Гуманітарна політика

  • Людмила ЩЕКУН

    Ельтиген — вогняна земля

    Ця операція не стала переможною, радше її можна назвати драматичною. Але вона поклала початок звільненню Кримського півострова, адже відтягнула від Перекопу значні сили противника і зірвала запланований ним контрудар.
    Восени 1943 року якнайкраще склалася ситуація для звільнення півострова від німецьких військ. Саме тому Північно-Кавказькому фронту було наказано форсувати Керченську протоку. За задумом операції, яка отримала назву Керченсько-Ельтигенська, одночасно мала відбутися висадка двох десантів — основного північніше Керчі і допоміжного в Ельтигені, невеличкому рибальському селищі. Останній мав би захопити порт Камиш-Бурун, з’єднатися з дивізіями основного десанту і звільнити Керченський півострів. 

  • Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО

    Чи спрацює бренд Параджанова для «Параджанова»

    У Голлівуді спостерігається бум біографічного кіно, або байопіку. Кінематографісти Росії підхопили цю тенденцію і шукають кошти на фільм «Чайковський». На головну роль розглядають і Джуда Лоу. 

    Не відстає й  Україна, де спостерігається пожвавлення кіновиробництва. Нещодавно презентували фільм-страшилку «Тіні незабутих предків», зроблений за голлівудськими лекалами, та не за їхніми стандартами. Наступною прем’єрою став байопік «Параджанов» — пряме використання прізвища-бренда всесвітньо відомого «Тінями забутих предків» кінорежисера. Цей фільм має найбільше світових нагород серед вітчизняних стрічок. У грудні «Параджанов» виходить на екрани країни.  

  • Найсильніша жінка планети Любов Черепаха:«Я запорізька козачка і прагну всюди прославляти рідний край»

    Сильна жінка — це звучить гордо! Але такий титул створює своїм власницям більше проблем, ніж дає користі. Зокрема, видатна вітчизняна  спортсменка Любов Черепаха, яка щоразу прославляє Україну, здобуваючи лише найвищі нагороди, і донині  не відзначена жодною з державних нагород.  Який статус — чемпіонки світу, турботливої матері, громадської діячки або просто коханої жінки — для неї важливіший, наша розмова з чарівною Леді Че. 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Кролевецькі рушники як українська доля

    Ті, хто бачать кролевецькі рушники вперше, переживають незбагненні відчуття. Перед  ними маліють і дрібніють інші дива, світ стає величавим і невимірним, чарівні візерунки беруть у полон. Немає у світі жодного народу, де б так шанобливо ставилися до свого національного оберегу, що супроводжує кожного з нас усе життя — від народження і до останньої хвилини.  Кролевецькі рушники були, є і будуть національним символом, вони  як український духовний гімн, що звучить у вічності. 

  • Микола ШОТ

    У Тернопіль повернулася Шаріка

    Кохання — почуття чи не завжди вистраждане у своїй сутності. У головних героїв романтичної оперети Ярослава Барнича «Шаріка», на прем’єру якої запросив Тернопільський академічний драмтеатр ім. Т. Шевченка, вони витримали перевірку війною, часом, але не погасли, навпаки, запалили ватру людського щастя. «Про серця біль вам розкажу», — твердить головний персонаж — поручник кінноти українських січових стрільців Степан Балинський.   

  • Микола МАХІНЧУК

    Видано антологію української поезії «Книга про Батька»

    У потоці сучасної літератури з його глибинами і мілинами, в якому останні переважають, важко зорієнтуватися масовому читачеві. А тут ще й пресловута глобалізація на голови нашого каламутного суспільства та брак моральних гальм…
    З-поміж українських видавництв, які вирізняються тематичним спрямуванням своєї продукції, її глибиною і важливістю для оновлення суспільства — київська «Криниця», хоч вона і не найпотужніша за кількістю видань та їхніми накладами. Далеко за межами України відома її Шевченкіана, грунтовні й популярні видання про обшири вітчизняного образотворчого мистецтва на межі двох тисячоліть, серія інших книжок, яку об’єднує тематика «В обороні роду і держави». 

  • Валерій ТОМАЗОВ: «Ярослав Мудрий був для візантійців Георгієм»

    Після кожного інтерв’ю з Валерієм Томазовим, очільником української генеалогії, завжди поверталася ніби з гостинцями з пра-пра-бабусиної скрині і казковим бентежним відчуттям, що їм там немає кінця-краю… 
    — Пане Валерію, якими загадковими сюжетами із родовідних кореневищ почастуєте цього разу?
    — Я взявся за майже недосліджену генеалогію купецтва. Про одну з потужних династій на півдні України, рід Маврокордато, 2010 року вийшла в Греції моя книга — на  замовлення тамтешнього видавця. Нині в нас готується її видання  українською мовою.
    Дослідження роду Маврокордато привело мене до інших грецьких родів, тому що усі вони багато разів породичалися. Там просто не було випадкових шлюбів: одружувалися в певному колі, на дівчатах з певних родин. Два двоюрідні брати могли оженитися на троюрідних сестрах, причому тітка одного могла бути дружиною двоюрідного дядька другого. 

  • Ліна ЗУБАНЬ

    Василь БОДНАРЧУК: «Глина приховує ще стільки сюрпризів…»

    З патріархом українського гончарства, найстаршим серед побратимів свого цеху, я зустрілася в Опішному. Майже вісімдесят років віддав він древньому ремеслу. Глина для нього — живий матеріал, з якого народжуються живі скульптури. 

  • Наталя ДОЛИНА

    Олексій ДУШКА: «Де ви бачили, щоб на ринку працювали закони?»

    Споживчий ринок можна порівняти з полем бою: продавці проти покупців. Але нам, покупцям, воювати набагато складніше. Проти нас працює ціла система — продавці, охоронці, адміністрація. У будь-якій війні перемагає той, хто краще підготовлений. Саме цій меті — підвищити обізнаність людей і підняти культуру споживання — присвячена програма «Територія обману», яка протягом року виходить на каналі 1+1.
    Почалося все зі звичайної курки-гриль, якою у відрядженні отруїлися колеги телеведучого Олексія Душки. Тоді він і вирішив зробити передачу про товари, які ми купуємо в супермаркетах. Після першого випуску з’ясувалося, що проблем, про які варто поговорити, — безліч. 

  • Олександр ГАЛАТЮК: «На міжнародних конгресах наш мед двічі виборював титул найкращого»

    Недавно у столиці проходив 43-й Міжнародний всесвітній конгрес бджільницьких асоціацій «Апімондія». Місто, в якому він проводиться, пасічники називають світовою столицею бджільництва. Що за цим? Розповідає директор Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» доктор ветеринарних наук, професор Олександр ГАЛАТЮК.