Здавалося, тривожна тенденція — торішнє зменшення обсягів виробництва промислової продукції на Черкащині — настільки схвилює учасників сесії облради, що вони принаймні назвуть реальні причини такої ситуації. Однак почути довелося здебільшого констатацію фактів.
Зменшення промислового виробництва, — читаємо в матеріалах сесії, — відбулося в основному через спад у машинобудівній галузі — на 12,9%, хімічній — на 6,6% і харчовій — на 4,4%.  Причина спаду у машинобудуванні — зменшення випуску автомобілів на ДП «Автоскладальний завод № 2» ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» через введення Росією утилізаційного збору з автомобілів, що імпортуються, та зменшення попиту на них на внутрішньому ринку. 

Для фінансової системи України 2012 рік був одним із найважчих за останній час. Посилення регуляторної політики з боку Національного банку, валютні коливання, охолодження економіки через світову рецесію — всі ці виклики банкіри, втім, подолали гідно. Втративши в цілому лише кількох гравців. Прогнози щодо року нинішнього у представників влади та опозиційно налаштованих експертів різняться кардинально.

Узимку Олексій Гачківський змінює свій Harley-Davidson на легковик. А влітку, щоб швидше добиратися з власного офіса до Аудиторської палати України (в ній він працює на громадських засадах), надає перевагу байку, якому не страшні столичні затори. На ньому він у 2007 році перетнув Австралію, а в 2008-му — Америку. Останні роки нові далекі подорожі на байку не планував, занурившись у сферу аудиторської діяльності. Ми розмовляємо з ним в офісному кафе для персоналу на п’ятому поверсі, оформленому в байкерському стилі, куди він легко піднімається з другого поверху — офіса для клієнтів з класичним британським ремонтом і картинами Подолу, в який давно закоханий. «Мої співробітники іноді обурюються, що немає ліфта, зате ми постійно рухаємося», — зізнається він за чашкою чаю. Про те, куди рухатиметься Аудиторська палата України і які перепони долає вона на своєму шляху, кореспондентові «УК» розповідає заступник голови Аудиторської палати України ??Олексій ГАЧКІВСЬКИЙ.  

Із 1 січня 2013 року набере чинності законодавча норма (зміни до постанови Нацбанку №502 від 12. 12. 2002 року), за якою фізособи мають пред’являти внутрішній український паспорт під час купівлі й продажу валюти. Про це нещодавно повідомив директор департаменту з управління валютним резервом і здійснення операцій на відкритому ринку Нацбанку Олександр Дубихвіст. Це значно знизить попит населення на інвалюту, переконаний він (її «вигрібають» з ринку пересічні українці, намагаючись відкласти на «чорний» день. — Авт.). Крім того, це чи не найголовніший метод боротьби з тінізацією ринку обміну валют. До нього останнім часом долучився й інший — можливе введення збору з продажу валюти. Однак усе по порядку.

Фактично нову «новорічну» норму щодо паспортизації обміну валют як українці, так і закордонні гості нашої країни вже виконували протягом певного часу (з жовтня 2011 року). 

Українська асоціація інвестиційного бізнесу 10 грудня звернулася до Президента Віктора Януковича з проханням не підписувати деяких змін до Податкового кодексу та вжити заходів для недопущення руйнації фондового ринку та погіршення стану багатьох сегментів фінансового ринку і реального сектору економіки. Йдеться про застосування права вето до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого вдосконалення адміністрування податків і зборів», прийнятого парламентом 6 грудня нинішнього року.

Як наголошується в листі, цим документом замість змін до адміністрування податків вводиться новий податок — акцизний — на операції з відчуження цінних паперів (далі — ЦП) і деривативами та коригується існуючий режим їх оподаткування. 

По суті, законом вводиться подвійне оподаткування операцій з ЦП: діятиме особливий податок на їхнє відчуження і податок на прибуток за такими операціями. Це призведе до невиправданого зростання фіскального навантаження. І замість очікуваної детінізації цієї діяльності та наповнення держбюджету матимемо протилежні наслідки, а саме знищення ринку корпоративних ЦП, оскільки сумлінні платники податків інвестори автоматично втрачають ліквідність своїх інвестицій.  

Із початку фінансової кризи минуло вже майже чотири роки. На відміну від інших країн, в Україні вона найбільше вдарила по  курсу національної валюти. Як наслідок — доходи населення скоротилися в рази. Це призвело до непоправних для позичальників наслідків. Вони об’єктивно втратили можливість  обслуговувати кредити, насамперед в іноземній валюті. На межі втрати єдиного житла і виселення на вулицю опинились сотні тисяч українських родин, чимало з них — із дітьми.

Ужгородська кредитна спілка «Централь-Старт» — наочний приклад того, як можна роками обманювати людей і вийти сухими з води. Останнього слова від правоохоронців ще не прозвучало, однак є побоювання, що організатори найбільшої закарпатської фінансової піраміди отримають не надто суворе покарання. Вкладники залишаться без майже 30 млн грн, вкладених у спілку. Якщо враховувати курс національної валюти станом на 2008 рік, коли розгорівся скандал, то це  близько $6 млн. Не кажучи вже про відсотки! 

Уже минули передвиборча та виборча колотнечі, які не сприяють спокійній роботі фінустанов. Але ситуація на ринку грошей залишилася напруженою. Попри прогнози експертів, що ставки за депозитами після парламентських перегонів знизяться, цього не сталося. Навпаки, в деяких фінустановах вони продовжують зростати. Бо формують їх не вибори, а ліквідність у банківській системі й окремо в кожній фінустанові.  «УК» вирішив дослідити зміни в депозитно-кредитних програмах банків і те, як їм живеться-можеться. 

Позбутися ганебного титулу «сировинна база» Україні допоможуть справжні венчурні капіталісти. А поки що бізнес змушений займатися трансфертом технологій — прямим продажем патентів за кордон без створення реальної додаткової вартості. 
 Мене вразив випадок з одним українським науково-дослідним інститутом, який продав за кордон не затребуваний у нас штам молочних бактерій, що міститься в молоці, яке п’ють гірські довгожителі. Цей штам іноземці використали для створення нового виду йогурту.

Приблизно 64% респондентів з України заощаджують менше як 550 грн на місяць і лише 5% — понад 1,1 тис грн. Такі дані порівняльного дослідження «Ставлення до заощаджень», що проводилися за підтримки Erste Group у 16 європейських країнах серед опитаних, старших 15 років. У середньому українець може відкласти «на чорний день» 488 грн на місяць, що на 28 грн більше, ніж за результатами дослідження у 2011-му, але менше, ніж у 2010-му (508 грн). У найближчі 5 років 37% респондентів планують заощаджувати більше, тоді як 44% — стільки само.

Лише 30% українців заощаджують регулярно певну суму грошей і 74% — за наявності вільних коштів. Це найвищий показник серед досліджуваних країн Центральної і Східної Європи. Майже половина українців не може дозволити собі систематично заощаджувати.

Крім того, за висновками Erste Group, відкладати на завтра більше чи розпочати заощаджувати українцям заважають девальвація валюти, висока інфляція та зниження купівельної спроможності. «УК» вирішив з’ясувати в експертів, як позначиться на банківських заощадженнях населення девальвація гривні.