Історія

У лютому 1917 року впала Російська імперія, а вже в березні в Україні розпочалася національно-демократична революція. Державотворчий процес очолила Центральна Рада. Національна свідомість пробудилася в мільйонів українців, століттями придушених під чоботом то одного, то іншого пана. ІІІ Універсалом Центральної Ради проголошено Українську Народну Республіку. Того самого року розпочалася неоголошена війна радянської Росії проти УНР: 20—30 тисяч більшовицьких загонів прямувало на схід України.

Минає 100 років із часу втрати першою Українською державою незалежності. На жаль, тоді визвольні змагання Центральної Ради, Гетьманату, Директорії не підтримала частина населення, а під тиском зовнішньої агресії вони закінчилися поневоленням народу. Ватажків, які зрозуміли сутність більшовизму й самовіддано чинили йому опір, підло знищили. Їхні імена радянська влада замовчувала. Мало хто в Україні знає й про рідного брата мого діда Григорія Савича Антона Шарого (Богунського), наймолодшого в історії України генерала, який 20-річним командував бригадою.

Цими днями виповнилося 150 років із дня народження видатного українського історика, мовознавця, орієнталіста, поліглота, письменника і перекладача академіка Агатангела Кримського. Ці характеристики вельми поверхово розкривають багатогранну значущість для України цієї незвичайної постаті. Науковець світового рівня, творець українського сходознавства й українського правопису, Агатангел Кримський поклав життя на олтар розвитку вітчизняної і світової науки, майбутнього України.

Новорічні свята особливі. Вони дарують людям радість, надію на краще. Найбільше ж ці свята завжди любили діти, які з нетерпінням чекали Діда Мороза і Снігуроньку з подарунками. За традицією у музеї В.Г. Короленка у Полтаві щороку організовують короленківські новорічно-різдвяні вечори з цікавими розвагами, чаюванням, подарунками.

Цього року відзначаємо 300-річчя написання основної частини «Літопису» Самійла Величка. Цей твір ще називають Біблією козакознавства. Готуючись до дати, група провідних науковців на чолі з доктором історичних наук Тетяною Таїровою-Яковлєвою за підтримки меценатів виконала роботу державної ваги: підготувала й перевидала у видавництві «Кліо» об’єктивну версію цього історичного трактату без пропусків і цензури. Нове видання днями презентували у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.

Задовго до роковин страшної трагедії із знищення в мирний час флагмана Чорноморського флоту в закордонних ЗМІ стали з’являтися чергові публікації нових досліджень, припущень і версій про не розкриту досі таємницю загибелі «Новоросійська». Я вирішив повернутися через 14 років до цієї теми не лише в контексті ексклюзивної версії «Урядового кур’єра», яку пропоную читачеві, а й у зв’язку з поверненням у листопаді 2019-го росіянами трьох захоплених у нас у Керченській протоці військових суден. Згадалися й абстрактні припущення, які прозвучали кілька років тому на кремлівських телеканалах, щодо можливої колись передачі Києву привласнених після окупації Криму кораблів ВМС України.

КолОс захитався. Союз, що понад 70 років дорогою ціною, через голодомори та ГУЛАГи пнувся до світового панування, розсипався, немов іграшковий сірниковий будиночок. 

Гетьманський Глухів на Сумщині звик до заходів різного масштабу, які регулярно відбуваються на його історичній землі. Однак всеукраїнський пленер майстрів художньої обробки дерева, що вже втретє зібрав різьбярів з різних куточків України, традиційно викликав особливий інтерес і навіть захоплення місцевих жителів. 

Ще навесні у Каховці Херсон­ської області відбувся круглий стіл, під час якого представники громадськості та влади обговорили подальшу долю монумента «Легендарна тачанка». У дискусії взяв участь керівник Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович. 

За умов бойових дій на сході в Україні загострюється боротьба за національну ідентичність та встановлення історичної справедливості. Музеї мають впливати на формування світогляду, актуалізуючи не лише питання пам’яті про минуле, а й визначаючи майбутню траєкторію розвитку суспільства, мають ставати відкритим майданчиком для дискусій, сучасних наукових концепцій для формування об’єктивного, виваженого підходу до висвітлення сторінок історії. Саме так розуміє завдання та цілі Луганського обласного краєзнавчого музею, який було переміщено у Старобільськ 2015 року, його директорка Олеся Мілованова.

Масове вирубування лісів у країні й на Харківщині зокрема набуло великого резонансу. Лисі ділянки, на яких раніше росли дуби, сосни та ялини, неабияк бентежать місцевих жителів, екологів, політиків та небайдужих громадян. Громадськість стурбована, що масове вирубування лісів проводять незаконно, це призводить до екологічних проблем у регіонах, зміни клімату та інших катаклізмів.

Ще у лютому цього року директор Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія» Сергій Шеїн розмістив на своїй сторінці в фейсбуці інтригуючі відео і фото. На них видно, що Бузький лиман відступив від берега заповідника, оголивши нові території затопленого міста-держави Ольвія. Чітко простежуються обриси будинків під водою, залишки оборонної лінії та стін античних приміщень. Дослідник вивчає узбережжя і навесні, під час карантину, коли територію «Ольвії» ще закрито для туристів та археологів.