На вулиці - мінус чотирнадцять. Сильний вітер на плацу пробирає до кісточок, навіть теплий бушлат та шапка-вушанка не рятують від холоду. Запорізький радіотехнічний батальйон ПС ЗС України дислокується посеред степу - тут ніде сховатись від негоди. Та ритуал заступу на бойове чергування у цьому військовому підрозділі щоранку здійснюють за будь-якої погоди. Цілодобово бійці батальйону охороняють державний кордон України у повітряному просторі, забезпечують протиповітряну оборону важливих державних об'єктів.

Надзвичайні ситуації в нашому житті - не рідкість. Лише торік на Черкащині сталося 2513 надзвичайних подій, у ліквідації яких брали участь рятувальники МНС. Їм вдалося вберегти життя 70 громадян. Завдяки професійним діям збережено матеріальних цінностей майже на 18 млн грн. Проте в роботі рятувальної служби ще є проблеми, про які наш кореспондент веде розмову з начальником управління МНС України в Черкаській області, генерал-майором служби цивільного захисту Віктором Гвоздем.

Ми зазвичай не замислюємося над тим, якими інструментами колись користувались ковалі, шевці, стельмахи, бондарі, шорники, гутники, бортники, димники, кушніри і фахівці ще багатьох нині вже забутих професій. Між тим, одних лише різновидів звичайнісінької сокири у колекції житомирянина Федора Євтушенка налічується кілька десятків.

За статистикою половина всіх минулорічних пожеж на Прикарпатті траплялася в сільській місцевості. Особливої гостроти, повідомили у Центрі пропаганди УМНС в Івано-Франківській області, проблема пожежної безпеки набуває у віддалених гірських населених пунктах краю. Непросто пожежному автомобілю дістатися туди від найближчого пожежного підрозділу, розташованого, як правило, в районних центрах. Дешевше, надійніше і практичніше створити пожежну команду поблизу, в одному з центральних сіл.

Уперше маніпуляції зі стрілками виконали у Великій Британії ще 1908 року, запровадивши літній і зимовий час з метою економії енергоресурсів. Країна тоді переживала непростий період і мусила економити на всьому, тож визнала доречною ідею американського вченого і політичного діяча Бенджаміна Франкліна, хоча самі Сполучені Штати запровадили новацію лише десятиліттям пізніше.

Біля приміщення управління ДП "Донецька залізниця" нещодавно відкрили пам'ятник Денису Григор'єву. Хто забув, нагадаю - йдеться про головного персонажа оповідання Антона Чехова "Зловмисник". Згадали? Саме цей "маленький, неймовірно худий чоловічок" нишком відгвинчував гайки, якими рейки кріпилися до шпал. А за пошкодженя залізниці, що могло привести до нещастя, горопаху запроторили до буцегарні. Здогадуєтесь, чому саме цьому персонажу вирішили звести пам'ятник? Та тому, що в наші дні цей літературний "зловмисник" - майже ангел у порівнянні з нинішніми лиходіями, які створюють реальну небезпеку для руху пасажирських та вантажних потягів.

Завідуючий кафедрою хімії одного з Дніпропетровських вишів вже з першого курсу залучав новоспечених студентів до хабарництва. Педагог одразу брав студентів в оборот, створюючи їм жорсткі умови. Іспити і заліки йому скласти було неможливо без надання певної суми грошей.

Осінь 1986 року. Автобус із зміною ліквідаторів аварії на ЧАЕС повертається на базу. Більшість пасажирів жадібно вдивляється у вікна. А там - запустіння, до якого ніяк не звикнути. Тому й тихо в салоні. Дуже тихо. Раптом з однієї сторони всі стрепенулись, ніби втиснулись у шибки. Автобус зупинився. Полем, на якому уже чорніла незібрана пшениця, йшов до струмочка у видолинку табун домашніх гусей. Попереду - величава гусиня. Слідом, скоріше за все, її виводок. Мабуть, під час евакуації господарка забула птицю на гнізді і та тепер у пошуках їжі мандрувала покинутими полями.

"Світло душі твоєї засяяло в рідній Олешні і світить усій Україні в її невпинному поступі до волі, до відродження" - такі слова написали земляки із села Олешні Ріпкинського району на Чернігівщині на пам'ятному знаку Софії Федорівні. Тут щоосені наприкінці вересня, а також з 5 по 18 лютого відзначають дні Софії.

Площа затоплення і підтоплення в області, як показує досвід минулих років, може сягнути майже двохсот тисяч гектарів. Це фактично територія трьох адміністративних районів.