В основних правах і обов’язках  працівників Броварського міськрайонного суду Київської області виписано хоч і азбучні, але досить правильні постулати. В тому числі нагадування представникам місцевої Феміди: «Виконувати свої посадові обов’язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильності до окремих фізичних і юридичних осіб». На цьому, до речі, акцентував увагу і автор статті «Сімейна драма з присмаком криміналу», опублікованої в «Урядовому кур’єрі» 19 грудня минулого року. І не випадково. Адже одне з рішень, винесене в цьому суді, про яке йшлося в публікації, давало підстави для сумнівів у його неупередженості. 

На час нашого відвідання Військово-медичного клінічного центру північного регіону в Харкові там перебувало 14 таких пацієнтів. Загалом з початку операції, як поінформувало керівництво центру, в ньому відновлювали здоров’я 69 бійців. Це не лише військові, а й працівники СБУ та МВС, які беруть участь в антитерористичних заходах. Центр працює в посиленому режимі. 

Без окупованого Криму. Без частини територій Донеччини й Луганщини, на яких оскаженілі терористи правлять кривавий бал, прикриваючись так званими «народними республіками». Однак вибори Президента відбулися. Вони стали найбільш демократичними за всю історію незалежності: без «каруселів», адмінресурсу та підтасовок.  

Недільний ранок 25 травня почався для мене з того, що близько 7-ї години у Фейсбуці на сторінці міністра внутрішніх справ Арсена Авакова прочитала, начебто ще 22 травня через недбалість деяких членів ЦВК електронну систему підрахунку голосів зламали хакери і відновити її до 25 травня неможливо. Отже, бюлетені доведеться підраховувати вручну. Звісно, Інтернет рясніє фейками. І все-таки при нагоді вирішила перевірити цю інформацію.  

Знайти будівлю українського Генконсульства у центрі Франкфурта-на-Майні цієї неділі було нескладно. Йдучи слідом за людьми у вишиванках, які того ранку прямували до своєї дільниці, ми потрапили на Вібелерштрасе, 29.
У списку виборців на цьому закордонному виборчому окрузі понад 10 тисяч осіб. Але, як пояснили кореспонденту «УК» досвідчені дипломати, зазвичай голосувати на дільницю приходять близько 20% зареєстрованих там громадян.
Звивистих черг до кабінок голосування, подібних до київських, тут не було. Адже виборці закордонних округів не мають змоги голосувати за мерів чи депутатів міськрад. Тож члени виборчої комісії мали менше клопоту з бюлетенями.

Здається, це навіть крутіше будь-якої ракети типу «земля-повітря»: аеропорту «Бориспіль» загрожує… каналізація, а точніше — фільтраційні поля, на які відводяться стоки. Притому загроза йде як із-під землі, так і з повітря. З-під землі, за словами міського голови Борисполя Анатолія Федорчука, води з тих мулових полів, які потрапляють у грунти, підходять аж до злітної смуги, і цілком імовірно, що через 5—10 років ця злітна смуга може стати непридатною. А з повітря — це те, що над цими муловими полями збираються великі зграї птахів, які «кидаються навперейми» літакам, що може спричинити справді непередбачувані наслідки. 

Здалеку ялинники, що всихають, схожі на сірі плями, які вразили живий соковито-зелений килим Карпатських гір. Зблизька мертвий ліс жахає могильною (майже у прямому сенсі) тишею, яку порушує скрипіння всохлих стовбурів і тріск почорнілих голих гілок із клаптями буро-сірої хвої. 
Масове всихання ялинників (у Карпатах їх ще називають смерічниками) набуло в усій Європі катастрофічного розмаху з 2003 року. Науковці визнали його надзвичайною ситуацією, спричинену природними чинниками. Під загрозою успішне виконання лісом не тільки екологічних, а й економічних та соціальних функцій. Ми втрачаємо цінну деревину, що має високу вартість і стабільно високий ринковий попит. Бук, який замінює ялину, не має такого попиту в деревопереробників. Брак збуту деревини ставить під загрозу робочі місця для місцевого населення в Українських Карпатах. 

Про забезпечення законності, безпеки і правопорядку під час проведення позачергових президентських розповідали в стінах Українського кризового медіа-центру голова Служби безпеки Валентин Наливайченко, перший заступник Генерального прокурора Микола Голомша та заступник міністра внутрішніх справ Микола Величкович. «Наразі Генпрокуратура вживає всіх заходів, аби в Україні відбулися чесні, неупереджені вибори. Впливові парламентські фракції висунули кандидатів на пост Президента, а необхідність провести вибори підтримала світова спільнота, ООН та ЄС. Україна — це країна, яка охоплює без винятку всю територію і всі адміністративні області», — розповів Микола Голомша, перейшовши до «агресивнішої» теми, пов’язаної з подіями на сході та півдні нашої держави. 

«Армія завжди була, є і буде поза політикою, за умови, якщо ця політика ведеться в рамках законів, не загрожує безпеці громадян і територіальній цілісності держави.

Однак на нашу землю прийшла біда, яка супроводжується намаганням розірвати країну, дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію, посіяти страх та розбрат у суспільстві.

Вперше після Другої світової війни на території України в мирний час гинуть люди. На Донбасі діють сили, які намагаються порушити мир та спокій в регіоні, перетворити його на зону кривавого протистояння. У такій ситуації Збройні сили України, як невід’ємна частина свого народу, не мали права залишатись осторонь від вирішення загальнонаціональних проблем. 

Незважаючи на складну ситуацію в країні, українці отримують пенсії без затримок. Так, за інформацією на 22 травня, уже профінансовано виплати в сумі 19,1 мільярда гривень, що становить 93,6% місячної потреби в коштах. Поштові відділення й банківські установи повністю забезпечені грошима для цих виплат. 
Потреба в коштах на травневі пенсії становить 20,4 мільярда гривень, у тому числі 1,3 мільярда гривень — на пенсії військовослужбовцям. Ресурсне забезпечення виплат здійснюється з випередженням графіка.