Останніми тижнями дедалі частіше чуємо про високий цьогорічний урожай зернових в Україні й те, що його дедалі важче експортувати. До того ж, господарства, які вирощують пшеницю, ячмінь та інші культури, стали фактично заручниками економічної кризи: собівартість цих рослин нижча, ніж ціни, які сформувалися цього року.

 Єврокомісія вирішила не подовжувати обмеження на імпорт чотирьох категорій української аграрної продукції до п’ятьох країн ЄС: Польщі, Словаччини, Угорщини, Болгарії та Румунії. Проте Брюссель висунув Києву певні умови.
«Завдяки роботі координаційної платформи та тимчасовим заходам, запровадженим 2 травня, деформація ринку п’яти країн-членів  ЄС, котрі межують з Україною, зникла», — йдеться в заяві Єврокомісії. Там повідомили, що Україна погодилася запровадити певні заходидля запобігання будь-яким ринковим викривленням у сусідніх державах-членах ЄС.

 Національний банк України впровадив із 7 вересня нові вимоги щодо здійснення банками фінмоніторингу. Встановлено обов’язок для банків щодо реагування на перевищення максимальної суми фінансових операцій, яку заявив клієнт. Така вимога не поширюються на клієнтів— фізичних осіб, які здійснюють звичайні фінансові операції на суми та в обсязі, що мають раціональне обґрунтування.

 Президент Володимир Зеленський на пленарному засіданні Верховної Ради з нагоди 27­ї річниці прийняття Конституції України запропонував до загальнонаціонального обговорення основні орієнтири майбутньої Української доктрини, що є дороговказом на найближчу перспективу. Це філософія перемоги, глобальність української безпеки, політика героїв, політика справедливості в Україні і трансформація за десять років. Тому у проєкті державного бюджету України на 2024 рік уряд забезпечив урахування цих п’яти орієнтирів Української доктрини. 

 У вітчизняному медійному просторі почастішали дописи про начебто заморожений прогрес у галузі залізничного транспорту й те, що попри воєнний час необхідно докорінно реорганізовувати Укрзалізницю. Нагадаємо, що, відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, Україна мала впровадити фундаментальні принципи, за якими функціонує європейський залізничний транспорт. Перший з них — недискримінаційний доступ до інфраструктури (відповідно до статті 4 директиви ЄС 2001/14).

 Левову частку бюджетів територіальних громад нині формує ПДФО,  зокрема із грошового забезпечення військовослужбовців та правоохоронців. І саме військове ПДФО уряд,  схваливши зміни до Бюджетного кодексу, пропонує повністю спрямувати до держбюджету для фінансування сектору безпеки і оборони та розвитку оборонно­промислового комплексу.

 Інвестиції, особливо іноземні, нині для України, яка перебуває в досить скрутному економічному становищі через  війну, вкрай необхідні. І неправда, що саме в цей час вони не надходять чи надходять в малих обсягах.

Національний банк далі втілює оприлюднену Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Нещодавно згідно із цим документом головний фінансовий регулятор пом’якшив валютні обмеження в частині продажу безготівкової іноземної валюти громадянам.
Сталися й інші цікаві події на валютному та фінансовому ринках України. Їх для «Урядового кур’єра» аналізують експерти.

 Перший тиждень осені, поки що сухої й теплої. А на прифронтовій Донеччині ця пора року з відомих причин гаряча через важкі бої на кількох напрямках і постійні ворожі обстріли. Тамтешні люди вже знають «високоточні» боєприпаси орків, що найчастіше чогось влучають у житлові міські квартали чи окремі будинки в селах. І складається враження, що вороги свідомо ведуть власну цинічну підготовку до осінньо­зимового сезону на території, яку начебто захищають. Вони намагаються прицільно бити по об’єктах критичної інфраструктури, від роботи яких залежить стабільність постачання людям електрики, газу, тепла та води. 

 Як відомо, в Україні діє Єдиний реєстр боржників. Коли банки отримують відповідну постанову державного або приватного виконавця на арешт коштів боржника на виконання судових рішень або припису нотаріуса, вони зобов’язані її виконати. Тож не дивно, що дедалі частіше ЗМІ пишуть, що українцям обмежують доступ до їхніх банківських рахунків, зокрема й через комунальні борги. «Урядовий кур’єр» вирішив з’ясувати, скільки таких рахунків було заарештовано та як це відбувається.