У країні в розпалі сезон збирання ягід, овочів та ранніх сортів фруктів. Про те, як вони вродили на Полтавщині, ціни та проблеми зі збиранням «Урядовому кур’єру» розповів голова правління ГО «Асоціація розвитку інтенсивного садівництва Полтавщини» Віталій ЦІНЧЕНКО.

 Нещодавно Президент Володимир Зеленський підписав ухвалений у парламенті Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану», яким дозволено націоналізацію таких установ.
Цим нормативним актом запроваджено механізм виведення з ринку банків, власниками яких є підсанкційні особи. Проте фактично під чинність цього закону підпала поки що лише одна фінансова установа — Sense Bank, або «Сенс Банк» (багатьом відомий як колишній «Альфа-Банк»).

«І якщо, приміром, 2021 року ми посіяли їх на 240 гектарах, фактично вибравши дозволене, то 2022-го зі зрозумілих причин не наважилися на це. А цього року взяли в обробіток лише 10 гектарів — бодай для того, щоб сертифіковане насіння, яке купуємо в Інституті луб’яних культур Національної академії аграрних наук, не втратило схожість. Адже не хочемо втрачати статус виробника технічних конопель. Він дався нам непросто, бо процес отримання необхідних дозволів украй заорганізований і нешвидкий. Є проблеми й із технікою для збирання врожаю. У попередні роки нам позичав комбайн фермер із Житомирщини Володимир Якимчук, який уже щонайменше 10 років культивує технічні коноплі. Нині ж він на фронті. Якби переробка конопляної трести була бодай у межах 50 кілометрів, питань не було б. А так ми її просто задисковуємо в поле», — розповідає агроном підприємства Руслан Гладчук..

Нещодавно Нацбанк України оприлюднив стратегію пом’якшення валютних обмежень, повернення до гнучкого курсоутворення та таргетування. Головний фінансовий регулятор занепокоєний, що тривале регулювання ринку адміністративними заходами може мати негативні наслідки.

 Нещодавно Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №8401, яким зокрема передбачено повернення податкових перевірок. Це не стало несподіванкою, адже вітчизняні фіскальні органи попереджали про таку перспективу.
У проміжку між першим і другим читанням «Урядовий кур’єр» зібрав думки відомих юристів та певні рекомендації для бізнесу.

 Група народних депутатів подала до Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо відтермінування набуття юридичними особами права на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Згідно із пропозицією, підприємства зможуть купувати таку землю лише через два роки після припинення воєнного стану. Таку норму в наш  непростий час можна зрозуміти, хоч можна й посперечатися.

 Нинішній рік для фермерського господарства «Свєтлова» Сумського району ювілейний. Рівно три десятиріччя тому на аграрній мапі Сумщини з’явилося нове ФГ, яке успішно пройшло становлення і нині робить вагомий внесок у продовольчий достаток краю. Хлібороби вирощують зернові й олійні культури — пшеницю, кукурудзу, соняшник тощо. Вони активно застосовують новітні технології, використовують сучасну високопродуктивну техніку, поступово переходячи на точне землеробство.

 Повернення оподаткування пального за довоєнними правилами та нормами — вимога міжнародних партнерів, адже це дасть Україні змогу самостійно наповнювати бюджет та утримувати свої Збройні сили. Про це Прем’єр­міністр Денис Шмигаль сказав в ефірі телемарафону «Єдині новини», повідомляє Укрінформ.

 Уряд, як і обіцяв, розширив державну програму доступних іпотечних кредитів «єОселя». Із 1 серпня цього року подавати через застосунок «Дія» заявки на отримання пільгового кредиту на купівлю житла, крім представників критично важливих для держави професій, яких із жовтня 2022 року кредитують під 3% річних (військовослужбовців, силовиків, медиків, педагогів, науковців), зможуть ветерани війни, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи й ті, хто не має власного житла. Ці громадяни зможуть отримати такий кредит під 7% річних.

 Унаслідок широкомасштабного російського вторгнення виробництво добрив в Україні значно скоротилося. За неофіційними даними, станом на грудень 2022 року вітчизняний ринок основних азотних добрив «просів» на 40-55% — до 2-2,9 мільйона тонн порівняно з 4,75 мільйона тонн 2021-го.