Загальновідомо, що хоч би скільки повторювати слово  «халва», в роті солодко не стане. Мабуть, це  варто пам’ятати й тоді, коли йдеться про залучення інвестицій у вітчизняну економіку. Адже про них згадують повсякчас, умовно кажучи, від сільських до загальнодержавних трибун. Десятки, якщо не сотні делегацій різного рівня за кошти державного та місцевих бюджетів щорічно відвідують близьке та далеке зарубіжжя задля налагодження контактів, ознайомлення й упровадження в себе ноу-хау у сфері соціально-економічного життя. Але дуже рідко після таких поїздок можна побачити чи почути інформацію про їх результативність

На повноцінну роботу цього термінала чекали кілька років. Знаково, що саме він обслуговуватиме лише лоукостери, які останніми місяцями значно активізувалися в Україні. Це надзвичайно позитивно, адже чимало з них пропонують дешеві рейси з київського аеропорту до великих європейських міст і курортів

За підсумками 2018 року в Україні вирощено 132,9 тисячі тонн ягід в усіх категоріях господарств. Найбільшу частку зібраних становлять суниця, якої вирощено 62,3 тисячі тонн, малина — 35,6 тисячі тонн і смородина — 29,6 тисячі тонн, зазначила в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева під час виступу на Міжнародному форумі S-Fruit Transformation

Наша економіка багато років була орієнтована на один ринок — Російської Федерації. Європейська інтеграція дає шанс українським товарам отримати знак якості, який не лише дасть змогу стати повноцінним учасником ринку ЄС, а й відкриє шлях до інших світових ринків. На цьому під час регіональної конференції «Євроінтеграція: сила можливостей» у Запоріжжі наголосила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе

Трирічна спільна робота команди — Президента, Кабінету Міністрів та Верховної Ради — забезпечила позитивні зрушення в економічному розвитку України. Завдяки ухваленим рішенням зокрема й у законодавчій площині вітчизняна економіка вийшла із крутого піке, й ми працюємо в якісно нових умовах. На цьому під час прес-конференції в Будинку уряду наголосив перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. Він зазначив, що завдяки системним реформам у четвертому кварталі 2018-го та загалом за рік зростання валового внутрішнього продукту фіксували на рівні 3,3%, а сукупне зростання ВВП у 2015—2018 роках становило 8,4%

У дорадянський час у західноукраїнських селах виробниче життя вирувало навколо різних за спрямуванням кооперативів. Нині двигун таких товариських об’єднань набирає дедалі потужніших обертів. Додати сили, енергії цьому рухові, збільшити кількість робочих місць на селі взявся й агрохолдинг «Мрія»

В Україні нині проблема реалізації меду. Тож частина пасічників варить з нього цілющі напої, що стають неабияк популярними. На виставках-ярмарках, а то й під час масових заходів можна побачити ятки з медовими напоями. Вистачає їх і на відомій бджолярськими традиціями Полтавщині

На гербі Недригайлівського району, крім відомого пам’ятника мамонтові, в нижній частині на жовтому тлі зображено сім соковитих слив. Як стверджують історики, їх запозичено з історичного герба селища Недригайлів 1781 року. Вони символізують природні особливості й багатства тамтешніх земель, зокрема садівництва

У 2016 році дві жительки Алушти наукові співробітниці Кримського природного заповідника переселилися із Криму в Каховку на Херсонщині. Ірина Мамроцька та Олена Бурзієва вирішили почати життя з чистого аркуша. І якщо в Криму колись вони досліджували дерева і комах, то тепер готують кримськотатарські страви й реалізують власний міні-бізнес-проект. Справою задоволені, щодня випікають по 400 пиріжків, янтиків і чебуреків. Звісно, в розмові ще не можуть уникнути слів «наш Крим», «наша Алушта», «наш заповідник». Адже вкрай непросто було полишити улюблену справу, налагоджений побут,  житло, друзів і родичів. Українські патріотки розповідають, що після окупації Криму життя там стало нестерпним: кримський природний заповідник занепав, а моральний тиск став дуже відчутним. Щирі, енергійні, доброзичливі жінки знайшли свою долю в українському містечку

Нещодавно на світ з’явився цікавий законопроект, про який одразу заговорили у нашому доволі строкатому суспільстві: №10066 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження прогресивної шкали оподаткування при сплаті податку на доходи фізичних осіб)», яким значно підвищуються відсотки оподаткування для багатих фізичних осіб. Що він собою являє і чи на часі його ухвалення?