Попроси у Бога та чини по совісті
Коли побачив в одеській маршрутці «Молитву водія», спершу подумав, що то черговий витвір автодорожнього гумору — на кшталт прохання «їсти зернята з лушпинням» чи попередження, що зупинка «десь тут» виконується «десь там». Але ні — на аркушеві лише смиренне прохання «зберегти від наглої смерті мене і ввірених мені людей» і «допомогти неушкодженим доставити кожного за його потребою». А ще — згадка про злий дух лихацтва та нечисту силу пиятики, яких слід уникнути, аби «з чистою совістю дожити до глибокої старості без тягаря вбитих та покалічених через мою недбалість людей».
Коли побачив в одеській маршрутці «Молитву водія», спершу подумав, що то черговий витвір автодорожнього гумору — на кшталт прохання «їсти зернята з лушпинням» чи попередження, що зупинка «десь тут» виконується «десь там». Але ні — на аркушеві лише смиренне прохання «зберегти від наглої смерті мене і ввірених мені людей» і «допомогти неушкодженим доставити кожного за його потребою». А ще — згадка про злий дух лихацтва та нечисту силу пиятики, яких слід уникнути, аби «з чистою совістю дожити до глибокої старості без тягаря вбитих та покалічених через мою недбалість людей».
І річ навіть не в самій наявності такої декларації. Зауважив, що водій, на відміну від більшості своїх колег, і справді не прагнув на кожному повороті втерти носа Шумахеру, та й, гальмуючи, зважав, що в салоні чимало пасажирів їде стоячи і не всі вони молоді та здорові. Ні, така дурня, що заради кращого обслуговування пасажирів слід було б розвішати «молитву» по всіх маршрутках, навіть і на думку не спадає.
Іконка, що в наших автівках нерідко розташована там, де в інших зазвичай буває «air bag», рятує тільки тих, хто й сам дбає про власну безпеку та виявляє обережність.
У випадку ж із маршруткою ситуація ще більш серйозна, адже, крім власного, — на кону ще й життя «ввірених тобі людей». Чітке усвідомлення цієї обставини і щире бажання не лише заробити на хліб насущний, а й чесно і по совісті робити свою справу — ось що має бодай трішки поліпшити життя одеситів на міських маршрутах. Адже організаційних і технічних передумов для того небагато. Маршрутки ходять переважно переповненими. Графік, начебто укладений міськуправлінням автотранспорту, виконується часто абияк. Погана вентиляція більшості маршруток, яку зауважила ще попередня міська адміністрація, так і залишилася нерозв’язаною проблемою.
Коли ж до цього додати ще й безшабашного водія, що чимдуж тисне на газ, аби випередити конкурента у гонитві за пасажиром, і при цьому однією рукою тримає кермо, а другою — розраховується з пасажирами, третьою (бо ж які іще варіанти?) тримає слухавку біля вуха, — то ситуація стає зовсім прикрою.
Саме з такою еквілібристикою була пов’язана березнева ДТП на Балківській, коли водій відволікся, приймаючи плату за проїзд, і в’їхав у приватний мікроавтобус. Траплялися випадки й значно страшніші: позаторік під час аварії, що сталася в районі Херсонського скверу, загинула 8-річна дівчинка.
Тож коли Святий Петро пояснює попові, чому той має йти до пекла, а новоприбулий шоферюга — до раю, — «Бо на твоїх проповідях вони спали, замість молитися, а в його автобусі молилися, замість спати» — це смішно тільки в анекдоті.