Він був особливим у всьому. Ті, хто знав його близько, відзначали нестримний клекіт, бурління, бунтівливість, співзвучні бурі чи бурану. Де з’являвся Давид Бурлюк, усе оживало, змінювалося, активізувалося. Доля не помилилася, наділивши митця таким прізвищем і відвівши роль реактивного двигуна у живописі й літературі.
Проживши майже 85 років, він залишився в історії світової культури як «батько російського футуризму», «американський Ван Гог», основоположник японської гравюри на лінолеумі. 

Моя теща — пенсіонерка, ветеран праці, учасник ВВВ. Проживає в приватизованій квартирі багатоповерхового будинку. Користується радіаторами опалення, які були встановлені під час спорудження будинку. Довідалася, що її сусіди з часом самотужки збільшували кількість секцій для своїх радіаторів. Але чи це законно? Чи не буде в неї неприємностей, якщо зробить так само?

Тож прошу поінформувати нас, скільки секцій має бути в стандартному радіаторі опалення? І скільки їх можна встановити на одно-, дво- та трикімнатну квартиру зразка 1967 року (так звану хрущовку)?

Коли побачив в одеській маршрутці «Молитву водія», спершу подумав, що то черговий витвір автодорожнього гумору — на кшталт прохання «їсти зернята з лушпинням» чи попередження, що зупинка «десь тут» виконується «десь там». Але ні — на аркушеві лише смиренне прохання «зберегти від наглої смерті мене і ввірених мені людей» і «допомогти неушкодженим доставити кожного за його потребою». А ще — згадка про злий дух лихацтва та нечисту силу пиятики, яких слід уникнути, аби «з чистою совістю дожити до глибокої старості без тягаря вбитих та покалічених через мою недбалість людей». 

Місцеві жителі звичні до цього явища — замору бичка в Азовському морі. Це трапляється, залежно від літньої спеки, два-три рази за сезон. Коли хвилі масово викидають на берег мертву рибу, люди беруться за відра й лопати і швиденько її прибирають.
А в курортників від звалища дохлої риби на пляжах — справжня паніка. Не розуміючи, що відбувається, вони впадають у відчай: відпустка пропала… 

Саме про Свято-Троїцький кафедральний собор у Новомосковську Дніпропетровської області — бароковий шедевр дерев’яної сакральної архітектури XVІІІ сторіччя, єдиний дев’ятибанний хрестово-купольний в Україні, що у сотні найкращих дерев’яних споруд світу, — йшлося у романі видатного українського письменника Олеся Гончара «Собор». Храм внесений до державного реєстру національної культурної спадщини України та до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.  

За час, поки в Україні та Польщі тривав чемпіонат Європи з футболу, на території нашої держави не було зареєстровано жодної серйозної дорожньо-транспортної пригоди з участю вболівальників або учасників спортивного турніру. Про те, як спрацювали і чого навчилися вітчизняні стражі порядку на автошляхах, розповів «Урядовому кур’єру» заступник начальника Управління Державної автомобільної інспекції МВС України Володимир Резніков.  

Нещодавно харківська міліція затримала чоловіка, який повідомив про замінування Палацу спорту, де проходила всеукраїнська виставка ювелірних виробів «Ювелір Престиж». На щастя, це повідомлення виявилося неправдивим і закладеної «бомби» правоохоронці, які прибули на місце події разом із фахівцями-вибухотехніками, не знайшли. Але того дня їм усе-таки довелося добряче попрацювати:  евакуювати з Палацу спорту майже 500 чоловік, оглянути приміщення площею понад 16 тис. кв. м тощо.  

За словами художника Слави Бо (В’ячеслава Бондаренка), який придумав цю акцію, малював та роздавав крейду і фарби усім охочим, так вони з друзями вирішили підтримати українську мову, культуру і традиційний український борщ.
«Нині деякі луганчани не вважають себе українцями. Однак ми живемо в Україні, ми українці і хочемо про це нагадати всім. Навіть попри те, що деякі учасники акції розмовляють російською», — заявив Слава Бо. 

У свідомості більшості українців міцно вкоренилося насаджуване ще з радянських часів переконання, що Столипін — «представник царської бюрократії, з яким пов’язаний період жорсткої політичної реакції («столипінщина»)». Донині широко відомий вислів «столипінський галстук», яким стали називати зашморг для повішення, а за главою уряду Російської імперії міцно вкоренилася сумнівна слава прибічника чорносотенного руху — горезвісного «Союзу руського народу», на совісті якого криваві єврейські погроми та розправи над інакомислячими всіх без винятку національностей.  

Нещодавно подивилася фільм «Титанік-2». Події у ньому (цього разу вигадані) відбуваються через 100 років після реальної катастрофи гігантського пасажирського судна в холодних водах Атлантики, так майстерно відтвореної в кінострічці Джеймса Камерона. У новій варіації цієї історії все повторюється: сучасники будують точну копію першого «Титаніка». Вони впевнені, що цього разу буде хепі-енд. Але, поспішаючи встигнути до запланованої дати, допускають кілька недоробок. Корабель виходить в океан і… врізається в айсберг. Знову катастрофа, численні людські жертви. Як і слід було сподіватися, кінострічку геть-чисто розкритикували. Однак автори фільму зуміли нагадати: людству властиво наступати на ті самі граблі. Та й айсберги в житті кожного з нас — не дивина.