Усе живе довкола нас реагує на зміну пори року: дерева скидають листя, тварини линяють чи впадають у сплячку. Людина — не виняток: ми відзначаємо перехід від літа до осені певним зниженням життєвого тонусу та уповільненням обмінних процесів. «У мене осіння депресія», — часом чуємо від друзів та знайомих, а іноді й самі страждаємо від пригніченого настрою.  

Той серпневий день, коли сільську жительку з Нововодолазького району Ніну Ананко з гострим болем та кровотечею доправили в Харківський обласний клінічний центр урології та нефрології імені В. Шаповала, вона згадує сьогодні як страшний сон, тож не перестає дякувати своїм рятувальникам.

— Я безмежно вдячна лікарям за те, що вони врятували мені життя, і тепер я можу радіти йому без болю: милуватися сходом і заходом сонечка, тріпотінням листочків і буянням квіточок, — говорить Ніна Панасівна. 

Не знаю, чого більше було в моєму намірі у велетенському просторі столичної промзони на Видубичах у передостанній день ГогольФесту-2012: перформансу, інсталяції чи хуліганства. Гадаю, саме третім поняттям охрестили б його охоронники міжнародного фестивалю сучасного мистецтва, якби цей намір я здійснила насправді, а не в своїй уяві. Коли стояла в невеличкій черзі охочих (майже всі студентського віку) опинитися перед Сценою під вікнами, де мала розпочатися вистава режисера Андрія Іванюка «Сім» за творами французького митця Антонена Арто «Кров’яний фонтан» і «Самурай, або Драма почуттів».  

Час від часу не втримуюсь — записую те, що «каже» телевізор. «Їхати треба швидко, на межі законів фізики»... Тобто в уявлені коментатора існує зона реальності, в якій немає законів фізики?! І там, мабуть, треба їхати ще швидше?.. «Ангели зустрічаються тут на кожному кроці». Цікаво, та насправді йдеться про зображення ангелів. «Лелека шукав, де можна приземлитися, щоб перекусити нашвидкуруч»…

Радують освіченість автора про наміри лелеки і «тонке» відчуття мови: птах їсть «нашвидкуруч». Само собою виникає запитання: а звідки в автора руки ростуть і що йому краще цими руками робити… Про зібрання Британської бібліотеки: «Якщо бути точним, то тут близько ста п’ятдесяти мільйонів книжок» — нічого собі точність!

А от ще кілька «перлів» трохи іншого характеру, почутих з вуст милої ведучої: «Судячи по твому виду, ти студент», «не стидно», «і всьо»... Може, їй і «не стидно», але мені за неї було соромно... 

Хто бував у горах, знає: ця місцевість неодмінно обплутана бувальщинами, легендами й вигадками. Любителі подорожувати, альпіністи, науковці розповідають безліч історій про незвичайні ситуації, з яких їм дивом удалося виплутатися. Дехто на власні очі побачив таке, про що буває моторошно й розказувати.
І все-таки черкаський геофізик Борис Ісайченко, який разом з іншими науковцями колишнього Радянського Союзу ще у 80-х роках минулого століття займався пошуками снігової людини, наважився. 

У цьому невеличкому містечку, якому багато хто пророкував тихе нудне життя без яскравих барв і розваг, початок осені має свою родзинку — саме у вересні тут, уже 19-й раз поспіль, проходить Міжнародний фестиваль дитячої демократії, творчості, телебачення та преси «Золота осінь Славутича», який його учасники лагідно називають поміж себе просто ЗОСенькою. Перед порогом місцевого Будинку творчості зібралися не лише українці, а й дітлахи інших національностей. Їх у квітучому віночку зустріла директор Ніна Єрьоміна — і стартувало змагання майбутніх представників четвертої влади. 

Є в селі Чорбівка Кобеляцького району на Полтавщині дерев’яна церква, побудована приблизно в 1800 році. Вона височіє на колишньому панському дворищі, про яке нагадують старезні липи, акації та сосни, а також клуні й цвинтар, де, кажуть, поховані пани. У Полтавській православній єпархії чомусь вважали, що цього Свято-Духівського храму немає, що він згорів ще на початку Великої Вітчизняної війни. Мабуть, через це храм стояв пусткою до початку 2000-х років.  

Придбавши три роки тому будинок у Тальному, що на Черкащині, сім’я Людмили Попик облаштувала помешкання й сподівалася жити тут довго. Однак з деякого часу по стінах та стелі пішли тріщини, просів фундамент. Далі — більше. На кухні раптом провалилася підлога. Меблі, які стояли попід стіною, дивом лишилися в приміщенні, адже під ними, як виявили господарі, вже зяяла порожнеча.
Сподіваючись ліквідувати провалля, всипали туди чимало щебеню, однак, як розповідає хазяйка, скільки не сипали, провалля тільки збільшувалося. 

70 років знадобилося, аби нові автори наважилися розповісти сучасникам про подвиг 92 краснодонських юнаків і дівчат з «Молодої гвардії» без ідеологічних нашарувань. Поняття честі й гідності, зради та сили, а також вибору перед обличчям смерті — поза часом. 

Минуло майже три місяці з часу завершення Євро-2012, а інфраструктура вздовж головних транспортних магістралей, які ведуть від пунктів перетину кордону до Львова — міста-організатора європершості — продовжує працювати на користь туризму. Створена на основних дорогах переміщення гостей мережа нараховує понад 80 закладів, які одночасно можуть прийняти на нічліг понад чотири тисячі відпочивальників. Втім, в Ужгороді на виставці-ярмарку «Закарпаття-ТурЄвроцентр» у центрі уваги були не минулі, а майбутні нагоди й можливості.