Згідно з даними статистики, щодня на Луганщині 90 осіб купують нові автомобілі. Водночас до 45 % працездатного населення краю офіційно ніде не працює. Слід зазначити, що придбання населенням Луганщини автомобілів за рік зросло на чверть, банківські депозити жителів краю — на 18 %, роздрібний товарообіг — на 20. 
То багато чи мало — 90 автомобілів на день для жителів 32 міст і районів? А якщо врахувати, що в таких містах, як Кіровськ, офіційно не зайнято трудовою діяльністю 75 % працездатних громадян, у Брянці — 69, у Слов’яносербському районі — 72! 

Як відомо, у квітні цього року керівництво Нацбанку заявило, що припускає введення обмеження розрахунків готівкою до липня. Нагадаємо, регулятор  має намір встановити ліміт для таких операцій — до 150 тисяч гривень.

Крім того, тоді експерти головного фінансового відомства країни та деякі аналітики говорили, що Нацбанк розглядає можливість включення в проект існуючого дотепер обмеження щодо готівкових розрахунків між підприємствами та фізичними особами, які працюють на спрощеній (єдиній) системі оподаткування. 

Нещодавнє повідомлення прес-служби Нацбанку про те, що населення країни у квітні цього року продало готівкових доларів на 117 мільйонів більше, ніж купило, викликало неабиякий інтерес серед фахівців і пересічних людей. І справді, чому ж так сталося? Адже наші люди мають такий собі накопичений за багато років «імунітет»: долар завжди є долар, і його примноження й збереження (будь-де, чи то під подушкою, чи в банках) «переможе» будь-які кризи й коливання курсів валют. Тобто ця валюта міцна. 

 Згідно з ухваленим в 2012 році Законом «Про депозитарну діяльність», на базі Національного депозитарію України (НДУ) буде створено єдиний в країні Центральний депозитарій. Завдання цієї установи — захист прав власності на цінні папери. Нині ці функції в Україні розпорошені між трьома депозитаріями. Це вищезгаданий НДУ і його основний конкурент — Всеукраїнський депозитарій цінних паперів (ВДЦП), якому депозитарний закон відводить функцію центрального розрахункового центру. Та депозитарій Національного банку України, який є структурним підрозділом НБУ і здійснює обслуговування  розміщення та обігу державних цінних паперів.

Останніми роками на фондовому ринку України з’являються нові  фінансові інструменти. Так, 2011-й ознаменувався появою  індексованих облігацій у гривнях та валюті, кінець 2012 року — «виходом» казначейських зобов’язань  для населення. А 18 квітня цього року парламент ухвалив у першому читанні проект закону  «Про удосконалення процедури щодо фінансових векселів». Вексельної теми стосуються  і законопроект  № 2846 від 14 травня щодо застосування фінансових векселів для відшкодування ПДВ, який  парламент не підтримав, а також   прийнятий  за основу законопроект №2847 (щодо внесення у Податковий кодекс України у частині вдосконалення процедури обігу фінансових векселів).  Про те, що може дати  ринку їх поява і які «пастки» найбільш вірогідні для економіки країни, «УК» розповіли експерти.    

Історія банківської системи України, попри юний вік,  має у своєму активі падіння і злети, невдачі й успіхи. Але при цьому банківський сектор найінтенсивніше розвивався і розвивається. Тому у переддень професійного свята — Дня банкіра — ми вирішили поспілкуватися з Дмитром Зінковим — головою правління банку «Надра». Передусім тому, що «Надра» — чи не єдина фінансова установа, яка зуміла в надзвичайно складній ситуації не лише, образно кажучи, відродитися з попелу, а й за короткий  час стати  одним із лідерів української банківської системи за багатьма показниками. Завдяки чому вдалося досягти цього  та що спонукало Дмитра Зінкова майже рік тому взяти на себе відповідальність за долю такого складного бізнес-проекту — з цього запитання розпочалася наша розмова з головою правління банку «Надра» Дмитром ЗІНКОВИМ. 

На українському ринку після півторарічної паузи утворився значний відкладений попит компаній, які мають бізнес в Україні, на залучення капіталу через первинні публічні розміщення акцій (IPO). У 2012 році 20 українських компаній анонсували IPO на зарубіжних ринках на суму приблизно $2,5 мільярда (з них 11 оголосили про намір розміститися на Варшавській фондовій біржі). Про це повідомляється у регулярному дослідженні «IPO від А до Я: Довідник емітента» компанії «Дагда».  

Торік —  попри те, що світові фондові індекси зростали, —  національні індикатори ринку цінних паперів стали аутсайдерами, втративши 35% вартості. Акції вітчизняних підприємств, у які вкладають кошти інституціональні інвестори, зокрема і недержавні пенсійні фонди (НПФ), істотно подешевшали. Середня дохідність НПФ за 2012 рік становить 8,2% (за винятком дохідності корпоративного фонду НБУ, яка, за даними Нацкомфінпослуг, досягла 6,2%). На фондовий ринок негативно вплинули й податкові новації, зокрема введення акцизу на операції з відчуження цінних паперів. Про невдачі та здобутки вітчизняного ринку недержавних пенсійних фондів розповідає віце-президент компанії з управління активами «КІНТО» Анатолій Федоренко, який був одним із розробників Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення». 

14 березня цього року Наглядова рада Державної іпотечної установи підтримала рішення про зниження ставки рефінансування з 18% до 15,3%. Таким чином щомісячні витрати родин позичальників з обслуговування кредиту знизяться приблизно від 500 до 1000 гривень. Про це повідомив під час урядового брифінгу голова правління ДІУ Валентин Рибачук.
За його словами, загальна кількість рефінансованих кредитів із дня створення ДІУ становить приблизно 8 тисяч на 1,5 мільярда гривень. При цьому Валентин Рибачук зазначив, що більш як половина кредитів (51,7%) мають щомісячний платіж від 1 до 3 тисяч гривень, 19,3% — менш ніж 1 тисяча гривень і лише 29% позичальників платять щомісяця від 3 до 8 тисяч гривень. 

В українському суспільстві триває жваве обговорення майбутнього підписання Україною договору про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС. І слід зазначити, що противників такого акту серед політиків та економістів наразі набагато більше, ніж прибічників.

Приміром, екс-міністр фінансів Віктор Суслов вважає, що українські парламентарії, які нещодавно більш ніж 300 голосами висловилися за європейський шлях розвитку нашої країни, вчинили неправильно.