Слова народної пісні «Збудуй хату з лободи, а в чужу не веди», спадають на думку, коли мова заходить про одну з найгостріших проблем українських сімей — забезпечення житлом. Адже власний дім — це можливість побудувати щасливу родину. Такий шанс реально з’явився торік у харків’ян, про що й написав «Урядовий кур’єр» 3 березня 2011 року в публікації «Спочатку кошти, потім новосілля». В ній йшлося про те, що з міського бюджету виділили на реалізацію двох програм молодіжного кредитування і програму «Доступне житло» 10 млн грн. Зокрема, на останню, яка реалізовуватиметься протягом аж семи років поспіль, передбачено щорічне фінансування з міського бюджету в 5 млн грн. «У 2011 році виділення цих коштів дасть можливість забезпечити житлом до 60 харківських сімей, що перебувають на квартирному обліку», — зазначив тоді заступник міського голови, директор департаменту економіки і комунального майна міськради Михайло Фатєєв. За його словами, на 5 млн грн буде зведено 3,5 тис. м2 житла. Минув рік: чи отримали обіцяне харківські сім’ї ?
Рік минув, що змінилося
Події в Турбові у 2009 році сколихнули громадськість Вінниччини і були відомі всій країні: внаслідок забруднення території важким металом хромом 4 тисячі жителів приватного сектору селища залишилися без питної води. Деінде вміст хрому в ній у 300—500 разів перевищував норму! За фактом забруднення було порушено кримінальну справу. Тоді у 1100 дворах люди закрили криниці на замок і користувалися привізною артезіанською водою. Її доставляли тричі на тиждень і в обсягах у кілька разів менших від потреби. Про цю проблему всі знали, але лише теперішня влада взялася її розв’язати. Під час перебування в регіоні наприкінці жовтня 2010 року Прем’єр-міністр Микола Азаров дав доручення обласній владі забезпечити турбівчан, які проживають на забрудненій хромом території, централізованим водопостачанням. З держбюджету було виділено 2 млн грн на будівництво першої черги мережі. Минув рік: що зроблено?
23 травня, у свій день народження, рівнянка Світлана Поліщук знову повезе на 132-й кілометр житомирської траси букет жовтих троянд. Дарма що від трагедії, в якій цього дня загинув її син Андрій, матір відділяють уже довгих чотири роки... Тоді загинув не лише Андрій: із життям попрощалися всі 10 пасажирів маршрутки Рівне — Київ та її водій. Трагедія сталася на 132-му кілометрі автодороги Київ — Чоп у Житомирській області внаслідок зіткнення вантажного автомобіля «Сканія» з автобусом «Фольксваген ЛТ35», тобто тією злощасною рівненською маршруткою. Причиною стало те, що водій вантажівки, громадянин Боснії і Герцеговини, виїхав на зустрічну смугу. Принаймні, до такого висновку дійшли і урядова комісія, утворена за гарячими слідами, і суд. Водія «Сканії» засуджено на 10 років позбавлення волі, він і нині відбуває свій строк. Натомість власник вантажівки живе і працює у Словенії.
Під таким заголовком 16 квітня 2011 року в «УК» було опубліковано кореспонденцію, в якій ішлося про те, що два з шести дитячих садків у Звенигородці на Черкащині збираються закрити. Для районного центру з населенням майже 20 тисяч осіб — це велика проблема. Влаштувати малюка в дитячий садок нелегко. Тож коли йдеться про закриття дитячих дошкільних закладів під горезвісним грифом «оптимізації», батьки тривожаться не на жарт.
Виплата заробітної плати «в конвертах», яка в 90-ті набула неабиякого поширення, спочатку влаштовувала і роботодавців, і їхніх найманих працівників. Ситуація мала змінитися 2000 року, коли замість робочого стажу ввели страховий, тобто пенсію почали нараховувати тільки з того заробітку, з якого сплачено страхові внески. Здавалося б, наймані працівники відразу почнуть вимагати сплати заробленого по-білому. Однак з’ясувалося, що їхнє становище (проблеми з працевлаштуванням та суцільна залежність від роботодавця) обмежили будь-який маневр. Тож із тіньовою зарплатою продовжили боротьбу лише контролюючі органи, серед яких податкова служба.
Одна з найгарячіших тем туристичних сезонів минулих років на Чернігівщині крутилася навколо черг на українсько-білоруському кордоні. Пункт пропуску «Нові Яриловичі» став затісним для транспортних потоків і потребував реконструкції й розбудови, бо був розрахований на проходження всього до 650 автівок та 5 тисяч громадян щодоби. А влітку навантаження збільшувалося чи не вп’ятеро. Коли ж в Україні заговорили про Євро-2012, взагалі можна було за голову вхопитися: як зустрічати закордонних гостей в таких умовах?.. Про це йшлося у багатьох публікаціях як обласної, так і всеукраїнської преси, в т.ч. і в «Урядовому кур’єрі» (№169 від 14 вересня 2010 року).
