Цього разу теми заходу прямо чи опосередковано були прищеплені до таких словосполучень, як «модернізована митниця» та «горіхова мафія». Тож не дивно, що перші хвилини роботи урядового зібрання Прем’єр-міністр Володимир Гройсман витратив не на вітальні слова, а на заклик до міністрів ухвалити рішення із запровадження єдиного митного вікна та подолання так званої горіхової мафії, аби забезпечити прозорість роботи вітчизняної митниці. Зокрема вирішення питання щодо єдиного митного вікна засвідчить систематизацію всіх митних процедур та унеможливить зловживання з перевірками транспорту.

Щодо «податкових білок» справа зрозуміліша — слід обмежити до чотирьох годин термін перевірок транспорту з горіхами, які відправляють на експорт. Принаймні в цьому переконаний глава уряду. «Якщо не встигли за цей час перевірити, — до побачення, мовчазна згода. Транспорт має їхати на митницю», — наголосив він. 

У того, хто поділяє професії на інтелігентні і робочі, термін «професійно-технічна освіта» асоціюється з пережитками минулого. У гонитві за так званою модою на спеціальності, ми часто забуваємо, що при визначенні потрібності будь-якої діяльності найважливішим критерієм її оцінки залишається професіоналізм.

Сьогодні навчання кваліфікованих працівників робітничих спеціальностей для всіх галузей економіки України, за підрахунками експертів, здійснюють понад 800 професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ), де здобувають освіту понад 300 тисяч осіб за 35 напрямами та видами господарської діяльності з майже 500 професій. Всі ці навчальні заклади до 1 січня 2016 року мали державну форму власності. 

На все про все Прем’єру знадобилася година. На напрацювання плану дій міністри мали в розпорядженні місяць. Перший ескіз документа ліг на стіл Прем’єра 29 квітня, 26 травня проект операційного плану буде узгоджено, а до кінця року в уряді з’явиться вже середньострокова база розвитку країни. 

Скільки і якої міжнародної допомоги щороку отримує Україна, на що її витрачає, чи ефективно використовує — наша розмова з директором департаменту координації міжнародних програм Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) Оленою ТРЕГУБ. 

Графік проведення прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів України за участю керівників центральних органів виконавчої влади на травень-червень 2016 року 

Забруднена вода губить більше людей, ніж війни і всі інші форми насильства разом узяті. Про це йшлося в доповіді ООН, опублікованій з нагоди Всесвітнього дня води, що відзначається щороку 22 березня ось уже двадцять чотири роки поспіль.

Експерти відзначають, що  близько двох млрд. тонн відпрацьованої води, що є сумішшю з перероблених добрив, нечистот, промислових відходів та відходів, що виробляються в результаті життєдіяльності людини, щоденно скидається в річки і моря, викликаючи поширення хвороб і завдаючи непоправної шкоди екосистемам. Тому перетворення забрудненої води з загрози для здоров'я і навколишнього середовища в чистий, безпечний і економічно привабливий ресурс є одним з ключових викликів для світового співтовариства в ХХI столітті. 

Сьогодні інформаційний чинник у «гібридній» війні Росії проти України не менш важливий, ніж військовий. Адже масштаби застосування інформаційного складника значно розширюються: серед населення в зоні конфлікту; серед населення країни, проти якої ведеться агресія, на території  не охопленій конфліктом; серед громадян країни агресора і серед міжнародного співтовариства.  Формування єдиного й повністю контрольованого інформаційного простору – очевидна стратегія розгортання інформаційної  війни з боку агресора.  Нинішнє пріоритетне завдання  –  дати ефективну і змістовну відповідь передусім на військову, а також на інформаційну агресію проти нашої держави. 

Навесні починається наймаcштабніше прибирання країни. Більшість наших громадян долучається до масових заходів за місцем проживання, метою яких є  прибирання зелених зон та благоустрій територій. Тож приведення населених пунктів до належного стану і створення сприятливих умов для життєдіяльності громадян переросло подекуди з місячника  у дво- і навіть тримісячник  із санітарного очищення територій, зовнішнього впорядкування вулиць, площ, житлових кварталів, їх освітлення, озеленення  тощо.

Саме від людей, їх самоорганізації залежить обсяг та якість проведених робіт.  Адже всі ми хочемо жити в місці, де ошатні будинки, чисті й затишні вулиці, доглянуті пам’ятники, квітучі сади, впорядковані зелені зони. Проте, щоб навести лад у власній державі, одного ентузіазму буде замало, адже чимало проблем  із благоустрою можна осилити лише спільними зусиллями влади і громадян. Зокрема, щодо ремонту автомобільних доріг, заміни обладнання електромереж, газифікації окремих вулиць чи населених пунктів… 

Реформування митних органів за стандартами Європейського Союзу, спрощення митних процедур та збільшення надходжень митних платежів — ці аспекти були в центрі уваги наради, яку Прем’єр-міністр Володимир Гройсман провів з керівниками відповідних державних органів та їхніх структурних підрозділів.

Як подолати корупційні схеми, що й досі існують у цій царині? «Ні країну, ні мене особисто не влаштовує ситуація на нашій митниці», — чітко окреслив свою позицію глава уряду. Тому всі учасники зібрання погодилися, що митницю необхідно детінізувати й реформувати роботу електронних систем, максимально, наскільки це можливо, усунути людський чинник.

Перше засідання новообраного уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман розпочав із підготовки найкращих пропозицій щодо впровадження реформ. 20 квітня міністри означили лише перші кроки. На розроблення своєрідного операційного плану їм знадобиться щонайменше 30 днів. Процеси відбуватимуться за участі представників експертного середовища і Національної ради реформ.