Кількість порушень прав людини та вчинених злочинів, на жаль, зростає з року в рік. Масового характеру набувають злочини, які раніше були поодинокими, а саме: рекет, викрадення задля викупу, торгівля людьми тощо. Хоча однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини продовжує залишатися насильство в сім’ї. При цьому такі насильницькі дії мають умисний характер і підвищену суспільну небезпеку, адже у більшості випадків злочинець усвідомлює суспільно протиправний характер своїх дій. При цьому формується навіть певний спосіб життя деяких родин, де насилля стає нормою поведінки, передаючись від одного покоління до іншого. 

Традиційно із наближенням опалювального сезону в багатьох українців виникають запитання щодо оплати вартості житлово-комунальних послуг. Починаючи з 2014 року в Україні активно використовується інструмент державних субсидій. Сьогодні, за словами Міністра соціальної політики Андрія Реви, допомогу держави – субсидію – може отримати більшість українських родин, якщо їхні комунальні витрати перевищують в середньому 15% щомісячного сукупного доходу. 

Купуючи продукти у місцях, не призначених для торгівлі, люди ризикують здоров’ям, а то й життям. Адже несанкціонована торгівля не відповідає жодним правилам чи нормам. Вона категорично заборонена в багатьох країнах, проте в наших реаліях боротися з нею надзвичайно складно. Стихійна торгівля існуватиме доти, доки люди «голосуватимуть» за неї власними грошима.

Тим часом продаж продуктів у такий спосіб — правопорушення. Відповідно до статті 160 КУпАП (торгівля з рук у невстановлених місцях) реалізаторів продуктів харчування карають штрафом від одного до семи неоподатковуваних мінімумів із конфіскацією товару або без неї. 

Не існує стовідсоткової безпеки від природних катастроф, які періодично загрожують людству. Експерти припускають, що лише в Україні щороку виникає від 100 до 300 надзвичайних ситуацій природного походження. Серед них розрізняють такі види стихійного лиха: землетруси, повені, селеві (гірські) потоки, зсуви, снігові замети, виверження вулканів, обвали, посухи, урагани і бурі. До подібних нещасть у низці випадків відносять також пожежі, особливо масові лісові й торф'яні.

Природні катастрофи страшні не тільки людськими жертвами, вони можуть нанести колосальні збитки, розмір яких залежить не тільки від інтенсивності цих катастроф, але й від рівня розвитку суспільства та його політичного устрою. 

Питання фінансування бюджетної сфери є актуальним упродовж багатьох років. Серед пріоритетних дій Уряду, що  представлені у проекті державного  бюджету на 2017 рік, є й підвищення заробітної плати  працівникам бюджетної сфери  для того, щоб ситуація з їх доходами нарешті почала змінюватися на краще. За даними Державної служби статистики, рівень зарплати у бюджетників один із найнижчих в Україні. Так, працівники сфери освіти в середньому отримують трохи більше 3 тисяч гривень, а середня зарплата медиків не досягає і трьох тисяч.

Як відомо, в Україні з 1 травня  поточного року мінімальну заробітну плату підвищили до 1450 гривень. Наступне підвищення соціальних стандартів (а тому й  перегляд зарплат) заплановано на кінець року. 

Всі звикли, що медицина у нас безкоштовна. Принаймні офіційно. Окрім того, на державу покладено створення умов для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування, що у державних і комунальних закладах охорони здоров'я надається безоплатно відповідно до статті 49 Конституції України. Проте українці вже давно сплачують за декларовану «безкоштовну» медичну допомогу, хоча де-юре – це незаконно, а де-факто – звично, коли власне стаєш пацієнтом і переконуєшся у майже хронічному браку коштів на закупівлю потрібного у державних чи комунальних закладах охорони здоров'я. 

Уже третій рік триває воєнний конфлікт на сході України. І весь цей час іде процес переміщення людей з тимчасово окупованих територій. За інформацією Мінсоцполітики, станом на 1 серпня 2016 року на облік взято 1,749 мільйона осіб.

Урядовий контактний центр систематично проводить прогнозні дослідження щодо внутрішньо переміщених осіб (ВПО) шляхом телефонного опитування громадян, які звертаються на урядову «гарячу лінію». Так, наприкінці 2015 року проведено дослідження «Актуальні проблеми адаптації та соціального захисту внутрішньо переміщених осіб». Воно дало можливість виявити основні проблеми, з якими стикаються ВПО. Найгостріші — брак житла, роботи та документів. А такі питання, як мова і ставлення оточення, не є гострими ні для переселенців, ні для інших громадян. Тобто розколу, тему якого періодично порушують у ЗМІ (особливо російських), в Україні немає. Це підтверджує і той факт, що найбільше допомоги ВПО отримують саме від волонтерських організацій. 

Реформи в Україні охоплюють дедалі більше сфер. І для земельних відносини настав час для змін на краще. Для громадянина важливо зменшити кількість необхідних відвідувань відповідних державних органів.

Так, з 1 січня 2016 року набули чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Зареєструвати власність чи інші права на землю можна через місцевий центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), який приймає документи для держреєстрації речових прав на нерухоме майно, або у нотаріуса. Саме після реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, виникає, змінюється чи припиняється відповідне право. Правила реєстрації прав на нерухоме майно, у тому числі на земельну ділянку, визначені, зокрема Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, яка також набула чинності 1 січня 2016 р. 

З минулого року в Україні офіційно почали видавати закордонні біометричні паспорти. Впровадження такого типу офіційних документів є способом підвищення захищеності суспільства від проявів злочинності та міжнародного тероризму. Для українців – це ще й можливість наблизитися до безвізового режиму з ЄС. Адже нині така форма посвідчення особи запроваджена у понад 90 державах світу, а ще 20 держав готові до впровадження таких документів у найближчі роки.

Особливістю цього документа є електронний носій даних з інформацією про біометричні показники власника з метою його ідентифікації: за зображенням людини, відбитками пальців і електронним підписом. 

Нині в Міністерстві освіти і науки України триває розробка проекту Закону України «Про освіту».Саме він має стати фундаментом побудови нової української школи, адже регламентує сферу діяльності майже 10 мільйонів громадян, які залучені до системи освіти.

Одним із головних аспектів модернізації української освіти є подовження тривалості навчання в середній школі до 12 років, починаючи із шестилітнього віку вже з осені нинішнього року.