Якось журналіст The New York Times Ніл Білтон запитав у Стіва Джобса: «Мабуть, ваші діти обожнюють айпади?» — «Вони не користуються ними. Ми обмежуємо кількість пристроїв, які наші діти можуть використовувати вдома», — відповів натхненник Apple. «Я вражено мовчав. Я уявляв, що будинок Джобса схожий на рай для комп’ютерного фаната: на стінах — гігантські сенсорні монітори, на обідньому столі — іконки з айпадів, а гостям замість шоколадки вручають айфон. Проте містер Джобс сказав, що вдома в нього немає нічого схожого», — згадує журналіст. Навряд чи гуру інформаційних технологій не знав, що вже два десятки років як з’явилися діти із принципово новим способом мислення, зумовленим зокрема адаптацією до перенасиченого інформаційного середовища. Уперше про це явище, яке назвали кліповим мисленням, заговорили на початку 1990-х.
Освіта
Недавній фейк про те, що нібито учнівські олімпіади скасували, облетів усі соціальні мережі. Особливо переймалися батьки школярів, зокрема цьогорічних випускників, адже участь в інтелектуальних змаганнях додає балів під час вступу. Інколи вони навіть об’єднувалися у групи й збирали кошти, шукали спонсорів, щоб змагання для їхніх обдарованих дітей відбулися. «УК» вирішив з’ясувати, в чому причина такої ситуації.
Працівники закладів профтехосвіти заявили про можливість загальнонаціонального страйку. Майже півтори тисячі представників професійно-технічних навчальних закладів з усіх регіонів країни, зокрема Черкащини, провели збори у столичному Міжнародному центрі культури і мистецтв, вимагаючи від влади вирішити питання фінансування галузі.
Система вищої освіти останнім часом зазнає чималих змін — від оптимізації мережі й запровадження прозорої вступної кампанії до надання університетам адміністративної й академічної автономії. Міністерство освіти і науки скасувало типові штатні розписи, виші мають змогу самостійно формувати навчальні програми. Зокрема університети отримали й фінансову автономію і тепер можуть розміщувати власні кошти на банківських рахунках. Утім, цього недостатньо. У профільному відомстві зазначають, що чинна система фінансування вишів через державне замовлення неефективна й застаріла. Тож посадовці пропонують запровадити нову модель. За якою формулою розподілятимуть кошти, дізнавався «УК».
Майже дві з половиною тисячі відвідувачів завітали торік до Музею історії урядів України. Якщо раніше експонати займали одну кімнату, тепер експозиція значно розширилась і містить цікаві раритети, що розповідають про минуле українських чиновників. Музей, розташований у Будинку Кабінету Міністрів, почав діяти наприкінці 2009 року. Ідею його створення ще за п’ять років до того висунув завідувач історико-документального відділу Секретаріату Кабінету Міністрів Микола Палій. Початкову експозицію, що розповідала про діяльність органів виконавчої влади, починаючи від створення у 1917 році першого уряду України — Генерального секретаріату Української Центральної Ради на чолі з Володимиром Винниченком — і до наших днів розмістили у звичайному робочому кабінеті. Тоді цим опікувалися начальник управління у зв’язках з громадськістю Наталія Дніпренко разом із першим збирачем фондів майбутнього музею Наталією Карповою.
Хоч Міністерство освіти і науки виконало держзамовлення із забезпечення новими підручниками учнів 4-х і 7-х класів, у деяких школах діти й нині не мають їх на партах. Чому склалась така ситуація, чи оголошено вже конкурс проектів нових підручників для учнів 8-х класів та якою стане школа майбутнього, «УК» розповідає директор Інституту модернізації змісту освіти Наталія ВЯТКІНА.
Питання змін у системі освіти останнім часом порушують вже не вперше. Так, на одному з нещодавніх урядових засідань чільне місце було приділено організації так званих опорних шкіл. Саме вони покликані стати частиною підвалин масштабної реформи середньої освіти. У традиційному спілкуванні зі співвітчизниками у десятихвилинному форматі Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк докладно зупинився на більшості аспектів, пов’язаних із майбутніми змінами.
Школярі потерпають від переобтяженості навчальних програм. Більшість тем з різних предметів настільки деталізовані, перевантажені термінами, що учні не в змозі осмислити матеріал, викладений у підручниках, і самостійно виконати домашні завдання. І хоч шкільні програми нещодавно спростили, значна частина вчителів не поспішає докладати зусиль, щоб зробити уроки цікавішими.
Треба розробити таку формулу фінансування вищої освіти, яка дасть змогу надавати кошти високоякісній освіті, буде прозорою, а також враховуватиме міжнародний досвід, наголосила перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун, представляючи позицію міністерства під час дискусії щодо цієї проблеми, яку організував аналітичний центр CEDOS. «Ми змінюємо механізм державного замовлення на інший тип фінансування, який грунтуватиметься на результатах», — повідомила вона. Хоч певні правила залишаються незмінними: для дієвої системи фінансування вищої освіти університети мають відповідально ставитися до підготовки студентів, намагатися якомога більше залучити на навчання найкращих абітурієнтів. У свою чергу вступники, обираючи виш, мають зважати передовсім не на його популярність, а орієнтуватися на конкретні показники його діяльності. «Завдяки новому механізму фінансування зможемо підкреслити сильні сторони системи і поліпшити вищу освіту загалом», — наголосила посадовець.
В Україні запроваджено нову процедуру ліцензування освітньої діяльності. Дедалі більше вишів, які не дбають про якість освіти і створення належних умов для навчального процесу, позбавляють ліцензій. У такий спосіб Міністерство освіти і науки оптимізує занадто розгалужену мережу вищих навчальних закладів. Діяльність припиняють передовсім численні приватні коледжі та філії сумнівних університетів, деякі державні заклади. «УК» дізнавався, хто вирішує майбутнє університетів.
Під час цьогорічної вступної кампанії державне замовлення для університетів формуватиметься по-новому. «Важливо, що міністерство вже не буде здійснювати ручного розподілу місць державного замовлення для вищих навчальних закладів, — заявила вчора під час брифінгу в Будинку уряду перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. — Ми змінюємо цю систему. Адже щороку кожен університет прагне отримати якомога більше бюджетних місць, тож при їхньому розподілі часто були задіяні лобістські інтереси. Цього року університети, з огляду на торішню кількість бюджетних місць, можуть самі встановлювати до 20% (максимум 25%) держзамовлення за окремою спеціальністю. Причому кількість місць за окремою спеціальністю буде зафіксована Кабміном — приблизно в квітні».
Чимало матеріалів, які публікуємо на сторінках «УК», мають продовження і розвиток. З тих чи тих причин долю не всіх вдається простежити. Однак ці дві теми, які зачепили наші власкори, ми не залишимо поза увагою.