До України прибула місія МВФ. Цими днями всі політичні сили мають змогу провести з її представниками зустрічі й напрацювати єдині принципи податкової політики і показники державного бюджету на 2016 рік. Такими словами Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк звернувся до присутніх в залі засідань.

Прем’єр також не має сумніву, що до кінця поточного року Україна матиме держбюджет наступного. А окремо він заявив, що уряд підтримує зміни Міністерства фінансів, внесені до проектів законів щодо податкової та митної політики. А ще до кінця року шляхом голосування в парламенті слід запровадити змінити в галузі охорони здоров’я, освіти, державних закупівель, в процесах приватизації. 

Питання створення кредитного реєстру Нацбанку, який містив би всю корисну інформацію щодо потенційних і наявних отримувачів позик у наших банках, пробуксовує. Воно тупцює на місці з вини саме розробників відповідного законопроекту №3111 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України».

Мета такого документа цілком зрозуміла: регулятор хоче мати докладнішу інформацію про всіх кредитоотримувачів, їхні історії, щоб запобігти ризикам надання банками позик нечесним фізичним та юридичним особам. Адже не секрет, що таких у нас чимало. Проте відомо, що приватні бюро кредитних історій, які в нас вже давно існують, не завжди охороняють таємниці позичальників для так званих третіх осіб, які не повинні знати про кредитоотримувачів. І часто-густо використовують її для свої корисливих цілей. Приміром, дізнатися із таких бюро можна чимало: адресу позичальника, телефони тощо. А це є пряме «наведення»  на кредитоотримувачів різного роду злодіїв та шахраїв.

Праця аграріїв формує позитивний імідж нашій країні. Аграрні підприємства долучаються й до розвитку українського села. Серед них ПрАТ  «Зернопродукт МХП», яке за сучасними технологіями обробляє  понад 91 тисячу гектарів землі, забезпечуючи на всій площі високі результати. Це сумлінний платник податків, він своєчасно розраховується з людьми за оренду земельних паїв та здійснює багато соціальних проектів у селах. 

«Авангард» став останнім із вітчизняних аграрних емітентів, які мали реструктуризувати свої боргові цінні папери. Окрім нього, на ринку єврооблігацій (євробондів) такі цінні папери розміщували ще чотири агрокомпанії. Це «Миронівський хлібопродукт» (МХП), «Мрія», «Агротон» і Укрлендфармінг — материнська компанія «Авангарду». Останній не реструктуризував свої бонди на суму $500 мільйонів у цьому році, оскільки їхнє погашення заплановано на  2018 рік. 

За 9 місяців цього року кредитна спілка «Кредитсталь» (Маріуполь Донецької області) видала 888 кредитів на 4,5 мільйона гривень. Ця спілка обслуговує членів профспілки гірників і металургів, які працюють і живуть у місті (а це 8,5 тисячі людей).

«Банківська система в Маріуполі нині не працює, кредитують населення лише чотири банки, а всі інші тимчасово припинили кредитування або закрили філіали. Торік «Кредитсталь» не припинила роботи навіть під обстрілами. Але навряд чи ми витримаємо удари, завдані Державною фіскальною службою України, яка посилює податковий тиск на кредитні спілки», — під час форуму українських кредитних спілок у Києві повідомив голова спостережної ради КС «Кредитсталь» Юрій Ковальов. 

Доки зареєстрований у парламенті депутатський законопроект №3357 щодо податкової лібералізації, який ще називають радикальним, витримує серйозну дискусію, експерти не перестають критикувати те, що нема мінфінівського законопроекту з корекціями фіскальної системи країни. Вони застерігають від імовірного повторення торішньої ситуації, коли зміни до Податкового кодексу представлять разом з бюджетом «під ялиночку» і скажуть, що потрібно ухвалювати одночасно, інакше країна розвалиться.  І вона знову не підготовленою з 1 січня почне працювати за новими податковими правилами. 

Підприємства у ринковій економіці наражаються на ризики, наслідком яких може бути й припинення виробничої діяльності. Конкуренція відсіює слабких гравців з ринку, що є стимулом для підвищення ефективності та технологічної модернізації. Проте держава не може кинути напризволяще стратегічно важливі підприємства та державні банки, оскільки це призведе до багатьох банкрутств та припинення надання соціально важливих послуг. Для запобігання цьому держава має володіти інструментарієм допомоги підприємствам у разі фінансової скрути. 

Останніми днями експерти і деякі ЗМІ пишуть про те, що банки поступово почали зменшувати депозитні ставки, мовляв, банкірам уже немає потреби заманювати своїх вкладників супервисокими відсотками. Так це чи ні? А може, картина на цьому ринку не однозначна, а строката? Це намагався з’ясувати «УК». 

Стосунки Державної фіскальної служби (ДФС) та підприємців донедавна важко було назвати партнерськими. Коли це закінчиться, коли бізнесу дадуть змогу працювати, а ДФС виконуватиме свою функцію, чітку й обмежену (прийом звітності, аналіз і перевірки) — лише тоді, коли це справді необхідно? У ДФС заявляють, що впевнено крокують до створення реальної сервісної служби, яка працюватиме за світовими стандартами. Представляючи днями в столиці концепцію реформування Центрального офіса (ЦО) з обслуговування великих платників податків, яка передбачає якісно новий рівень обслуговування бізнесу, голова ДФС Роман Насіров зазначив, що нині в територіальних підрозділах ЦО обслуговують уже тисячу великих компаній, а до кінця року їх буде майже дві тисячі. А загалом — майже три тисячі компаній. 

У першому півріччі 2015 року в Україні прийнято в експлуатацію 3 мільйони 314 тисяч квадратних метрів житла. Про це з посиланням на Держcтат повідомили УНН. Місто Хмельницький посідає п’яту позицію серед міст, які, попри труднощі та негаразди, активно розбудовуються та рік у рік збільшують обсяги житлового та соціально-побутового будівництва. Хмельницькі будівельні підприємства випередили традиційно сильні Харків, Дніпропетровськ та Вінницю. В обласному центрі Поділля за 9 місяців 2015 року здано в експлуатацію 207,3 тисячі квадратних метрів житла. Це майже стільки, скільки за весь минулий рік.