ГРОШІ

Основна причина зменшення відсотків за депозитами — збільшення ліквідності банків

Як і прогнозував «УК» торік у листопаді вустами різних поважних експертів, відсоткові ставки за депозитами наприкінці січня — на початку лютого 2013-го почали падати. Так, за три останні місяці середні відсотки за гривневими тримісячними вкладами впали на 1—9%, а в доларах США — на 0,5—4,5%. Причому, приміром, найбільше падіння гривневих «наварів» для фізосіб нині притаманне тим банкам, які ще наприкінці 2012 року пропонували потенційним вкладникам астрономічні відсотки — 26—27% річних. Тепер же такі фінустанови вже стали скромнішими – зменшили депозитні ставки до 18—19,5%.

Утім, справедливо буде сказати, що деякі банки (їх небагато), навпаки, підвищили ставки. Це передовсім стосується такої великої фінустанови, як Укрсоцбанк, який за короткостроковими гривневими вкладами станом на 14 лютого порівняно з кінцем листопада минулого року підвищив річні відсотки з 16 до 23.

 Як зазначав «УК» свого часу тодішній член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Станіслав Аржевітін, ставки за депозитами знизяться за умови, якщо держава продемонструє, що жодної небезпеки для вкладання коштів у банківську систему немає і населення не триматиме гроші вдома, а понесе до фінустанов. Проте можна стверджувати, що теперішнє відсоткове «схуднення» сталося за інших причин.

Так, за словами члена правління Промінвестбанку Владислава Кравця, це пов’язано з підвищенням       рівня ліквідності міжбанківського кредитного ринку, а також зі збільшенням обсягів коштів на кореспондентських рахунках банків.

А на думку старшого радника Альфа-Банку (Україна) Романа Шпека, зниження ставок за депозитами триватиме й надалі. «Реальні відсотки за вкладами занадто високі, проте і ставка 15% за умов нинішньої низької інфляції дає змогу непогано заробити на своїх заощадженнях», — сказав він.

Чимало банкірів констатують зростання обсягів річних депозитних вкладів. Саме такі не мали раніше особливого попиту в населення, яке побоювалося довіряти свої заощадження на такий термін, не знаючи,  чого можна чекати від того чи іншого банку. Сьогодні ж зниження відсотків як у гривнях, так і у валюті, приміром, терміном на три місяці спонукає людей довіряти гроші на рік, щоб заробити на депозитах більше.

Тому начебто українці й надалі продовжують нести гроші у дрібні та середні банки, які завжди вирізнялися високими відсотковими ставками.

Як вже і писав «УК», люди до кінця не розуміють всієї небезпеки гри у великі ставки. Яскравий приклад цього — банк «Тавріка», розлючені вкладники якого нещодавно пікетували будівлю Нацбанку.

Знов експерти говорять про незначну фінансову грамотність населення. Так, аналітик Ерік Найман нещодавно зазначив, що люди просто не мають доступної інформації, аби вибрати той чи інший банк. Він вважає, що в інформації, яку надає Нацбанк на своєму офіційному сайті, інколи не можуть розібратися навіть і висококласні спеціалісти.

Однак  це вже справа кожного з нас. Одному — ризикувати, іншому — ні. Як влучно сказав один з експертів, банки поділяються на два типи. «Перший — для зберігання заощаджень. У ньому людям пропонують низькі відсотки. І є всі гарантії, що ви заберете без проблем свої кошти назад. Другий — для накопичення грошей. Там великі відсотки і дуже мало гарантій. Тому обирайте», — зазначив експерт.