Споконвіку жнива були однією з головних подій у господарюванні українців. Тож це дійство завжди супроводжувалося гучними піснями, танцями і забавлянками. Днями кияни та гості столиці знову мали змогу зануритися в атмосферу цього свята на етнофестивалі у Національному музеї народної архітектури та побуту в Пирогові.

Пробудити свій приспаний автентичний зв’язок із предками і дізнатися, чим колись займались наші дідусі та бабусі, можна було не лишень на словах, а й спробувати так само, як вони, хліб спекти чи пошити одяг. Адже головна мета фестивалю — показати українські традиції молоді та дітям. Як зазначила один з організаторів свята Ірина Данилейко, «щоб вони вчилися шанувати рідну культуру». 

На півмільйонний Луганськ працює лише 4 книгарні. За словами директора-упорядника такого закладу «Східна Брама», що відкрився недавно, Дмитра Снєгирьова, — це показник ставлення до літератури загалом. Тож свій проект він називає некомерційним, хоч перші місяці роботи показали, що видавців він не підведе. Загалом цей книжковий майданчик на 4-му поверсі торговельного центру важко назвати магазином. Тут і робочий день починається незвичайно — з виконання Державного гімну, і процес зустрічі читача із книжкою намагаються доповнювати спілкуванням з автором. Бо, на думку директора, на сході України інакше поводитися з українською книгою не можна.  

 «Дванадцять років тому мені в цій клініці врятували життя, — сказав голова пацієнтської організації Дмитро Шерембей. — Нині тут лікуються десятки тисяч пацієнтів щороку. Це острів порятунку, часто остання надія тих, кому не змогли допомогти в інших клініках. Тому ми уважно стежимо за долею цієї установи, зокрема, як будується новий корпус і як готується переїзд до нього зі старої будівлі».
Виступ Дмитра перед журналістами відбувся в одні з його чергових щотижневих відвідин будівництва нового сучасного корпусу клініки Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського на столичній вулиці Амосова, 5.

 Підземні пожежі, що виникають у вугільних шахтах, завдають величезних матеріальних збитків, а їхнє приборкання — процес дуже тривалий. Це підтвердила й аварія на донецькій шахті імені М. Калініна, де в лютому 2012 року в одній із виробок загорілося дерев’яне кріплення. Певний час усі зусилля, спрямовані на ліквідацію пожежі, не дали позитивних результатів. Виправити ситуацію вдалося тільки завдяки спорудженню ізоляційних перемичок та затопленню місця пожежі — заходам, які розробляли за участі фахівців НДІГС «Респіратор». Це тільки один із багатьох прикладів ефективного використання на вітчизняних шахтах методів ліквідації підземних пожеж, представлених у науково-практичній роботі «Забезпечення техногенної та екологічної безпеки при розробці вуглегазових родовищ (теорія і практика)».

Міністр освіти і науки Дмитро Табачник розпочав урядовий брифінг із питання, яким нині переймається півмільйона майбутніх українських першокласників. «Свято першого дзвоника для школярів цього року відбудеться в неділю, 1 вересня, а навчання розпочнеться з 2-го числа. Враховуючи, що в цьому році ця дата припадає на вихідний день, Міністерство освіти і науки підготувало наказ, в якому рекомендувало і попросило провести в творчому порядку цього дня Свято знань. Як саме — це вже справа педагогічного колективу кожної школи», — пояснив міністр.
До речі, того дня в ході засідання уряду Міносвіти представило звіт на тему підготовки навчальних закладів України до нового 2013-2014 навчального року. 

Материнське молоко — єдиний природний спосіб вигодовування дитини, який забезпечує її гармонійний розвиток, закладає основи здоров’я на наступні роки життя. Як зазначено в Конвенції ООН про права дитини, таке харчування є основним компонентом права дитини в досягненні найвищого можливого рівня здоров’я. В Україні відповідним наказом МОЗ також затверджено принципи підтримки грудного вигодовування, а також критерії та порядок оцінки закладу охорони здоров’я на відповідність статусу «Лікарня, доброзичлива до дитини». Цей статус присвоюється закладам охорони здоров’я, які надають допомогу матерям та дітям відповідно до вимог Розширеної Ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ, в основу якої покладені принципи підтримки грудного вигодовування.  

Цього року на її здобуття було висунуто майже 40 творчих робіт понад п’ятдесяти авторів із п’ятнадцяти областей та регіонів країни. У номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації» премію отримав Данило Кулиняк за нарис «Благочестя нерушимий блюститель Данило Братковський». Публікація розповідає про поета і громадського діяча, українського патріота Данила Братковського, закатованого польською шляхтою в Луцьку в листопаді 1702 року. «За кращий твір у телевізійній сфері» відзначено представницю Першого національного, автора і режисера Іванну Чередниченко та її телевізійний проект «Київська старовина. Світ мистецтва». 

У неї, як у справжньої української красуні, є все: стать, неприступність, велич і водночас ажурність та легкість, з якою ця 2700-тонна башта червоно-білим птахом стрімко здіймається у бездонну синяву неба. У неї просто не можна не закохатися. І в 40 вона залишається стрункою і привабливою, напрочуд міцною, по-сучасному досконалою, зі смаком вбраною. Варто лише підвести вгору очі, щоб уважно роздивитися й належно оцінити цей диво—витвір людського розуму і рук. Причім наш, український – не гірший, як з’ясовується, за паризькі, берлінські, московські аналоги, а навпаки, такий, що перевищує відомі світові телевежі за багатьма технічними параметрами. 

Протягом чотирьох днів в Ужгороді проходив V з’їзд нейрохірургів України, в якому взяли участь 346 учених і лікарів. Поряд із вітчизняними фахівцями були гості з 15 європейських країн, а також США. Скликання високого форуму в місті над Ужем стало визнанням авторитету, здобутого Закарпатським центром нейрохірургії та неврології, однойменною кафедрою Ужгородського національного університету.

— Іноземне представництво на V з’їзді не йде в жодне порівняння з попередніми, коли гостей з-за кордону просто не було, — сказав директор Закарпатського центру, доктор медичних наук професор Володимир Смоланка. 

Богдана Бенюка навряд чи треба представляти. Та якщо це робити, досить сказати: актор, який легко й швидко перевтілюється і грає завжди органічно. У його творчому доробку — комедійні, трагікомічні, драматичні, гострохарактерні персонажі: Герасим Калитка («Сто тисяч»), Яго («Отелло»), Швейк, Кочкарьов з гоголівського «Одруження» та безліч інших на сцені та екрані. Багато класичних образів постають в оригінальній, нестандартній інтерпретації актора. Притаманне Богданові Михайловичу почуття гумору не зраджує його за жодних обставин.