Дві гривні. Саме стільки, за підрахунками Всеукраїнської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України», виділяла торік держава на лікування ліквідаторів аварії на ЧАЕС. В інтерв’ю «Урядовому кур’єру», надрукованому 16 лютого 2011 року під заголовком «Ліквідатори аварії на ЧАЕС не отримують необхідної медичної допомоги», її президент Юрій Андреєв констатував і запитував: «Люди залишилися наодинці з хворобами, набутими при ліквідації наслідків аварії. Вони рятували світ, а хто їм допоможе?»
45-річній жінці нелегко знайти місце під сонцем, тобто добре оплачувану роботу. Принаймні рік тому, коли «УК» досліджував цю тему, ми переконалися: фірми охочіше беруть на роботу молодь. Невже нікому не потрібні досвідчені, талановиті, надійні кадри? Чи змінилося щось тепер? Звичайно. Жінки довше працюватимуть, їм збільшили пенсійний вік. Ми спробували дізнатись, як це позначається на зайнятості слабкої статі. Кому сьогодні надають перевагу роботодавці й чи так само вони воліють омолодити колектив? Моя знайома написала заяву на звільнення за сімейними обставинами у 50 років. Згодом почала шукати роботу: через Інтернет, особисті зв’язки, оголошення. Результат — нульовий. Пропозицій — жодних. Це трохи збентежило її, адже мала вищу освіту і в будівельній галузі була професіоналом. У центрі зайнятості жінці не змогли запропонувати місце менеджера проекту, на яке вона претендувала, допомогли тільки з курсами перекваліфікації. Тож Дарина вирішила не втрачати часу і ретельно взялася вивчати англійську, аби легше було спілкуватися з потенційними інвесторами. Досі жінка перебуває в пошуках. Адже стартову зарплату хоче не меншу як 8 тисяч грн. І щоб був цікавий проект.
У травні минулого року ми вже писали, з яких країн до нас везуть овочі та фрукти. Адже щороку до України завозиться приблизно 1 млн тонн плодоовочевої продукції на суму майже $700—800 млн. Приміром, у 2011 році ми імпортували приблизно 180 тис. тонн овочів та майже 1 млн фруктів. Що змінилося з того часу та навіщо країні, у якої прекрасні родючі чорноземи, везти цю продукцію із-за кордону, дослідив «Урядовий кур’єр».
Про проблему шламосховищ Миколаївського глиноземного заводу «Урядовий кур’єр» пише вже вп’яте за останні півтора року. Вперше про небезпеку викидів червоного шламу газета попереджала у грудні 2010-го. Трохи раніше сталася аварія на глиноземному комбінаті Айка в Угорщині, де майже один мільйон тонн небезпечної сировини забруднив територію країни. Вже в лютому-березні 2011-го забруднення не оминуло й нас.
Сьогодні супермаркети зазвичай пропонують покупцеві власну випічку. Наприклад, у центрі Луганська можна побачити на полицях хліб «Янтарний», «Тостерний» і «Томатний», вироблений за італійською рецептурою. Навіть назви апетитні. Але поряд з елітними сортами хліба обов’язково знайдеш і вироби «соціальні». Дуже привабливі за ціною: «цеглинка» білого коштує 2,50 грн, «Станиця» — 3,19 грн й трохи дорожчий батон «Луганський» — лідер купівельного попиту. А нові власники контрольного пакета акцій ПАТ «Коровай» навіть заявили, що готові реалізовувати на території краю хліб соціальних сортів за найнижчою в Україні ціною! Тож на полицях — ціла «армія» короваїв. Який хочеш вибирай. Так працює меморандум взаєморозуміння між виробниками хліба та облдержадміністрацією, який підписано в березні цього року.
Пам’ятаєте той суспільний резонанс, що його викликали саме о цій порі торік сенсаційні повідомлення телебачення про масову загибель мальків риби у заказнику «Сулинський»? У Полтаві тоді цей сюжет обговорювали навіть дуже далекі від риболовлі люди. Ще свіжі були події, що сталися роком раніше на Київському водосховищі. Там, запобігаючи можливому підтопленню, штучно знизили рівень води, що призвело до замору великої кількості риби. А інцидент на Сулі, яка впадає у Кременчуцьке водосховище, тоді навіть урядовці розслідували. У ті березневі дні на берегах цих водойм побували міністр екології та природних ресурсів України Микола Злочевський і голова Державного агентства водних ресурсів України Василь Сташук.