Гуманітарна політика

  • Валерій МЕЛЬНИК

    Музей волинської ікони святкує двадцятиріччя

    У далекому 1993-му річна інфляція в нашій державі зашкалювала. Люди місяцями не отримували заробітної плати. Але тодішній представник Президента України у Волинській області Борис Клімчук вважав, що підтримка культури саме в такий важкий час покаже: «Українська держава постала, будується і рано чи пізно таки знайде своє гідне місце у сім’ї європейських народів». Тож кошти на достойну експозиційну площу для сотень зібраних у попередні роки сакральних шедеврів знайшлися.

    Тепер збірка музею налічує понад три тисячі експонатів. Значна частина їх з’явилася завдяки рятувальним експедиціям, організованим основоположником української мистецтвознавчої науки Павлом Жовтовським. У 1980–1985 роках він працював науковим консультантом експедицій Волинського краєзнавчого музею з виявлення, обліку і збору цінних історичних і мистецьких пам’яток. Тоді від нищення і розкрадання в державному Музейному фонді було врятовано понад тисячу предметів українського сакрального мистецтва XVI–XIX століть. 

  • Олег ЛИСТОПАД

    Юні фізики «помацали» адронний колайдер

    Чарівний державний дендрологічний парк «Софіївка», що в Умані, — це не лише вражаючі краєвиди. Це ще й провідна наукова установа. У цьому днями змогли переконатися юні дослідники — учасники школи природозбереження та біотехнологій рослин. Майже 30 учнів, які пройшли спеціальну підготовку, здійснили унікальні практичні експерименти у спеціально обладнаних лабораторіях, зокрема з клонування рідкісних рослин. Адже в лабораторію мікроклонального розмноження пускають не кожного: рослини, які в ній відтворюють, дуже чутливі до будь-яких зовнішніх подразників. Усю процедуру клонування учні здійснювали самі: збирали зразки рослин у спеціальних розсадниках, стерилізували інструменти, готували відповідні розчини, працювали з брунькою тощо. А ще мали змогу ознайомитися з результатами аналогічної роботи своїх попередників, які клонували в цій лабораторії 2011 року горобину й плодові культури.  

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Комфорт і сервіс визначають імідж

    За оцінкою Всесвітньої туристичної організації при ООН, наша держава дев’ята в Європі за кількістю туристів, які відвідують країну. «Ми ставимо за мету до 2022 року збільшити кількість туристів, які приїдуть до нас, до 50 мільйонів на рік. Також особлива увага приділяється розвитку внутрішнього туризму. Для цього до кінця року буде розроблено державну програму», — заявив на урядовому брифінгу віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул, презентуючи Концепцію розвитку туризму та курортів до 2022 року (розробити Державну цільову програму розвитку туризму та курортів уряд доручив Державному агентству з туризму та курортів до кінця 2013 року).
    Для досягнення успіху потрібно фокусувати інвестиції на найпривабливіших напрямках відповідно до конкретної території і системно їх вкладати на засадах державно-приватного партнерства. 

  • Олег ЧЕБАН

    Мамину сорочку пригорну до серця

    На Вінниччині  визнаним осередком народної вишивки є велике і гарне село Клембівка, що в Ямпільському районі.  У всіх його п’яти кутках — Баланівка, Бондарівка, Куцівка, Млинівка, Царівка — гармонію ритму і кольору вкладають прадавньою орнаментикою та сакральними знаками  в рушники, сорочки, хустки, скатерки. Спочатку тут робили лише для себе, задля збереження зв’язку з предками і просто для краси. Працювали старанно, тож у XIX столітті  вироби місцевих майстринь вже розходилися по Україні, мали попит на ярмарках у Санкт-Петербурзі, Москві, Варшаві. А згодом — здобували найвищі нагороди на всесвітньо відомих ярмарках. 

  • Людмила ЯНОВСЬКА

    Рік дитячої творчості завершиться гала-концертом

    У міжнародному ракурсі української гуманітарної осені у вересні — турецько-китайський вектор. Дні культури України відбудуться в Туреччині вперше за роки нашої державної незалежності, їх презентуватиме двома великими концертами ансамбль імені П. П. Вірського в Анкарі та ще в одному місті: нині з’ясовують, у якому саме. А в цей час у Пекіні, де вдруге засідатиме комісія зі співпраці у сфері культури між Україною та Китаєм, планують підписати дві угоди: між нашим Державним архівом і відповідною структурою Китаю та про співпрацю міністерств культури України й Китаю.  

  • Микола ШОТ

    На Тернопіллі уп’ятнадцяте зорганізували найбільший у світі фестиваль лемківської культури

    Всеукраїнський фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини» — це офіційна назва масштабного заходу, на який до урочища Бичова, що неподалік райцентру Монастириська, з’їжджаються з усіх куточків нашої держави, а також з багатьох країн світу десятки тисяч лемків — представників однієї з етнографічних груп українців. Самі вони почасти називають це культурно-мистецьке дійство святом-кермешом.
    Колись кермеш для лемків був і ярмарком, і навіть храмовим празником. Тепер значення цього поняття, лемківський дух сповна можна відчути у дводенній фестивальній палітрі. Як на мене, це ще й головна зустріч лемків, на якій трагізм спогадів панує разом з усіма барвами народного свята. 

  • Людмила ЯНОВСЬКА

    Спілкуватися мовою своєї країни — це так природно

    Іноді здається: відбулися якісь змагання чи конкурс — і все, це вже пройдений етап, треба думати лише про майбутні інтелектуальні й інші поєдинки в різних життєвих сферах. Але це не про мовний конкурс імені Петра Яцика, який впливає на те, щоб його учасники ставали особистостями, а рідна мова була чи ставала для них природною, як подих… 

  • В’ячеслав СУПРУН: «У високій кваліфікації фахівця має бути зацікавлений передусім роботодавець»

    Ні для кого не секрет, що в країні брак робітничих кадрів. Та й їхня підготовка не відповідає вимогам сьогодення. Залагодити справі покликана Державна цільова програма розвитку професійно-технічної освіти до 2015 року. Про її виконання розповідає директор департаменту профтехосвіти профільного міністерства В’ячеслав СУПРУН.
     

  • Владислав КИРЕЙ

    …І оживає буремна минувшина

    Як розповіла його директор Алла Кушнір, заклад бере свій початок ще з дореволюційних часів. Першим же директором уже в радянську добу був невтомний дослідник Шевченкового краю Дмитро Бочков, який перебував на посаді до 1935 року. Цікаво, що жителі міста брали активну участь у створенні музейної експозиції. Саме черкащани принесли цінні експонати, що доповнили реквізовані після революції цінності з панських маєтків Бобринських, Балашових, Браницьких, Лопухіних, Кантакузен-Сперанських, військові реліквії Орловського й Брянського полків із полкової церкви.

  • Катерина МАЦЕГОРА

    У вас тепловий удар? Ні, сальмонельоз!

     Державна служба з надзвичайних ситуацій поділилася свіжою новиною: «В Іллічівську на Одещині з дитячого садка «Перлинка» до інфекційного відділення лікарні з попереднім діагнозом «харчове отруєння» госпіталізовано 13 дітей. Вони перебувають у стані середнього ступеня тяжкості. А фахівці міської СЕС в осередку захворювання здійснюють комплекс санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів. Причина захворювання встановлюється».

    А нещодавно,19 червня, до інфекційної лікарні, щоправда, вже Дніпровського району Києва зі схожими симптомами потрапило 30 вихованців 455-го дитячого садка.