ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Діагноз ціною життя Армія за ініціативи низів Малолітні раби Сталіна
Історія
ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Український Ікар Хто має душу, той багатий Про що нагадує наш славень
ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Фонтан талантів амазонки авангарду Людина, яка довела: книжка вигідніша за горілку Говорить і показує перлина біля моря
ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Чумогон з української Чоботарки Три походи проти Зеленого Кардіолог від Бога
Завершується 2016-й — рік 110-річчя із дня народження видатного прозаїка лауреата Шевченківської премії Івана Багряного. Ювілей відзначено багатьма подіями, зокрема й на батьківщині письменника, в селі Куземин на Сумщині. Але наближення до творчої спадщини цієї особистості триває.
ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ: Польський лірник з української Махнівки «Червона рута» підкорила слухача «Скарб» патріотки
ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Із засудженого — в академіки Туркменії Криваві лампаси сталінських маршалів Де поділись українці?
Ця дата ще на один крок наближає нас до наступного знаменного ювілею народного Любомудра, який відзначатимемо 2022 року. Але вже не один рік громадський організаційний комітет, очолюваний Героєм України Борисом Олійником, активно готується до цієї події. Зокрема у квітні 2014 року створено благодійний фонд «Батьківщина Григорія Сковороди», який передовсім переймається збором коштів для встановлення пам’ятника видатному земляку в Чорнухах на Полтавщині. Над ним працює київський скульптор Віталій Адріанов під опікою голови благодійного фонду Миколи Кривчуна та культуролога Бориса Войцехівського, прізвище якого відкриває список перших доброчинців, які зробили благодійні внески на виготовлення монумента.
ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Серце матері, або Дві Марії Сіяч розумного, доброго, вічного Назву Ростову дав український святий
ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ: Червоний прапор над ЧАЕС ім. Леніна Кривава плата за спочивання на лаврах Маршал Перемоги чи різник Сталіна?
До здобуття Україною незалежності ім’я українського військового діяча генерал-хорунжого армії УНР Юрка Тютюнника замовчували. Дивуватися нічого — тоталітарна система на десятиліття викреслила згадки про ворожих режимові людей, а надто «українських буржуазних націоналістів», «мазепинців» чи «самостійників». Серед них був і Тютюнник — поборник незалежної України, запеклий ворог більшовизму. І лише наприкінці XX століття інформаційний вакуум заповнили художні й документальні твори про тих, кого зарахували до «зрадників» і «відступників».
ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Пам’ять героїв Базара Даровитий Козак Луганський Щиру молитву чужою мовою не вознесеш