Наступного року популярний бензин марки А-95 може подорожчати майже в 1,5 раза - до 14 грн за літр, а вартість дизпального сягне понад 13 грн за той самий літр. Це, так би мовити, песимістичний розвиток цінових подій. Аргументація прогнозу така — все буде залежати від державної політики в цьому питанні, зокрема, від податків, від того, якими вони будуть, адже нині вони складають понад 30% вартості пального. Мінінфраструктури пропонує підвищити акциз на окремі марки дизпального в 2-3 рази (до 110 євро/т), а на бензин на 10% (майже до 200 євро/т). Лише внаслідок введення нових ставок акцизу дизпальне може подорожчати на 60-70 коп./л, бензин — на 10-20 коп. (нині середні ціни на А-95 10,30 грн/л, на ДП — 9,65 грн/л). Другий чинник, який може призвести до росту цін, — введення чергового мита на імпортний бензин, — таке припущення висловив директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн. Якщо рішення приймуть у грудні, то з січня до ціни бензину можна буде додати 1,3 грн/л, до ціни ДП — 80 коп./л. Враховуючи, що імпортне пальне та нафта закуповуються за долари, а валюта також може подорожчати, а в сукупності це призведе до підняття цінової планки на таку висоту, що подолати її не зможе більшість українських власників автотранспорту.

«Київводоканал» «пішов війною» проти пральних порошків. Щоправда, не всіх, а лише тих, які містять фосфати, а отже, вбивають українські водойми. Фахівці «Київводоканалу» зауважують, що вміст фосфатів та поверхнево активних речовин у побутових миючих засобах нищить водні ресурси. Водоканали очищають стоки біологічно активним мулом, а він через токсичний вплив фосфатів не повністю «справляється» з «завданням». Тож щороку все більше поверхневих і підземних вод України втрачають своє значення як джерела питного водопостачання. Торік на жодній водоймі не було «безфосфатної» ділянки. Ситуацію ж, яка склалася на Бортницькій станції аерації (БСА), фахівці називають критичною. 

Ми іноді забуваємо про те, що людина — лише дитя природи, а не всемогутній її господар. І днями стихія вкотре про це нагадала, змусивши людей відчути свою слабкість та залежність від благ цивілізації.

Почалося все з Північної Європи, де ураган «Беріт» наробив чимало лиха. Шквальний вітер «причесав» Польщу й увірвався на територію України. В ніч з 28 на 29 листопада його пориви в різних регіонах країни сягали 20—35  метрів за секунду. Стихія руйнувала будівлі й огорожі, перевертала сміттєві баки. Шматки дахів та господарський мотлох літали у повітрі. Вітер виривав з корінням і валив дерева, які падали іноді на автомобілі, ламав гілки, що калічили людей. 

«Ну ось. Я впав…» Так розпочинається у соціальній мережі Твіттер спілкування найбільшого  в Україні плавучого крана «LK-600 Захарій» з відвідувачами.  

Якщо хтось впевнений, що нашим самопочуттям цікавляться і опікуються лише близькі люди та медики, то він глибоко помиляється. Як виявилось, здоров’ям та проблемою нашого довголіття переймаються чимало далеких від медицини народних депутатів, різного роду експертів і навіть чиновників відомств, які не мають ніякого відношення до охорони здоров’я. І, судячи з публічних виступів, роблять вони це добровільно і лише в наших інтересах. Щоправда, не цікавлячись, наскільки схвально ставляться до такої турботи мільйони людей. Тому, напевне, не зайвим буде дещо детальніше розібратися в хитросплетіннях цих вболівань і що за ними стоїть.  

Росія і Білорусь підписали контракти на постачання і транспортування газу в 2012–2014 роках. Окрім цього, «Газпром» підписав угоду на купівлю 50% акцій «Белтрансгазу». Вартість операції становить $2,5 млрд. Таким чином, «Газпром» став єдиним власником усієї газотранспортної системи Білорусі. Першу половину «Белтрансгазу» російська монополія придбала на початку 2000-х років також за $2,5 мільярда.   

Акція протесту чорнобильців у Донецьку, на жаль, не обійшлася без жертв. У неділю ввечері помер один із її учасників — 70-річний Геннадій Конопльов із Родинського. Обставини та причини смерті потерпілого ретельно з’ясовуються і, як водиться, існує кілька версій подій недільного вечора в наметовому містечку. 

Останні заяви вищого керівництва МЗС щодо того, що Україні не так уже й важливо парафувати Угоду про асоціацію з ЄС під час грудневого саміту, викликали в більшості журналістів та експертів щонайменше подив. Тим більше, що за останній місяць вітчизняне дипломатичне відомство вже не вперше демонструє несподівані ходи на переговорах з Брюсселем.  

Нам дуже важлива Ваша думка щодо змісту газети, яку Ви тримаєте в руках. Просимо Вас відповісти на ряд запитань і висловити свої побажання стосовно змісту «Урядового кур’єра». Виріжте та надішліть заповнену анкету на адресу редакції: 01008, Київ, вул. Садова, 1/14. Будемо вдячні за співпрацю і сподіваємося на взаєморозуміння.  

...Той весільний вечір був воістину королівським. Гості, як і годиться в Шотландії, були вдягнені в кілти й мали надзвичайно поважний вигляд. Коли на порозі з’являлися чергові запрошені, майстер церемонії чітко виголошував їхні імена й своїм срібним києм завдовжки зо два метри лунко вдаряв об підлогу. Прибуло понад сто гостей.