Газета Кабінету Міністрів України4 жовтня 2026
4 жовтня 2026

Історія

Як «летючі фортеці» з Полтави гітлерівців бомбили

Операція «Френтік», яку американці називають Frantic Joe («Шалений Джо»), тривалий час була засекречена. До 1990-х про неї не розповідали навіть слухачам військових академій. Хоч на Полтавщині ще живі були учасники тих подій, на центральному ринку Полтави можна було побачити ключі й авіаприлади з американськими логотипами. А в одному селі під Полтавою бухгалтером працювала темношкіра жінка, якій мати розповідала, що її батько — американський льотчик.

Під бойовими прапорами

Виставку історичних і бойових знамен, які символізують боротьбу української армії та народу за Незалежність нашої держави, кияни і гості міста можуть відвідати у Центрі культури і мистецтв Служби безпеки України (вул. Іринінська, 6). Її приурочено до Дня Державного прапора та 28-ї річниці Незалежності.

Під жорнами кількох депортацій

Олександр Степанюк народився 1955 року в Рівному. Про власний родовід знав небагато: хіба те, що батьки, щойно одружившись, переїхали сюди з Донбасу. Уже в зрілому віці довідався: його родина по батькові — українці із Забужжя, яких у 1944-му спіткала гірка доля вигнанців з рідної землі. Степанюків відправили на спецпоселення до Запорізької області, а звідти батька, тоді 21-річного юнака — до Макіївки на відбудову шахт Донбасу. Там Іван одружився: хотів повернутися в рідні краї, але кордон був закритий. Тож молода сім’я вирішила почати нове життя в Рівному: і до малої батьківщини ближче, й порядки ще не такі «совєтські».

Наталія Білан: «Щороку до нас приїжджають шведи, і ми готуємо особливу програму для них»

Навколо Великої Північної війни і Полтавської битви завжди було багато міфів. Головний із них — перемогу в ній здобуто завдяки російській зброї. Як розповідають про баталію нині і як відзначатимуть її 310-річчя, «Урядовому кур’єру» повідали директор Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» Наталія БІЛАН і її заступниця з наукової роботи Людмила ШЕНДРИК. 

Петлюрівські місця Полтави

У радянській історіографії рідко вказували, що Симон Петлюра (1879—1926) народився в Полтаві. Якщо й давали якісь характеристики його біографії, то в кращому разі рік народження, не більше. Це робили, щоб зовсім викреслити його ім’я з пам’яті народної. І треба визнати, радянські ідеологи роботу робили професійно. Багато сучасників-полтавців пережили культурний шок, дізнавшись, що він їхній земляк.

Оноре де Бальзак: «Я прагну до України, як до оазису в пустелі»

Багато хто переконаний, що життя автора багатотомної «Людської комедії» поєднує з нашою історією лише любов до прекрасної полячки, з якою письменник повінчався в Бердичеві за півроку до смерті. Перипетії цих романтичних стосунків набули широкого розголосу, затінивши не менш важливі для українців сторінки біографії класика світової літератури.

Уроки легендарного листоноші

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ Від незатребуваності до супердефіциту «Звинувачувати народ — справа неправа» Російські полки петлюрівців

А Петлюра таки знався на культурі

«Світовий тріумф «Щедрика» — 100 років культурної дипломатії» — так називається фотовиставка, яку відкрито в Будинку уряду. Головна мета проекту полягає у сприянні промоції іміджевої спадщини Української Народної Республіки в галузі культурної дипломатії