Стан вітчизняних автошляхів цього тижня перебуває під особливим контролем уряду. На продовження цієї гострої теми й четвергового засідання Кабміну вчора Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк відвідав з робочою поїздкою Прикарпаття, під час якої побував на церемонії відкриття відремонтованої автодороги Івано-Франківськ — Львів.

«Торік ми ухвалили рішення й пообіцяли, що дорога Львів — Івано-Франківськ буде — і її побудовано», — у цих скупих словах глави уряду акумульовано всі зусилля, що докладено для успішної реалізації проекту. А також подяка всім його учасникам — від простого робітника до міністра інфраструктури Андрія Пивоварського й керівника Укравтодору Андрія Батищева. 

На тлі значного погіршення економічних відносин Києва і Москви показники торгівлі України з Китаєм зростають. Як повідомив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, товарообіг між нашими країнами торік становив $1,3 мільярда, тоді як у 2014-му лише 932 мільйони доларів. Експерти вважають, що таких показників вдалося досягти завдяки експорту, який торік становив $1,2 мільярда, що майже вдвічі більше, ніж позаторік за аналогічний період. Натомість, за даними Мінагрополітики, імпорт китайських товарів на українські ринки скоротився майже удвічі: $94 мільйони у 2015 році проти $165 мільйонів у 2014-му, повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Олексій Павленко вважає, що 2015-й став роком серйозної роботи в активізації торговельно-економічного співробітництва між Україною та КНР: «За цей рік ми досягли значних результатів в освоєнні великого та перспективного китайського ринку». Посадовець пояснив, що зростання експорту української продукції до КНР відбулося завдяки збільшенню поставок продукції рослинного походження, передусім зернових ($678 мільйонів) та олії ($534 мільйони), обсяги експорту яких зросли  на 83,5% та 46,6% відповідно. 

Євросоюз навстіж відчиняє перед Україною двері. Польща — серед перших країн, які нас зустрічають у спільному європейському домі. «Ми не просто сусіди, а друзі й бізнес-партнери, а успішний бізнес — це розвиток наших країн, — наголошували учасники міжнародного форуму «Співпраця — шлях до розвитку українських та польських підприємств», що відбувся у Чернівцях. 

Землевпорядник Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області Олена Ніколенко щаслива людина. Тому що Бог наділив її всім необхідним для щастя: вона кохана дружина, любляча мама, а ще її заслужено поважають односельці й колеги, бо совісна й доброзичлива. А вже спеціаліст вона, якого ще треба пошукати. Її полтавські колеги так і кажуть: в Україні приблизно 40 тисяч працівників землевпорядної служби, то пані Олена серед них одна з найкращих. 

Уряд України визначився з розподіленням мільярда гривень, передбачених держбюджетом на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад цього року. Шість новостворених громад Запорізької області отримають 46,5 мільйона гривень. Найбільше — 9,6 мільйона — піде на рахунок Берестівської сільської територіальної громади Бердянського району, до складу якої входить 4,8 тисячі берестян (усі сільські жителі). 

Навколо КП «Міжнародний аеропорт «Миколаїв» не вщухають пристрасті. Ще років 10—15 тому тут приземлялися літаки перших осіб не лише нашої держави, звідси вирушали військові для виконання миротворчих місій, можна було дістатися Києва й Туреччини.

Невмілий менеджмент керівництва аеропорту та політичні спекуляції навколо нього довели КП до банкрутства, нарощування боргів, браку авіаперевезень і, врешті-решт, до знищення майна, яке належить аеропорту чи перебуває в оренді на території. 

«Нині Україна фактично в 10—11 разів споживає більше енергії, ніж у середньому Європа. Не лише тому, що трубопроводи старі й протікають, а й тому, що кілька осіб можуть фактично забирати певні обсяги газу, щоб їхні компанії, заводи працювали на належному рівні. І тут ідеться про шахрайство, панове, про справжнє шахрайство». Ця відверта заява Йоганнеса Гана, комісара ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення, яку він зробив у Києві торік у квітні на Міжнародній конференції на підтримку України, спричинила, пам’ятаю, великий резонанс у ЗМІ.

Відомий європейський політик закликав офіційний Київ не лише узгодити стан енергоефективності в країні зі стандартами Євросоюзу, а й зменшити апетити українських олігархів-монополістів на ринку газу та теплової генерації. І ухвалення вже восени Верховною Радою Закону «Про ринок природного газу» було своєрідною реакцією на заклики ЄС щодо прискорення реформ та виконання зобов’язань, які випливають з угоди про заснування Енергетичного співтовариства. У лютому 2010 року Україна приєдналася до нього. 

Перерозподіл частини податків та зборів у контексті децентралізаційних кроків 2015 року не стимулює підприємницьку активність базових рівнів суспільства. Навпаки, консервує їх у ситуації пасивних утриманців, залежних від великого капіталу та бізнесу, що працюють поза межами громад, які орендують у них та їхніх сімей землю — головний ресурс, на використанні якого вони історично розвивалися. Тож у контексті сучасної економічної політики такі кроки половинчасті в короткостроковому розрізі часу та неправильні в довгостроковому.

Увага до сільських громад та територій в державній політиці зведена до залишкового принципу. Особливо це помітно в діяльності профільного міністерства: Мінагрополітики працює лише з великими та надвеликими орендарями паїв. Технократичний формалізм переміг: навіщо перейматися проблемами тих, кого не існує в законодавчому полі та в організованому ринку як товаровиробників? Тому експерти наших організацій завершують підготовку відповідних пропозицій до законодавства України, які  спрямують до комітетів ВР найближчим часом. 

«У цих приміщеннях, які ви бачите вздовж вулиці Приморської, можна знімати фільми жахів», — каже начальник адміністрації Одеського морського порту Михайло Соколов. Він підкреслює, що все це неподобство не перебуває на балансі порту і має іншого власника. Тому гавань навіть за наявності бажання і можливостей ніяк не може подбати про рештки колись потужного підприємства, раніше знаного як судноремонтний завод (СРЗ) «Україна». 

Яким буде ринок землі в Україні після скасування мораторію, чи готовий до ринку кадастр і яких новацій слід очікувати у земельній сфері найближчим часом, «УК» запитав у голови Держгеокадастру Максима МАРТИНЮКА.