Полтавщина традиційно належить до областей із найрозвиненішим бджолярством. За офіційними даними, до війни тут було понад 148 тисяч бджолосімей. Насправді їх більше, адже у краї багата природа, щороку значні площі засівають медоносними сільгоспкультурами. Це сприяє подальшому розвитку галузі. І відбуватиметься надалі за умови, що всі тамтешні аграрії шанобливо ставитимуться до партнерів по бізнесу бджолярів і враховуватимуть не тільки власні, а і їхні інтереси.

Уже понад чотири місяці Українська держава живе і бореться в реаліях жорстокої війни. Гуманітарними проблемами і викликами як наслідком попереднього восьмирічного етапу агресії рф, яку тоді ще називали гібридною, опікувалося Мінреінтеграції. Після 24 лютого на це відомство покладено чимало додаткової відповідальності, а масштаб завдань значно розширився. Про те, як трансформувалася структура в цей період, наша розмова із заступником міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Анатолієм СТЕЛЬМАХОМ.

Для успішної євроінтеграції Україна, поміж іншого, має імплементувати понад чотири десятки документів у галузі публічних фінансів. Про пріоритети в цій царині й те, як змінилися завдання після набуття Україною статусу кандидата у члени Євросоюзу, у бліцінтерв’ю Укрінформу розповів голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, секретар Національної ради з питань відновлення України Данило ГЕТМАНЦЕВ. 

Поза всіляким сумнівом, безпека журналістів — ключова проблема для Національної спілки журналістів України, яка постала вже з перших днів широкомасштабної й нічим не виправданої російської агресії в Україні. Про це заявила перша секретар творчої організації Ліна Кущ, виступаючи на круглому столі «Журналістика в часи війни», який відбувся в Раді Європи у французькому місті Страсбург. 

Із перших днів широкомасштабного нападу рф на Україну жителі міст і сіл зіткнулися з проблемою бомбосховищ та безпечних укриттів. Приміром, у Черкасах багатьом містянам, окрім відповідно обладнаних приміщень, пропонували ховатися у разі повітряної небезпеки в так званих укриттях подвійного призначення або просто підвалах будинків. Чи могли убезпечити себе від ураження люди, які перебували в таких укриттях? Звичайно, ні. Свідчення цього — тисячі загиблих та поранених із числа цивільного населення багатьох міст, серед них сотні дітей.

Повномасштабне вторгнення російської армії на нашу землю, запровадження воєнного стану в Україні стало величезним викликом для соціальної сфери. Завдана війною шкода — психологічна, матеріальна, фізична — один із чинників, які негативно впливають на життя кожного з нас. А особливо на тих, хто перебуває у складних життєвих обставинах, не може потурбуватися про себе, хто втратив житло, роботу, здоров’я, на родини з дітьми.

1 липня стартувала програма «єРобота». Тож уже можна подавати через «Дію» заявки на безповоротні гранти на створення власної справи, розширення малого й середнього бізнесу, отримання нових навичок для нової кар’єри. «Ідеться загалом про шість програм, які дадуть змогу створити десятки тисяч бізнесів і сотні тисяч робочих місць», — заявив під час чергового засідання уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Депутат Рівненської обласної ради Світлана Богатирчук-Кривко — член бюро Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, голова політичної групи європейських консерваторів та реформістів. Ці посади обіймоє неспроста, бо вона єдина, хто представляє Україну в цій поважній інституції з 2008 року. Як бачимо, досвідчених представників місцевого самоврядування у європейському співтоваристві цінують. Приводом для нашої розмови стало надання Україні офіційного статусу кандидата в члени Євросоюзу.

Зараз додому масово повертаються біженці, які на початку війни виїхали за кордон або в інші області України. Для кожного з них евакуація минула по-різному. Дехто стверджує, що ніколи більше не хотів би побувати в тих умовах і краях, звідки приїхав. А пані Лілія з Полтави, навпаки, каже, що зустріла там людей, які ставилися до неї майже як до родички.

Щороку  в  першу суботу липня відзначаємо Міжнародний день Дніпра. До цього Дніпро як учасник війни був дуже давно — у 1940-х роках. Спочатку, а саме влітку 1941-го, більшу роль відіграв навіть не Дніпро, а його притоки, зокрема Ірпінь. Тоді для захисту Києва річку на західній околиці міста було перетворено на захисний рубіж столиці. На правому березі річки Ірпінь було зведено десятки бетонних ДОТів, залишки яких легко знайти і нині. Трохи пізніше, коли ворог підійшов до Запоріжжя, червона армія 18 серпня вдалася до руйнування Дніпрогесу. Наслідком стало утворення величезної хвилі, яка забрала життя багатьох тих, хто наступав та оборонявся.