Про те, що МВФ вітає рішення керівництва України націоналізувати «ПриватБанк», директор-розпорядник цієї міжнародної фінансової структури Крістін Лагард сказала особисто Президенту Петру Порошенку. Під час телефонної розмови вона погодилася, що цей важливий крок працюватиме на оздоровлення банківської системи нашої країни. Було відзначено рішучі кроки й голови Національного банку Валерії Гонтаревої. Зокрема йшлося про її роботу із збереження суспільної довіри та стабільності банківської системи.
Фінанси
Увечері 18 грудня Національний банк України визнав ПАТ «ПриватБанк» неплатоспроможним. Про це вже в понеділок 19 грудня на брифінгу заявила голова правління НБУ Валерія Гонтарева. Вона зазначила, що регулятор звернувся до уряду з пропозицією передати цей системний банк у державну власність. Також, за її словами, акціонери фінансової установи не спроможні виконати програму докапіталізації і самі надіслали лист до Кабінету Міністрів України з проханням про входження держави в капітал «ПриватБанку». Також того вечора уряд та Рада національної безпеки і оборони підтримали НБУ й було заявлено, що ПАТ «ПриватБанк» переходить у стовідсоткову державну власність.
Нещодавно керівники банків заявили про те, що в 2017 році вони хочуть спростити механічне навантаження на працівників своїх відділків. І мріють перевести всі платежі та проведення стандартних операцій на дистанційні канали обслуговування. Чимало з них пояснюють такі намагання тим, що клієнти банків, які збанкрутували, переходять до тих фінустанов, що залишилися, і тому виникають черги до кас обслуговування. Звісно, що таке бажання призведе до значного скорочення кількості банківських відділків.
У «Рейтингу надійності банківських депозитів» від РА «Стандарт-Рейтинг», який було розраховано за підсумками дев’яти місяців 2016 року, взяли участь 66 із 100 платоспроможних банків 28 листопада Рейтингове агентство «Стандарт-Рейтинг» опублікувало п’ятнадцятий «Рейтинг надійності банківських депозитів», до ТОП-15 якого увійшли також банки з участю держави в капіталах (див. таблицю). Найкращу оцінку серед держбанків отримав Укргазбанк, який розташувався на восьмій позиції.
Нещодавно, враховуючи інтереси вкладників, Верховна Рада України ухвалила, а Президент Петро Порошенко практично одразу підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг». Як відомо, цей документ вимагали прийняти вкладники вже не діючого банку «Михайлівський», які переймалися поверненням своїх коштів. Проте він стосується не лише клієнтів цієї фінустанови, а й інших вкладників.
Нещодавно голова правління Нацбанку України заявила, що російські банки, які працюють у нашій державі та виконують всі зобов’язання перед українськими вкладниками, мають право докапіталізовувати свої дочірні фірми в Україні. Це питання пані Гонтарева узгодила зі своєю колегою — головою Центробанку Росії Ельвірою Набіулліною. А остання одразу запевнила, що російським банкам з державним російським капіталом, які працюють в Україні, такі кошти буде надано. У зв’язку з цим виникає запитання щодо юридичної бездоганності такого рішення.
Нещодавно виповнилося два роки відтоді, як стартувала, так би мовити, велика зачистка банківської системи головним фінансовим регулятором держави. Цифра, на яку вийшли нещодавно фахівці Національного банку України, — 80 ліквідованих фінансових установ. І начебто керівництво Нацбанку не збирається зупинятися на досягнутому.
Національний банк України вітає рішення Ради директорів Міжнародного валютного фонду щодо схвалення другого перегляду програми розширеного фінансування. «Це свідчить про підтримку програми реформ в Україні міжнародною організацією і є сигналом як для вітчизняних, так і для зовнішніх інвесторів, що наша країна прямує правильним шляхом до відновлення стійкого економічного зростання», — підкреслив днями заступник голови Національного банку Олег Чурій.
Днями наша національна валюта гривня святкувала 20-річний ювілей. За ці роки вона йшла нелегкими шляхами, особливо болючими для неї видалися останні два роки, коли вона знецінилася фактично утричі. Проте й сьогодні з вуст політиків, економічних експертів різного гатунку, зокрема із поважних світових інституцій, звучать невтішні прогнози її поведінки до зими 2016-2017 років. Багатьох із них на таке підштовхує серпнева девальвація гривні та більш «свіже» знецінення нацвалюти, яке відбулося на початку вересня. «УК» спробував розібратися в цих питаннях і виробити консолідовану думку.
Майже щомісяця в нашій країні закривають той чи той банк, це вже не дивує експертів і навіть пересічних громадян. Проте зовсім нещодавно в Україні начебто закріпилися нові тенденції — намагання банків зливатися одне з одним та масштабне закриття філій і відділків великих та середніх банків, які є доволі успішними. «УК» намагався розібратися в цих трендах і в тому, як все це може вплинути на економіку країни та клієнтів фінустанов.
Правління Нацбанку України ухвалило рішення про зниження облікової ставки до 15,5% з 29 липня. Цією приємною новиною відкрила вчора прес-конференцію голова правління НБУ Валерія Гонтарева. Також вона сповістила: регулятор збільшує граничні терміни розрахунків за експортно-імпортними контрактами з 90 до 120 днів і вдвічі — до 1 мільйона доларів — підвищує суму розрахунків, вище за яку платежі за імпортними контрактами можуть відбуватися лише із застосуванням акредитивної форми розрахунків.
З першого липня 2016 року розпочався так званий третій етап набуття чинності Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку». Згідно з цим документом Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) має вдосконалити процедуру виплат вкладникам неплатоспроможних банків. Адже чимало українців бідкаються, що отримати свої гроші з відсотками від фінустанов, які наказали довго жити, буває дуже важко. Нерідко це потребує багато часу.