2012-й ознаменувався виходом деяких іноземних банків з України. Так, за результатами минулого року було продано такі фінустанови:  Volksbank (Австрія), SEB Bank (Швеція), банк Форум (Commerzbank, Німеччина), Societe Generale (Франція), Erste Bank (Австрія). У 2013 році, як зазначають експерти, з України можуть піти ще 3—5 банків. 

З 1 січня цього року набуло чинності Положення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР, комісії) про ведення реєстру аудиторів, які обслуговують професійних учасників ринку цінних паперів (далі — положення).

«Старе» положення про ведення реєстру аудиторів і аудиторських фірм було недосконалим. Його вимоги зокрема не передбачали процесу, термінів і критеріїв подання документів під час змін у складі сертифікованих аудиторів, керівництві фірми та інших. Крім того, там не було виписано вимог про наявність чинного Свідоцтва про внесення в реєстр аудиторів та аудиторських фірм на ринку цінних паперів та не встановлено сучасних електронних можливостей ведення реєстру. 

Проблема кіберзлочинності у фінансовій сфері в Україні вже набрала чималих обертів, тому нещодавно правоохоронці та банкіри (останні в особі   виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Сергія Мамедова) підписали меморандум про співпрацю.

Що собою являє кіберзлочинність? Це коли одна або група осіб, що безперечно мають високу підготовку і знання у сфері IT-технологій, за допомогою різних прийомів шахрайськими діями заволодівають грошима клієнтів банків, знімаючи їх, приміром, із зарплатних карток тощо. 

Як і прогнозував «УК» торік у листопаді вустами різних поважних експертів, відсоткові ставки за депозитами наприкінці січня — на початку лютого 2013-го почали падати. Так, за три останні місяці середні відсотки за гривневими тримісячними вкладами впали на 1—9%, а в доларах США — на 0,5—4,5%. Причому, приміром, найбільше падіння гривневих «наварів» для фізосіб нині притаманне тим банкам, які ще наприкінці 2012 року пропонували потенційним вкладникам астрономічні відсотки — 26—27% річних. Тепер же такі фінустанови вже стали скромнішими – зменшили депозитні ставки до 18—19,5%. 

Ставка кредитних ресурсів у комерційній банківській системі не повинна перевищувати 15%, вважає президент Українського союзу промисловців та підприємців (УСПП) Анатолій Кінах. Аргументує думку тим, що нинішня облікова ставка Нацбанку становить 7,5%, а дефляція за підсумками минулого року — 0,2%. Тож навіть за умови інфляції на рівні 8% це цілком прийнятна вартість кредитів. Натомість наприкінці минулого року вона сягала рекордних 30%. Це занадто дорого для промисловців і підприємців, кредити треба здешевити, констатував  Анатолій Кінах. Тоді пожвавиться й бізнес-діяльність, що позитивно позначиться на розбудові внутрішнього ринку та розширенні експорту, як це передбачено проектом державної програми активізації економіки на 2013—2014 роки.  

На початку лютого Україна додатково розмістила єврооблігації на $1 мільярд (випущені у листопаді 2012-го). Організаторами розміщення виступили JP Morgan і VTB Capital. Термін погашення паперів — листопад 2022 року. Дохідність нового траншу становить 7,625%, хоч раніше вона передбачалася  на рівні  7,75% річних. Цей випуск євробондів став першим вдалим кроком Мінфіну в цьогорічному залученні зовнішнього фінансування бюджету.
«Глобально макроекономіка трохи поліпшилась, тож можна очікувати нових спроб Мінфіну вийти на ринок найближчими місяцями», — прогнозує  директор департаменту інвестиційно-банківських послуг ІК «Альтана Капітал» Павло Мишустін. 

Країни-учасниці Євросоюзу позичають ко­шти  на зовнішньому ринку саме під векселі. Як  показує світова практика, за своєю специфікою цей інструмент найбільш корисний для економіки в кризових умовах. Він заміняє банківське короткострокове кредитування комерційним, збільшує обсяг обігових коштів, «розшиває» неплатежі і знижує рівень дебіторсько-кредиторської заборгованості між суб’єктами господарювання. А міжнародне вексельне право (до якого Україна приєдналася в 1999 році) максимально захищає його учасників, що забезпечує довіру до цього інструменту в світі. 

За результатами 2012 року друге і третє місця в ренкінгу інвестиційних фондів України за обсягом залучених коштів посіли два публічні фонди компанії з управління активами (КУА) «Райффайзен Аваль». Такі дані оприлюднив інвестиційний портал «Investfunds» (група Cbonds). Гендиректор КУА «Райффайзен Аваль» Вадим Мосійчук переконаний, що віра представників інвестбізнесу в продукт, які вони продають інвесторам, чи не найголовніше. Це та інші питання, які хвилюють нині учасників фондового ринку, і стали темою нашої розмови.  

Кажуть, в одну річку двічі не входять. Голова Держфінінспекції України Петро Андрєєв ламає стереотипи. У 2006—2007 роках він вже обіймав посаду очільника ГоловКРУ, на яку повернувся у 2010-му. З жовтня 2011-го він керівник Держфінінспекції України (реорганізованої державної контрольно-ревізійної служби). Про роботу державних фінансових інспекторів, про труднощі, з якими вони стикаються, та резонансні справи наша розмова з її очільником напередодні 20-річчя контролюючого органу.

«Одна з найбільших відмінностей між клієнтом лізингової компанії за кордоном і в нас — як кожен з них сприймає машину. Якщо в Європі  користувачеві автомобіля не так важливо бути власником і його орендують, то в Україні все навпаки: люди надають перевагу його купівлі», — розповідає гендиректор компанії «Порше лізинг Україна» Йозеф Граф, який сам їздить на автівці у лізингу, що дає змогу змінювати її щороку.

Такий фінансовий інструмент, як лізинг, наймолодший на території нашої країни. «Закон про лізинг» з’явився у нас 1997-го, тоді як інші фінансові послуги діяли не менш як 20—50 років.