У розробленні відповідної постанови  активну участь брали Фонд держмайна та Міністерство економіки.  «Урядовий кур’єр» з’ясовував, які саме знижки передбачено, й уточнював проблемні моменти.
Дмитро Груба, адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» зазначає, що допоки офіційно остаточного тексту постанови не оприлюднено. Тому джерелом інформації для коментарів слугують інформаційні повідомлення на «Урядовому порталі» та  офіційному сайті Фонду держмайна України. 

Харківську фабрику морозива «Хладопром» в Україні знають давно. Її історію почали писати ще в 1930-х. Однак успішно працювати й розвиватися підприємству далі завадила війна з росією. Злочинна агресія рашистів змусила шукати для підприємства умови, в яких можна спокійно й продуктивно працювати. Можливості розмістити виробничі потужності знайшли у місті Сміла на Черкащині.

Вітчизняний ринок нерухомості з початком повномасштабної війни росії проти України фактично призупинив роботу: квартири та будинки ніхто не купував і не продавав, не можна було оформлювати спадщину тощо.
Тож фактично до початку цього тижня не працювали Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Державний реєстр іпотек, Єдиний реєстр заборон на відчуження об’єктів нерухомого майна. А без цих важливих реєстрів не можна проводити операції з нерухомим майном.

На Тернопільщині торік відремонтували 277,2 кілометра доріг державного значення. Область була серед лідерів за кількістю відновлених автошляхів. Цього року запланували відремонтувати 230 кілометрів доріг і 30 мостів. Роботи мали розпочати навесні. Проте здійснити накреслене не дозволив російський агресор, який розгорнув повномасштабну війну в Україні. Якими справами були сповнені трудові будні тернопільських дорожників упродовж майже трьох воєнних місяців? Про це в розмові з начальником Служби автомобільних доріг в Тернопільській області Миколою ДОВГОШИЄЮ.  

Приємна новина: державна траса М-03 на ділянці між Києвом та Полтавою  знову проїзна. Водії з Полтави та області тепер можуть безперешкодно, економлячи час, їздити у столицю й назад. Це стало можливим завдяки тому, що поблизу села Борщів на Київщині проклали тимчасову об’їзну дорогу поряд зі зруйнованим мостом через річку Трубіж. Раніше водіям доводилося їхати через Переяслав.

Гроші, як відомо, люблять тишу. Та попри важку війну й  економічні негаразди  сьогодення, Нацбанк України звітує, що перший квартал 2022 року фінансові установи закінчили зі стабільно високим рівнем ліквідності та прибутками. І в цілому банківська система країни працює надійно. Ситуацію на  фінансово-банківському  ринку аналізує «Урядовий кур’єр».

Оскільки агресор на окупованих територіях знищує сільгосппідприємства, вивозить аграрну техніку і зерно, блокує морські порти, дехто з острахом дивиться в майбутнє, боячись нестачі продовольства, а то й можливого голоду. Однак, як переконують хлібороби, такого просто не може бути, оскільки стан посівів зернових, загальна картина весняної посівної кампанії  вселяють упевненість: Україна буде з хлібом і до хліба теж матиме. 

Повномасштабна агресія російської федерації проти України 24 лютого 2022 року змінила життя країни та внесла корективи в плани уряду щодо фінансування різних галузей, напрямів і програм. Про те, як в умовах війни вдається підтримувати гуманітарну сферу, Укрінформ вирішив дізнатися у заступника міністра фінансів Романа ЄРМОЛИЧЕВА.

Війна негативно позначилася на багатьох галузях економіки. Зокрема на сільському господарстві, адже чимало підприємств галузі працюють у складних умовах поблизу окупованих територій, а на визволених часто не можна вести рільництво через мінування. Тому аграрний сектор потребує допомоги і держави, і міжнародних донорів.
«Урядовий кур’єр» проаналізував, яку допомогу нині отримують ті, хто дбає про продовольчу безпеку України і світу.

Дефіцит пального — нині одна із ключових економічних проблем, які постали перед Україною на тлі воєнної агресії російської федерації. Зрозуміло, що бензин та дизель передовсім конче потрібні українській військовій техніці, критичній інфраструктурі. Та не можна забувати й про пересічних споживачів, які заради можливості пересуватися у власних справах готові вистоювати кількагодинні черги.