…Мобільний Андрія, кримського товариша, не відповідав протягом кількох днів. То «абонент не може прийняти ваш дзвінок», то просто тривалі гудки без відповіді. Відчувалося, виклики з мого номера явно ігнорували. Тож пішов на звичайну хитрість — почав у подальшому набирати з сім-карти іншого оператора. Свою відверту наполегливість виправдовував великим бажанням з’ясувати у «достовірного джерела» низку питань з видобутку газу на шельфі Чорного моря вже в анексованій автономії.

— Да, слушаю вас, — почув нарешті знайомий голос. Андрій тривалий час працював у дирекції Чорноморнафтогазу. За кілька місяців до захоплення півострова  ми бачились на одній з конференцій. 

— Привет, дружище, — я одразу перейшов на російську мову.

— Здравствуйте, — сухо дистанціювався співрозмовник, хоча й впізнав мене. — Вижу, у вас другой телефон.

Після двох хвилин обміну загальними фразами зрозумів, що мій дзвінок для нього вкрай небажаний, він просто уникав будь-якої теми, адже був переконаний, що нас слухають інші. А коли почув мої вочевидь необачливі слова: «Хотів запитати, що там з «вишками Бойка», які плани по бурінню», кримчанин різко обірвав розмову.

Під час нашої нещодавньої зустрічі з Михайлом Гончаром, президентом Центру глобалістики «Стратегія ХХI», я згадав мою телефонну історію з Андрієм. Михайло Михайлович лише стримано зазначив: російське ФСБ, розповідають, веде там тотальне прослуховування. 

Майже 80 волонтерів з Київщини, Харківщини, Вінниччини, Сумщини та інших областей взяли участь у всеукраїнському вишколі медиків-волонтерів, який відбувся в навчально-оздоровчому комплексі «Червона калина» Тернопільського державного медичного університету ім. І. Горбачевського (ТДМУ). Впродовж трьох днів у польових умовах вони здобували знання та напрацьовували навички з надання першої домедичної й медичної допомоги під час бойових дій. Серед основних завдань, які поставили собі за мету організатори навчань, — підготовка кваліфікованих спеціалістів, що інструктуватимуть медиків і надаватимуть необхідну допомогу в зоні АТО. 

Міністр екології Андрій Мохник написав заяву про відставку. Заступаючи свого часу на посаду, Андрій Васильович оголосив своїм пріоритетом боротьбу з корупцією. Що вдалося зробити на цій ниві першому післяреволюційному екоміністрові? Із чим доведеться мати справу його наступникові? Про це можна судити і з отриманої нами напередодні виборів до ВР офіційної відповіді (ми її не оприлюднювали, щоб нас не звинуватили у спробі вплинути на результати народного волевиявлення), і з власних спостережень та висновків експертів. 

«…Ключі можу передати Швондеру. Нехай він оперує!» Ці слова одного з головних героїв роману Михайла Булгакова «Собаче серце» ніби про нинішню ситуацію, в якій опинився унікальний медичний заклад — Донецький інститут невідкладної та відновлювальної хірургії ім. В. Гусака НАМН України. Тривалий час медики працювали у неймовірно важких умовах, рятували тяжкохворих пацієнтів і сподівалися, що «нова влада» не втручатиметься в їхню роботу. Втім, сучасні швондери від самопроголошеної «республіки» 13 листопада направили в інститут листа, в якому повідомлялося про перепідпорядкування закладу і перенайменування його в «Республіканський центр невідкладної хірургії ДНР». Частина фахівців, а також директор інституту професор Владислав Гринь відмовилися працювати за таких умов і заявили про намір залишити Донецьк і поновити роботу вже на українській території. 

У  повноважений Президента з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко обурена тим, що край не відвідують представники центральної влади. «Міністри мають не лише теоретично розмірковувати над тим, яка саме допомога необхідна Донбасу, а й на власні очі побачити проблематику регіону, відчути, чим він дихає, і вже з огляду на це формувати відповідну державну політику», — підкреслила Ірина Геращенко під час робочого візиту на Донбас. Вона запропонувала одне з перших засідань нового складу Кабінету Міністрів України провести саме тут. 

— Дякую вам, дітки, за підтримку та допомогу. А я вже не маю чого вам дати. Ось, візьміть хоч яблучок із нашого саду, Ігор їх так любить…

Беру з материнських рук червонобокі яблука і, здається, відчуваю, як горить-палає материнська душа. Так, як ці яблука, вона палатиме ще довго… І заспокоїться лише тоді, коли її кровиночка — відважний захисник Савур-могили легендарний полковник і тепер уже Герой України Ігор Гордійчук (Сумрак) повноцінно стане на ноги. 

У  2014-му минуло 25 років відтоді, як Україна ратифікувала найважливіший документ щодо захисту прав неповнолітніх — Конвенцію ООН про права дитини. Міжнародна спільнота визнає, що за цей час Україна зробила у цьому напрямі чимало. Приміром, якщо в 1990-ті роки з 80 тисяч дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування 60 тисяч виховували в державних інтернатах, то нині 85% із 90 тисяч цих малюків усиновлено, їх взяли під опіку, або вони перебувають в дитячих будинках сімейного типу. Із 13 на тисячу новонароджених у 1990-ті до 8 у 2013-му зменшилася в нашій державі смертність новонароджених. 

Із міст і сіл сходу України, де нині орудують окупанти, виїжджає дедалі більше людей. Навіть ті, хто раніше покладався на так звані ДНР і ЛНР, побачивши, що за межами цих псевдоутворень краще, наважуються на виїзд. Хоч не всі. Одні не хочуть, бо непокояться за нажите майно, інші не можуть — немає грошей. Та є категорія людей, які хочуть виїхати, але для них цей процес набагато складніший, ніж для інших. Це інваліди. І, вочевидь, не всі знають, що є люди, які їм допоможуть. Це і волонтери, і представники громадських організацій. Одна з таких — Європейська асоціація з прав інвалідів. Зазвичай її члени займаються захистом прав інвалідів. Та нині довелося змінити вектор роботи. Як вдається допомагати інвалідам покинути зону АТО? Про це розмовляємо з президентом ВГО «Європейська асоціація з прав інвалідів» Олегом ДРЮМА. 

Рівно рік тому, захищаючи свій європейський вибір, на столичний Майдан вийшли люди. Одним із його головних здобутків стало формування активної громадянської позиції. Й хоч водночас країна отримала найбільшу біду сьогодення — фактичну агресію Росії, люди усвідомили: те, як ми житимемо завтра, залежить від кожного з нас.

Мабуть, немає такого водія, який би не згадував лихим словом автоінспектора. Мовляв, і у випадку ДТП приїжджають запізно, і на викрадення машини реагують не надто швидко. В МВС переконують, що після реформування ситуація зміниться на краще. Про цей йшлося під час брифінгу, що відбувся у середу в МВС.