Учора почалася реєстрація на цьогорічне зовнішнє незалежне оцінювання, яка триватиме до 20 лютого. Нинішнього року ЗНО вирізнятиметься чотирма складовими, що мають оновити цю систему. Йдеться передовсім про повернення до практики поєднання ЗНО й державної підсумкової атестації з української мови та літератури. «У нас не буде тієї кількості медалістів, які торік становили майже 8% випускників загальноосвітніх шкіл. Поєднання ЗНО й ДПА з української мови та літератури — це лише початок. Ми проситимемо підтримки в МОН, щоб 2016 року цей перелік був розширений», — прокоментував нововведення директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. 

Експерти порталу «Освітня політика» визначили десять топових подій  української освіти року,  що минає. Зокрема найважливішим фахівці назвали  патріотичне піднесення в школах та  вишах (протестний та волонтерський рух під час Революції гідності, організація допомоги армії тощо). На другому місці — прихід нової команди у профільне міністерство, третьою стала   довгоочікувана ухвала нового закону про вищу освіту.

Нагадаємо, що дискусія про реформу вищої освіти  тривала  щонайменше чотири роки. Ухвалений законопроект розробила група під керівництвом академіка Михайла Згуровського. Між першим та другим читанням документа було розглянуто понад 900 поправок.

...Заповзявся чорт спокусити молоду шинкарку та зруйнувати її шлюб. За що? Та матір її колись не зголосилася остаточно зійти зі шляху праведного, чим поставила під сумнів дідькову профпридатність. Що ж змусило цей зовсім не пролетарський водевіль замалим не дев’яносто років тому одним з перших з’явитися на сцені новонародженого радянського театру, а потім, уже в наш час, отримати реінкарнацію?  

Міністерство освіти і науки надасть змогу випускникам Донбасу отримати дипломи й атестати українського зразка. На цьому наголосив керівник відомства Сергій Квіт під час круглого столу «Гарантії прав у сфері освіти на Донбасі».
Учасники здебільшого присвятили дискусію проблемам забезпечення прав у сфері освіти для жителів цієї території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не повною мірою свої повноваження. «Є значна кількість людей, які не можуть виїхати з різних причин. І в випадках, коли переїхати на навчання в інші регіони в них немає змоги, а бажання отримати дипломи або атестати українського зразка є, ми розроблятимемо механізми, відповідно до яких діти отримають саме такі документи. Очевидно, це будуть форми екстерну чи дистанційного навчання», — підкреслив міністр освіти і науки. 

Справедливо підмічено: на життєвому віку, як на довгій ниві. І часто трапляється, що замість рівної і щасливої борозни-долі — вибоїни чи й узагалі бездоріжжя.

Йдеться про безробіття: коли немає роботи, тоді і світ немилий, а її пошук стає надскладним завданням.

На щастя, в Сумській області цю проблему доволі успішно розв’язують — завдяки чітко вибудуваній співпраці у трикутнику «влада — роботодавець — служба зайнятості», що іменується професійним навчанням і перенавчанням.

Про це — на сьогоднішній шпальті. 

З вересня цілий пакет підзаконних актів, які мають «підперти» Закон України «Про вищу освіту», вариться у бюрократичному котлі, «узгоджується». Міносвіти як може підштовхує цей процес. Про це на експертній зустрічі, що відбулась у студії комунікативного центру уряду, розповіла перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. Завдяки телекомунікації участь у зустрічі взяли освітяни Львова, Дніпропетровська, Одеси, Харкова. 

«Мирна» розмова з «міністром освіти» так званої ДНР, який прийшов 14 вересня до керівництва Донецького університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського з трьома озброєними чоловіками, відкрила нову сторінку непростої історії вишу. Як сьогодні розповідає в. о. ректора університету Оксана Чернега, проректор з виховної роботи, головний бухгалтер та представники студентських профспілок тоді підписали із терористами договір, що виш переходить під «міністерство освіти» так званої ДНР, та про поступовий перехід на російські стандарти. 

У киянки Діани Коземкової донька-школярка має хист до малювання і хоче стати дизайнером одягу. З чого розпочати, де цього вчать? Звісно, в мами голова болить. Тому й прийшла на щорічну міжнародну спеціалізовану виставку в столичному Українському домі «Освіта та кар’єра», з якою по сусідству розмістилась виставка закордонних навчальних закладів «Освіта за кордоном». Зупинилася, розгубилась. Таке розмаїття, що голова обертом іде. Престижні навчальні заклади запрошують здобувати найсучасніші професії. З економіки, фінансів, будівництва, комп’ютерних технологій. Привабливо. Однак не це цікавить. Аж бачить у самому куточку дівчат-красунь (майже ровесниці доньки) в оригінально красивому одязі. Як грації, вони виокремлюються серед виставкового гамору. 

Вища школа потребує реформ — справжніх, професійних та зрозумілих для українського суспільства. Одним із напрямів майбутніх реформ є анонсована міністром освіти і науки України Сергієм Квітом оптимізація мережі вищих навчальних закладів із подальшим створенням потужних регіональних дослідницьких університетів. Доцільність такої ініціативи в регіонах зрозуміла: у більшості університетів скорочується контингент студентів, дублюється підготовка фахівців, витрачається значний державний фінансовий ресурс на їх утримання, зростає неконкурентоспроможність випускників університетів на вітчизняному та європейському ринках праці.

Можливо, професор Райнерт, автор бестселера «Як багаті країни стали багатими і чому бідні країни залишаються бідними», мав на увазі ситуацію в Україні, стверджуючи, що «в багатьох країнах ми спостерігаємо процеси, протилежні розвитку і прогресу, — регрес і примітивізацію». З такого припущення й розпочалася наша бесіда з директором Черкаського державного бізнес-коледжу Олегом КУКЛІНИМ. 

На Поділлі нову сторінку в своїй історії ДонНУ писатиме в адміністративному корпусі колишнього державного підприємства «Кристал», яке місцеві органи влади надали під навчальний корпус. Свого часу, до речі, на цьому підприємстві виготовляли приблизно 4% світового ринку діамантів. Вінницькі гранувальники алмазів цінувалися майже так, як тепер державі необхідні молоді патріотичні кадри.