Здається, це навіть крутіше будь-якої ракети типу «земля-повітря»: аеропорту «Бориспіль» загрожує… каналізація, а точніше — фільтраційні поля, на які відводяться стоки. Притому загроза йде як із-під землі, так і з повітря. З-під землі, за словами міського голови Борисполя Анатолія Федорчука, води з тих мулових полів, які потрапляють у грунти, підходять аж до злітної смуги, і цілком імовірно, що через 5—10 років ця злітна смуга може стати непридатною. А з повітря — це те, що над цими муловими полями збираються великі зграї птахів, які «кидаються навперейми» літакам, що може спричинити справді непередбачувані наслідки. 

Здалеку ялинники, що всихають, схожі на сірі плями, які вразили живий соковито-зелений килим Карпатських гір. Зблизька мертвий ліс жахає могильною (майже у прямому сенсі) тишею, яку порушує скрипіння всохлих стовбурів і тріск почорнілих голих гілок із клаптями буро-сірої хвої. 
Масове всихання ялинників (у Карпатах їх ще називають смерічниками) набуло в усій Європі катастрофічного розмаху з 2003 року. Науковці визнали його надзвичайною ситуацією, спричинену природними чинниками. Під загрозою успішне виконання лісом не тільки екологічних, а й економічних та соціальних функцій. Ми втрачаємо цінну деревину, що має високу вартість і стабільно високий ринковий попит. Бук, який замінює ялину, не має такого попиту в деревопереробників. Брак збуту деревини ставить під загрозу робочі місця для місцевого населення в Українських Карпатах. 

Про забезпечення законності, безпеки і правопорядку під час проведення позачергових президентських розповідали в стінах Українського кризового медіа-центру голова Служби безпеки Валентин Наливайченко, перший заступник Генерального прокурора Микола Голомша та заступник міністра внутрішніх справ Микола Величкович. «Наразі Генпрокуратура вживає всіх заходів, аби в Україні відбулися чесні, неупереджені вибори. Впливові парламентські фракції висунули кандидатів на пост Президента, а необхідність провести вибори підтримала світова спільнота, ООН та ЄС. Україна — це країна, яка охоплює без винятку всю територію і всі адміністративні області», — розповів Микола Голомша, перейшовши до «агресивнішої» теми, пов’язаної з подіями на сході та півдні нашої держави. 

«Армія завжди була, є і буде поза політикою, за умови, якщо ця політика ведеться в рамках законів, не загрожує безпеці громадян і територіальній цілісності держави.

Однак на нашу землю прийшла біда, яка супроводжується намаганням розірвати країну, дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію, посіяти страх та розбрат у суспільстві.

Вперше після Другої світової війни на території України в мирний час гинуть люди. На Донбасі діють сили, які намагаються порушити мир та спокій в регіоні, перетворити його на зону кривавого протистояння. У такій ситуації Збройні сили України, як невід’ємна частина свого народу, не мали права залишатись осторонь від вирішення загальнонаціональних проблем. 

Незважаючи на складну ситуацію в країні, українці отримують пенсії без затримок. Так, за інформацією на 22 травня, уже профінансовано виплати в сумі 19,1 мільярда гривень, що становить 93,6% місячної потреби в коштах. Поштові відділення й банківські установи повністю забезпечені грошима для цих виплат. 
Потреба в коштах на травневі пенсії становить 20,4 мільярда гривень, у тому числі 1,3 мільярда гривень — на пенсії військовослужбовцям. Ресурсне забезпечення виплат здійснюється з випередженням графіка.

Як відомо, днями на військових 51-ї окремої гвардійської механізованої бригади, яка у мирний час постійно дислокується у Володимирі-Волинському, а нині в Донецькій області виконує завдання зі збереження цілісності й суверенітету нашої держави, було здійснено атаку озброєних сепаратистів.
Внаслідок бою біля Волновахи вперше за роки державної незалежності України при захисті її територіальної недоторканності волиняни і рівняни, які також служать у цій військовій частині, зазнали тяжких втрат. Як повідомляють ЗМІ, 16 воїнів загинули, а 32 — дістали поранення.

«Першими мали б стати на коліна перед всіма одеситами наші силовики. Через те, що все знали, але не запобігли трагедії, — протоієрей Віталій Одесько-Балтської єпархії УПЦ КП пробує визначитися із порядком, у якому мали би каятися винуватці одеської бійні 2 травня. — А після цього кожна церква має вийти і сказати: дорогі, пробачте, бо ми не втримали своїх прихожан, бо так чи інакше то були люди віруючі, хрещені, а ми не зробили нічого, щоб захистити вас. Останніми вже мають вибачитися прості люди, один перед одним». 

Верховна Рада зменшила поріг оподатковування імпорту товарів, що переміщуються в міжнародних поштових відправленнях, з 300 до 150 євро. Це стосується посилок, які надсилають своїм родичам з різних країн в Україну заробітчани. Було внесено відповідні зміни в Податковий кодекс.
Усі учасники ринку чекали на ухвалення ще одного кодексу — Митного, який також набув змін у квітні цього року і мав узаконити саме поріг оподаткування у 150 євро. Адже за «старою» редакцією цього документа, там фігурувала цифра 300 євро, і виникала колізія між Податковим та Митним кодексами. Отже, останнім документом і було закріплено вдвічі менший поріг оподатковування.

Отже, до всенародного позачергового голосування за кандидатуру на пост Президента України залишилися лічені дні. Тож іти туди чи ні й за кого голосувати, думаю, більшість українців уже визначилася. А ось що їм не завадить знати ще, то це як поводитися на дільницях і скільки бюлетенів отримувати; як дізнатися, куди та о котрій годині приходити, якщо, скажімо, ви не отримали запрошення, і чи можна без нього йти на голосування. На ці та інші запитання «УК» попросив надати роз’яснення керівника прес-служби Центральної виборчої комісії Костянтина Хівренка. 

Уряд продовжує розпочату нещодавно практику проведення виїзних засідань в обласних центрах країни. Так, учора Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк побував у Миколаєві. Разом із віце-прем’єр-міністром — міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимиром Гройсманом, головою Миколаївської обласної державної адміністрації Миколою Романчуком та головою Миколаївської обласної ради Тарасом Кременем він відвідав штаб ліквідації наслідків трагедії на вул. Лазурна, 40 у дворі зруйнованого будинку, поклав квіти до встановленого біля будинку пам’ятного знака жертвам трагедії.