Економіка
-
Теплопостачання: чи можлива бережливість без обліку й економії?
В Україні на опалення витрачають у 3—5 разів більше енергії, ніж у Чехії, Польщі чи Німеччині, де температурно-кліматично умови майже ідентичні з нашими. Фахівці вважають, що у вітчизняних системах комунального централізованого опалення 15% тепла марнують у котельнях, приблизно 25% — у тепломережах і аж 60% — у багатоповерхівках, де ні стіни не утеплено, ні вікна й двері не замінено на енергоощадні. Тому масове встановлення будинкових лічильників тепла — перший крок до економії енергоресурсів, здешевлення житлово-комунальних послуг та енергетичної безпеки держави.
-
Прорив уперше за сім років
В Україні вже чимало місяців спостерігається зростання промислового виробництва. Так, збільшення реального ВВП у 2018 році прискорилося до 3,3% з 2,5% позаторік і стало максимальним за останні сім років. Щоправда, зростання цього важливого показника за перший квартал 2019-го порівняно з аналогічним періодом 2018-го значно уповільнилося та становило лише 0,2%.
Які прогнози щодо подальшого зростання, які чинники впливатимуть на нього та чи можна це вважати трендом? -
Тернопілля — хаб бізнесу та інновацій
Тернопільщина вкотре організувала щорічний Міжнародний інвестиційний форум. Приймала понад 400 гостей — бізнесменів, дипломатів, експертів, представників міжнародних організацій та органів виконавчої й представницької влади. Приїхали вони, крім України, ще з понад 30 країн. Масштабний захід відбувся у Збаразькому замку і став багатофункціональною платформою презентації можливостей краю.
-
E-40: від Балтики до Чорного моря
Річковий транспорт — економічно вигідний тип перевезень. Це вдала альтернатива залізничному та автомобільному транспортуванню. Його відновлення кілька місяців тому ініціювали в Європейській економічній комісії ООН у межах проєкту Е-40. Проєкт передбачає будівництво річкового шляху від Балтійського до Чорного моря через Віслу, Західний Буг, Прип’ять і Дніпро. Протяжність шляху — понад 2 тисячі кілометрів.
-
Банки стають привабливішими для інвестицій
Стабільно високі позиції у рейтингу займав ПриватБанк. За перший квартал 2019 року він показав прибуток у сумі 7,612 мільярда гривень і чистий процентний дохід на рівні понад 4,897 мільярда гривень. Ситуація в Ощадбанку та в Укрексімбанку була трохи гіршою, проте жоден із цих державних банків так і не випав із групи з найвищою оцінкою надійності в багатьох відношеннях завдяки підтримці свого акціонера — держави Україна.
-
Морські ворота Донбасу: упевнено на плаву
Як і водиться у приморських містах, у Маріуполі всі дороги також ведуть до моря. І дуже багато надій і сподівань тут пов’язують саме з Азовом, який для маріупольців і годувальник, і кордон-захисник. Отож днями на Театральній площі в центрі міста відбулась акція, під час якої місцеві жителі знову привернули увагу до долі 24 полонених Росією українських моряків. Адже минуло вже півроку(!), як у Керченській протоці російські військові обстріляли і захопили катери «Бердянськ» та «Нікополь» і буксир «Яни Капу» разом з екіпажами, які йшли до Маріуполя. У морському порту відтоді так і не дочекалися цих кораблів. Та навіть цивільні вантажні судна з початком гібридної війни приходять сюди з великою затримкою. Попри все, знакове для міста і всього Донбасу підприємство впевнено тримається на плаву і розвивається. Відвідавши маріупольський порт, відразу помічаєш важливу разючу зміну в його роботі: тут не побачиш гір вугілля, яке перевантажують на судна.
-
Позичальники: віднині життя під пильним наглядом
З першого липня Нацбанк України вводить обов’язкову перевірку банками потенційних кредитоотримувачів через Кредитний реєстр. Щоправда, кажуть там, поки що все працюватиме в тестовому режимі. «Урядовий кур’єр» ще до початку роботи інституції неодноразово писав про позитиви і негативи, яких слід очікувати. Проте дуже скоро фінансові установи виконуватимуть усі вимоги цього державного реєстру. Що саме вони повинні робити і як це позначиться на роботі банків, аналізуємо нижче.
-
Державна підтримка — це послідовно і надовго
Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з проектом ЄС SAFPI (підтримка розвитку аграрної політики і сільських територій) розпочинає всеукраїнську кампанію з інформаційної підтримки фермерства. Її мета — поінформувати хліборобський загал, які державні програми підтримки фермерства чинні в Україні, на котрі з них конкретний фермер може розраховувати залежно від роду діяльності і як ними скористатися.
-
Відсотки за вкладами: дедалі нижче
Час вносить корективи на депозитному ринку України. Якщо, як писав «Урядовий кур’єр» у статті «Вкладам потрясіння не завада» від 13 грудня минулого року, наприкінці 2018-го ставки за банківськими вкладами фактично за всіма валютами трохи зростали, то кілька місяців потому спостерігається зворотна тенденція.
-
Ягідний потенціал
Експорт української плодово-ягідної продукції останнім часом набуває дедалі ширшого розмаху. Згодом до неї може додатися й продукція вітчизняного виноробства, якщо буде вжито необхідних кроків підтримки з боку уряду. Про це йшлося на нещодавній прес-конференції, що відбулася в Києві за участі виконувача обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Ольги Трофімцевої та представників виробників ягідної і виноробної продукції. Утім, захід переріс межі класичної прес-конференції і перетворився на плідну дискусію між представниками виробників і владою.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