Серед вимушених переселенців з Донбасу — понад 30 тисяч студентів та школярів. Ще півтори тисячі — з Криму. Всі вони мають змогу почати або продовжити навчання в інших областях країни. Про це журналістам повідомив міністр освіти і науки Сергій Квіт. Він також зазначив, що окремі випадки непорозумінь трапляються, але їх терміново усувають. 

Новий навчальний рік уперше з часів Другої світової війни розпочався не на всій території України. В її окупованій частині за парти не сіли ні учні, ні студенти. Чимало з них для продовження освіти переїхали в інші регіони. 
На робочій нараді з керівниками вищих навчальних закладів щодо імплементації Закону України «Про вищу освіту» Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк подякував керівникам вишів, які прийняли до своїх лав студентів із Криму та Донбасу.

За результатами зовнішнього незалежного оцінювання Богдан Кравчук набрав 470 балів, що в педагогічному світі нашої країни стало сенсацією. З урахуванням пільг для інвалідів ІІ групи він став студентом Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 

Попит на робітничі професії зростає. Однак працедавці не завжди задоволені підготовкою таких кадрів. Яких змін має зазнати цей освітній напрямок, аби задовольнити  вимоги сучасного виробництва, «УК» розповідає директор департаменту профтехосвіти МОН В’ячеслав СУПРУН.

«А чому ми ще нічого не купували до школи?» — саме таке запитання, згадує Лариса, жителька Ленінського району Донецька, її син,  учень школи №33, кілька разів ставив ще на початку місяця. Але потім подібні розпитування припинилися, бо, схоже, навіть дитина зрозуміла: про школу за цих умов не йдеться!..»

Оцінила ситуацію і місцева влада, адже виконком Донецької міської ради прийняв рішення перенести в місті початок навчань із 1 вересня на поки невизначений строк. А невдовзі під час чергового обстрілу в згадану школу влучив снаряд, і після сильної пожежі відновлення тут навчання взагалі можливе тільки після серйозного ремонту. 

Так було й так буде — осінь завжди починатиметься з цього трохи щемливого шкільного свята. Хай навіть цього року воно буде скромним, овіяним смутком, журбою й болем. 

Менше десяти днів залишилося до початку нового навчального року. В областях України, де панує мир, діти, як і завжди, підуть до школи, а вчителі прийдуть на свої робочі місця. А що ж очікує на хлопчиків та дівчаток, а також на вчителів, тимчасово переселених у різні куточки країни з територій, де орудують терористи? 

Спершу кілька статистичних даних. В Україні за спеціальністю працює лише 30% осіб з вищою освітою в галузі фізичних, математичних і технічних наук, 54% — біологічних, агрономічних та медичних наук. Згідно з рейтингом Всесвітнього економічного форуму, наша держава серед 144 країн посіла торік у сфері формування факторів інноваційного розвитку 79-те, а за оснащеністю сучасними технологіями — 81 місце. За показниками ВВП на душу населення ми посідали за останні 15 років 89—104 місця серед майже 190 країн. 

Здавна підмічено: не все те золото, що блищить. І справді. За царських і радянських часів золоті та срібні медалі для кращих випускників середніх навчальних закладів карбували з благородних металів. У незалежній Україні їх замінили сплавами. 

11 серпня виші оприлюднили накази про зарахування абітурієнтів за державним замовленням. Студентські дні вчорашніх вступників розпочнуться майже одночасно з новим життям українських вишів: 6 вересня набирає чинності закон про вищу освіту. Його ухвалили у критично складний для держави час. Проте зміни можна й потрібно робити саме тепер, бо нова якість освіти визначатиме, яким завтра буде українське суспільство.