Приєднання України до нової стратегії розвитку ЄС «Європейської зеленої угоди (EU Green Deal)», інтеграції ОЕС України з європейською ENTSO-E, реальна перспектива членства в ЄС із безпрецедентною економічною та технологічною підтримкою ЄС та США створюють можливість, якою ми повинні обов’язково скористатися: зробити технологічний прорив і досягти амбітної цілі, ґрунтуючись на найсучасніших інноваційних технологіях, вийти на передові позиції у світі, створивши потужну економіку на рівні розвинених країн ЄС.

Як відомо, нещодавно Нацбанк України значно  — до 25%  — підвищив облікову ставку. Критики рішення головного фінансового регулятора зауважують, що такий високий показник зробить дуже дорогими кредити для бізнесу та населення.
Урядовий кур’єр» збирав думки за і проти такого рішення та з’ясовував, як збільшення облікової ставки відобразиться на роботі банківської системи, економіки й пересічних громадян.

На Полтавщині попри воєнний стан не припинили підтримувати в належному стані дорожню інфраструктуру, розуміючи, що краще ремонтні роботи виконувати влітку. У матеріалі «Дороги зв’язують країну під час війни» («УК» №112 за 19 травня) ми вже повідомляли про відновлення зруйнованих автошляхів та дорожніх знаків, які було демонтовано на початку повномасштабного вторгнення росії. За час, що минув відтоді, обсяги дорожньо-ремонтних робіт в області збільшилися.

 Хоч літо щойно почалося, уряд, економічні експерти й пересічні українці переймаються очікуванням нового опалювального сезону, підготовка до якого триває в умовах жорстокої  війни. Ідеться насамперед про використання природного газу, адже саме на ньому нині працюють майже 90 відсотків усіх котелень, які подають людям тепло, і облгази, що подають блакитне паливо для приготування їжі.

Україна веде переговори з кількома країнами та Організацією Об’єднаних Націй про розблокування портів для безперешкодного вивезення зерна. Проте головним гарантом у цьому питанні залишається зброя, яку ми отримуємо від держав-партнерів. Про це сказав Президент Володимир Зеленський, спілкуючись із представниками ЗМІ з нагоди Дня журналіста, повідомляє Офіс Президента.
«Для нас важливо, що ми готові випускати зерно. Ми маємо інформаційний наратив росії про те, що дефіцит харчових продуктів — через Україну, через те, що ми не вивозимо. Це неправда, і ви чудово про це знаєте», — зазначив глава держави.

Керівництво Нацбанку, Мінекономіки та голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України Данило Гетманцев запропонували повернути податки на імпорт (законопроєкт №7311). Ще один законопроєкт — №7418 ініціював Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Фактично йдеться про скасування закону №7190, яким на початку квітня 2022 року встановлено податкові пільги для імпорту. Головне нововведення цього документа — платник переходить із загальної системи на єдиний податок 2%.

Пригадується,  як після початку широкомасштабної війни росії проти України курс долара до гривні в обмінних пунктах зріс мало не до позначки 40. Потім, щоправда, знизився, і за долар вже давали не більш як 33 гривні. Після 20 травня знову спостерігаємо зростання — до позначки 37,5. Такі цифри були в обмінниках і трохи вищі — на чорному ринку. Дехто вважає критерієм оцінки ринкової вартості гривні саме ці сегменти ринку.

Насамперед як гаранта експорту до країн ЄС найбільш чистої зеленої, тобто безвуглецевої електроенергії, яку генерують і українські атомні станції. Нагадаю: до війни з росією ми мали експорт лише з Бурштинського енергоострова до 800 МВт, який ДТЕК забезпечував виключно своєю тепловою, найбільш брудною генерацією. Імпорту електроенергії, за словами міністра енергетики Германа Галущенка,  з початку війни в нас не було, хоч з моменту синхронізації ми можемо використовувати аварійну допомогу з Європи. 

Перед владою й суспільством нині постає питання: чи треба підвищувати податки для бізнесу, адже державна скарбниця значною мірою працює на перемогу України у війні. «Урядовий кур’єр» зібрав думки фахівців з цього приводу.
Війна — це дуже дорого, а тому ніколи не проходить безслідно для бюджетів держав, втягнутих у збройний конфлікт. Методів залучення коштів на воєнні потреби небагато, й один з них — підвищення податків.
Чи є досвід підвищення податків у країнах, де був воєнний стан, у цьому чи минулому столітті?

ООН б’є на сполох: через блокування російською армією українських портів експорт зерна істотно скоротився, а це  загрожує голодом значній кількості країн.
«Без реінтеграції сільськогосподарського виробництва України врегулювати глобальну продовольчу кризу неможливо», — заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.
У Всесвітній продовольчій програмі ООН (WFP) сподіваються,  що зможуть достукатися до сумління російського керівництва.