За всю історію організації міжнародних інвестиційних форумів, проведення останнього цього року  перенесли не лише з весни на осінь, а й змінили місце та формат зустрічі. За задумом  облдержадміністрації, це мало сприяти відходу від офіціозу й створенню комфортних умов для перемовин представників бізнесу.

У ході цього представницького форуму також визначили й нагородили  підприємства, організації краю у номінації «100 кращих товарів року», переможців конкурсу «Кращий інвестор 2012 року». Зрештою, це ті заходи, які годяться саме для цього форуму, його, так би мовити, стандарт. 

Підприємець із Черкас Валерій Черненко був у розпачі: на результати роботи будівельників соромно дивитися. І не тому, що вони не справилися із завданням. Якраз свої обов’язки муляри, штукатури й малярі виконали відмінно. Та ось із матеріалами не пощастило: через деякий час потріскався гіпсокартон, почала облазити фарба. Штукатурка також виявилася з дефектами через використання маломіцного розчину, до складу якого увійшли в’яжучі матеріали низької якості. Хоч усе підприємець придбав як товари найвищого гатунку. Приватний забудовник зі Сміли Павло Степаненко також потрапив на гачок несумлінних виробників. Мало того, що повідпадали приклеєні на стіни шпалери, — вони ще викликали у нього та членів сім’ї стійку алергію. Довелося в усьому будинку замінити як шпалери, так і клейову суміш.  

Кримські виноградники за часів Радянського Союзу фактично тричі руйнували. Перший удар по галузі — завезена до Криму у 1960-х роках філоксера. Тоді ж у відповідь на заклик «Перетворимо Крим в область садів та виноградників» на полях півострова стали висаджувати не найкращі сорти винограду із Середньої Азії та Туркменістану. Попри те, що цей матеріал абсолютно не придатний для вирощування в умовах півострова. Заповзята боротьба з пияцтвом та алкоголізмом теж зробила свою справу: з кримських виноградників зникали найкращі сорти, а те, що варто було знищити, залишалося. У підсумку наша виноградно-виноробна галузь отримала у спадок 95% виноградників з малоцінними сортами. Криза кінця 1990-х років теж зробила свою чорну справу і призвела до колосального спаду в галузі, який тривав багато років.   

У підземних сховищах НАК «Нафтогаз України» достатньо газу, щоб українська газотранспортна система забезпечила його надійне транспортування до країн Європейського Союзу та постачання споживачам на вітчизняному внутрішньому ринку в осінньо-зимовий період.

Як повідомив заступник голови правління компанії Вадим Чупрун, нині Україна накопичила близько 17,6 мільярда кубометрів природного газу в підземних сховищах (з урахуванням ПСГ «Глібовське», розташованого на території Криму). Наступного місяця закачування газу в сховища буде продовжено, а його обсяги залежатимуть від температурних режимів і заявок з боку європейських споживачів. За даними НАК «Нафтогаз України», нині добовий обсяг закачування газу становить близько 50 мільйонів кубометрів — такий обсяг потрібен для задоволення неухильного попиту на блакитне паливо в країнах Євросоюзу. 

Цю стратегію може бути реалізовано лише за наявності сприятливого бізнес-клімату. Для входження до 20 найбільших економік світу за обсягом ВВП в Україні вона має зростати темпами, вищими за 7—8% на рік. Таку думку висловив міністр економічного розвитку і торгівлі України Ігор Прасолов під час конференції «Нова економічна модель: інвестиції та інновації для реального сектору». Нині ж за цим показником Україна посідає 38 місце у світі. 
У числі елементів стратегії — впровадження державно-приватного партнерства на додаток до інструменту держгарантій, плани щодо запуску інструментів кредитування через Український банк реконструкції та розвитку, перегляд системи пільг у країні. 

Закон про трансфертне ціноутворення, який набув чинності нещодавно, потребує змін. Бізнес не влаштовують бази даних, якими можна буде користуватися під час обгрунтування ринковості цін у своїх контрактах. Штрафи за неподання звітності непосильні для підприємців. На цьому наголошують податкові консультанти і аудитори. Вони пропонують провести «круглі столи», щоб за участю зацікавлених сторін знайти рішення, які влаштують і платників податків, і державу. 

До Охматова з районного центру Жашків досить близько — якихось дванадцять кілометрів, однак то зіпсоване асфальтове покриття, то трясуча кам’янка не дають змоги швидко подолати невелику відстань. Місцевий фермер Олександр Король, з яким домовилися про зустріч, ще й примусив себе довгенько чекати, адже, незважаючи на домовленість, поїхав кудись у справах. Проте його новенький малолітражний «шевроле», вкритий товстим шаром пилюки, незабаром таки виринув з лабіринту покрученої сільської вулиці.  

Аби захистити свій ринок від дешевого алкоголю і сигарет із сусідніх країн, Росія планує заморозити чи навіть знизити ставки акцизів на тютюн і алкоголь. З такою пропозицією виступив прем’єр-міністр РФ Дмитро Медведєв. Причина — притік у Росію дешевої тютюнової і алкогольної продукції з інших країн Митного союзу — Білорусі та Казахстану, де акцизи суттєво нижчі. Наприклад, акциз на горілку становить в Казахстані лише 3,3 долара (за спирт), а в Росії з наступного року — 15,7 долара. Відповідно дешева казахська і білоруська підакцизна продукція починає витісняти російську. Як наслідок, легальне виробництво горілки в Росії впало на 28,7%, частка нелегальної продукції різко зросла, а втрати російського бюджету сягнули 4,7 мільярда доларів.  

Під час Міжнародного автосалону вантажних і комерційних автомобілів TIR-2013, окрім презентації автівок, відбулися «круглі столи» за участі бізнесменів та представників влади, на яких обговорювали найважливіші проблеми галузі. Йшлося і про загальні питання (адаптація українського законодавства до європейського напередодні підписання Угоди про асоціацію з ЄС, використання транзитного потенціалу України), і про доволі конкретні (оновлення рухомого складу для вантажних та пасажирських перевезень, державну допомогу при погашенні кредитів).  

Мабуть, усім, хто подорожує повітрям, знайома ситуація, коли після багатогодинного перельоту пасажири оплесками вітають приземлення літака.   Так вони висловлюють вдячність екіпажеві та радість від зустрічі із землею. Але більшість з тих, хто через лічені хвилини покине борт повітряного судна, навіть не замислюються, що такої самої вдячності заслуговують люди, яких вони не бачать і, можливо, ніколи не зустрінуть. Проте від них, як і від екіпажу літака, теж  залежить безпека зльоту, польоту і посадки. Так, ідеться про авіадиспетчерів.