». Це — Магдалина Белень-Пуглик і Михайло Белень. «УК» завітав до творчого подружжя в їхній будинок,  що неподалік знаменитого Невицького замку в передмісті Ужгорода. 

Визнані майстри-гутники та молоді митці з 16 країн світу впродовж тижня творили зі скла у навчально-виробничих майстернях Львівської національної академії мистецтв авторські  роботи, а відтак представили їх на підсумковій виставці у Національному музеї імені Андрея Шептицького. 

Ця робота Дніпропетровського міського телевізійного театру (директор — Ольга Волошина) отримала Гран-прі V Міжнародного фестивалю екранного та сценічного мистецтв «Кінологос-2013» в Одесі. Здавалося, зовсім недавно знімальна група зустрічалася з її головним героєм у Києві, говорили про відзначення в рідному Дніпропетровську його столітнього ювілею 25 лютого 2014 року. Але нещодавно Євген Березняк пішов із життя…
Про те, як врятували старовинне польське місто Краків, знято багато художніх і документальних кінострічок, серед яких відомий радянський трьохсерійний фільм «Майор Вихор» за однойменним твором Юліана Семенова. Прототипами головного героя були три людини: розвідники Євген Березняк і Олексій Ботян, а також відомий письменник Овідій Горчаков (автор повісті «Викликаємо вогонь на себе»), з якого писалися зовнішність і характер «Вихора». До речі, Юліан Семенов із самими розвідниками не зустрічався.

Поспішаючи на інтерв’ю із заслуженим артистом України Віктором Семирозуменком, який 17 років служить в Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки, побачив, що тротуар біля кав’ярні заблоковано. Іранські кіношники знімали бойовик за участю дуже відомого в них актора. Біля спецавто з паризьким (!) номером стовбичили українські статисти, одягнені  французькими поліцейськими. Невже наша столиця перетворюється на кіномекку, де киянам відведена роль статистів? 

Хто міняв звичайну лампочку, знає, що її не можна хапати голіруч відразу після вимкнення — можна обпектися. Бо лампочка розжарювання починає світитися, коли розміщену у її колбі вольфрамову спіраль розігрівають до величезних температур (розжарюють — звідси й назва). Іншими словами, величезна кількість енергії іде просто на нагрівання спіралі і, відповідно, простору навколо лампочки. 

Йдеться про його дилогію «Час смертохристів. Міражі 2077 року» та «Час великої гри. Фантоми 2079 року». Але спочатку кілька слів про автора цих романів.