Травень видався багатим на міжнародні переговори, під час яких значну увагу провідні світові країни приділяли саме нашій державі. Не стояла осторонь цих процесів і сама Україна: одночасно з робочими візитами за кордон відбули Президент Петро Порошенко і Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Зокрема глава держави відвідав Німеччину — нашого постійного партнера у боротьбі за відстоювання територіальної цілісності.  

Два останні дні Президент Петро Порошенко перебував з офіційними візитами у Швейцарській Конфедерації та Французькій Республіці. Першим місцем призначення стало місто Лозанна, де він зустрівся з президентом Міжнародного олімпійського комітету Томасом Бахом.

Темп і розмах започаткованих в Україні реформ у певному розумінні можна вважати олімпійськими. Та й у програмі «Стратегія реформ-2020» змінам в освіті, охороні здоров’я та спорті відведено далеко не останнє місце. Томас Бах схвально оцінив прагнення України вийти на нові рубежі розвитку, адже спорт має позитивний вплив не лише на охорону здоров’я та освіту, але й на мирний процес: «Олімпійські цінності та принципи об’єднують людей і сприяють їхньому примиренню, бо спорт не має бар’єрів. Ми хочемо, щоб ці цінності служили світовій спільноті».

До конференції «Міжнародна підтримка України», яка відбудеться в Києві 28 квітня, вперше в історії нашої держави буде видано книжку річних звітів державних компаній за 2013 та 9 місяців 2014 років. Вони свідчать, що Україна — поганий власник та управлінець, тому більшість державних об’єктів має бути приватизована. Активи, які не є стратегічними в енергетиці, хімічній галузі, інфраструктурі, виставлятимуть на продаж. Масова приватизація була проведена в 90-ті роки минулого століття, тому в держави залишилося не так багато привабливих активів. Про це під час брифінгу в Кабміні повідомив журналістам міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус. 

«Подай же руку козакові! І серце чистеє подай!» Уривок із вірша-звернення Кобзаря до польського народу пролунав як декламація з вуст Президента Республіки Польща Броніслава Коморовського під куполом Верховної Ради. Це вперше глава братньої нам держави виступав в українському парламенті. Можливо, вперше його слова можна було ототожнити з позицією всієї європейської верхівки. Мовляв, про минуле не йдеться, польську руку нам простягають для того, щоб засвідчити рівноправність партнерства з Україною, важливою сусідкою європейської країни, державою, яка працює над тим, щоб приєднатися до лав членів Європейського Союзу. 

Робочий візит Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка до Німеччини дав плідні результати для нашої країни. Так, у Берліні під час зустрічі глави уряду з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель домовлено провести 28 квітня в Києві міжнародну конференцію на підтримку України. На цьому заході Арсеній Яценюк із командою урядовців пообіцяв відзвітувати високим гостям про перебіг реформ та показати, якою є нова Україна, з новими підходами та правилами гри у європейському просторі.

Візит Президента Турецької Республіки Реджепа Таїпа Ердогана в Україну залишив по собі двоїсте враження. З одного боку, сусідня держава розуміє те важке становище, в якому опинилася наша країна через російську агресію та анексію Криму, а з другого, понад усе ставить свій національний інтерес, який полягає в підтриманні партнерських відносин з РФ — одним із найбільших торговельних партнерів. До того ж росіяни зваблюють Туреччину низькими цінами на енергоносії та можливістю транспортувати їх до Європи. 

Зупинити бойові дії на Донбасі наші західні союзники прагнуть виключно мирним шляхом, застосовуючи економічні санкції щодо агресора. Україна не проти такого способу припинення кровопролиття. Однак тиск на Росію нам видається слабеньким, про його посилення не йдеться, продовження ж санкцій щоразу проходить через силу. При цьому цивілізований світ чомусь не надто переймається тим, чи надовго вистачить у нас сил, щоб самотужки протистояти такому потужному агресорові. 

Законотворча діяльність в Україні після Революції гідності набирає обертів навіть попри складні умови воєнного часу. Чинні норми парламентарії узгоджують із міжнародними і дедалі ближче підходять до конституційних змін. Аби і в цьому процесі бути на висоті, нашим фахівцям потрібна допомога зарубіжних експертів. Зокрема й щодо експертизи Закону «Про забезпечення права на справедливий суд» ще до набуття ним чинності. 

Робочий візит Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка до Брюсселя мав на меті кілька стратегічних для України цілей. Одна з них — участь у засіданні Європейської Ради, центральними питаннями якої був розвиток відносин з Україною та протидія російській агресії. Глава уряду намагався переконати керівників європейських інституцій і лідерів країн у необхідності збереження і навіть поглиблення санкцій проти РФ, чия політика загрожує не лише континентальній, а й світовій системі безпеки. 

Візити Президента України в Європу стали вже традиційними. Щоправда, хотілося б, щоб метою цих поїздок став не пошук союзників у боротьбі з агресором, а пошук ділових партнерів і підписання угод про економічне співробітництво. Шкода, але поки що такої можливості не маємо. Тож і дводенний візит до Німеччини був спричинений пошуком мирного врегулювання конфлікту на Донбасі й намаганням заручитися підтримкою цивілізованого світу проти наступу варварів, які перекроюють повоєнний після 1945 року устрій Європи.