Україна дедалі успішніше перетворюється на світову житницю. Однак поряд зі здобутками загострюється і проблема перевезення вирощеного, зокрема — на експорт. Обговоренню шляхів розв’язання цієї проблеми було присвячено круглий стіл «Експортна стратегія України: проблеми і значення логістики», який відбувся у Київському національному економічному університеті (КНЕУ) за участі ВГО «Українська аграрна конфедерація» (УАК), проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку», представників урядових установ та учасників аграрного ринку

Намагання знайти ефективну заміну газу та вугіллю дає непогані підсумки, але в тому разі, якщо шукач використовує вдалий досвід, не боїться ризикувати і вкладати гроші в нову справу, готовий удосконалювати виробництво й дочекатися прибутків. Звісно, набагато легше розпочати виробництво паливної сировини, маючи стартовий капітал, робочу силу, ринки збуту. Складніше засновувати все з нуля, йти крок за кроком, стикаючись із технологічними та бізнесовими труднощами.

День Ікс уже не за горами — із 20 вересня 2018 року Держпродспоживслужба перевірятиме потужності, що провадять діяльність із харчовими продуктами, стосовно упровадження системи HACCP. Це зокрема стосується підприємств зернозберігального комплексу. Українська зернова асоціація за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства і Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів уже розпочала серію безкоштовних навчальних семінарів для представників елеваторів щодо впровадження згаданої системи.

Навіть для багатьох поліщуків стане відкриттям, що, за даними всезнаючої статистики, не сонячно-соняшникові Дніпропетровщина, Миколаївщина чи оспівана Гоголем Полтавщина, а скромна Житомирщина вже кілька років поспіль посідає перше місце в Україні за кількістю бджолосімей і, відповідно, обсягами виробництва меду. Кожен сьомий його кілограм нині збирають на території області, частка якої у 1990 році не дотягувала навіть до 1%!

Загострене почуття справедливості для тернополянина Андрія Салагорника завжди додавало йому енергії, активності, вивело у лави захисників рідної землі й патріотів. Він пройшов вогонь Майдану, надавав меддопомогу, вивозив поранених на сході країни. Став співзасновником загону медичного спецпризначення «Білі берети», а тепер зайнявся стоматологічною практикою. За 31 рік встиг багато.

Україна й Молдова лібералізували авіаційне та автомобільне сполучення, а також домовилися синхронізувати роботу енергосистем двох країн з європейською енергосистемою ENTSO-E. Відповідних домовленостей досягнуто під час зустрічі пем’єр-міністрів двох сусідніх держав Володимира Гройсмана й Павла Філіпа.

Так уже у світі повелося: що одним на біду, іншим — на користь. Та затяжна зима, що так довго не полишала територію України, — це ще дрібнички порівняно з тим, що діється в інших кінцях світу. США і Канаду після тривалої посухи накрила друга зима, набагато суворіша, ніж була в нас. Таке траплялося лише тричі за всю історію спостережень. Тому лише 30% тамтешніх посівів озимої пшениці тепер перебувають у доброму стані, тоді як у нас майже вся перезимувала без втрат. І з сівбою ярих там запізнюються, бо ж не сіяти у сніг! Через холоди загинуло багато посівів у Франції, а Австралія й Аргентина потерпають від небувалої посухи.

Було поставлено наголос на збільшенні кількості рухомого складу комунальних транспортних підприємств. Новина, звісно, приємна для тих, хто користується громадським транспортом. Але ваш кореспондент вирішив зайти, образно кажучи, за фасад цієї звістки, з’ясувати, коли ж вулицями міст курсуватимуть комфортні автобуси і тролейбуси, чи залишаться приватні перевізники на місцевому ринку транспортних послуг.

Для українських садоводів важливий і внутрішній, і зовнішній ринки. Перший — основний споживач продукції й найбільший інвестор. А зовнішній стимулює набувати нової якості й дає змогу залучати валюту. Торік через негоду стався значний недобір урожаю. Тож цього року наші садоводи мають відновити  виробництво фруктів в обсягах понад 2 мільйони тонн, а також закріпитися на нових ринках, на які вийшли, особливо на ринку ЄС, де конкуренція висока.

Сівба ярих культур стартувала в Херсонській та Миколаївській областях, повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк. Загалом цього року ці роботи почали проходити з місячним запізненням.  А вартість посівної кампанії в 2018-му становитиме 4 тисячі гривень на гектар, що на 10% більше показника 2017 року.