Молодість — це час, коли в людини чи не щодня з’являються нові ідеї та плани. А енергія і завзятість до втілення їх у життя вирують. І дуже добре, коли ці ідеї спрямовано на те, щоб зробити життя цікавим і насиченим.

В останні роки свого життя, відвідуючи Україну, Петро Яцик не минав редакцію «Урядового кур’єра». Він цікавився життям колективу, тиражами видання, з інтересом ознайомився з творчим і технологічним процесами випуску газети. Чим пояснити таку увагу? Мабуть, тим, що саме на сторінках «Урядового кур’єра» з’явилася чи не перша в загальноукраїнській періодиці велика публікація про Петра Яцика. Цьому передувала історія мого знайомства з цією дивовижною людиною, нетиповим українцем, яким не переставав захоплюватися з перших хвилин знайомства.

Недавня пряма лінія з лідером Кремля вкотре підтвердила, що владний довічний правитель давно і стабільно перебуває в химерній паралельній реальності. Приміром, президент РФ, не кліпнувши оком, запевнив про немалу кількість російської вакцини «Спутнiк V», що її начебто поставляли і продовжують це робити жителям ОРДЛО, які перебувають під окупацією і контролем Росії. «По-моєму, 90 тисяч доз вакцин уже завезено… І додатковий обсяг буде поставлено…»

Задля упередження поширення нового штаму вірусу «Дельта» з 2 липня застосунок «Вдома» слід встановлювати громадянам України, які повернулися з Португалії, Росії, Великої Британії та Індії або перебували на їх території не менше семи днів протягом останніх двох тижнів та не пройшли або мають позитивний результат експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2.

За традицією, вони розпочалися з хвилини мовчання — вшанування пам’яті військових моряків, які ціною власного життя захистили Батьківщину від російської агресії.

Дев’ятої п’ятниці після Великодня тут із 20-х років минулого століття збиралися патріоти, щоб вшанувати героїв-козаків, які поклали голови за волю України на легендарному острові Журавлиха під Берестечком у 1651 році. А православні священники неодмінно правили поминальну службу. Ані польський, ані німецький та більшовицький режими не змогли вирвати з корінням народну пам’ять…

«Перенести звідси подалі «Азовсталь»! «Зайнятися відновленням Азовського моря: насамперед заборонити виловлення риби та скидання токсичних відходів». «Перетворити металургійні велети на культурний простір епохи індустріалізації». «Створити бальнеологічний курорт із розвитком світових косметичних брендів на основі мулу Азову». «Основою економіки зробити малий і середній бізнес». «Розвивати воднотранспортну інфраструктуру, збудувавши річний канал «Дніпро — Кальчик — Кальміус». «Збудувати сучасний міжнародний аеропорт і для безпеки авіасполучення встановити ізраїльську протиракетну систему оборони «Залізний купол». «Запустити наземне метро — швидкісний трамвай, що скоротить час поїздки пасажирів маршруту»…

Внаслідок війни з агресором Росією, яка триває вже сьомий рік поспіль, в Україні постала нова спільнота — ветерани АТО/ООС. Герої повертаються у свої міста і села з надією на добробут у громадах, самореалізацію та діалог із владою.

Важливий подарунок отримав колектив Рівненської обласної клінічної лікарні імені Юрія Семенюка на День медика: тут відкрили сучасне приймальне відділення. Якщо театр починається з вішалки, то лікарня — з приймального відділення. І саме від того, в яких умовах і як нас зустрінуть та проведуть первинний огляд, залежить і подальший маршрут пацієнта в лікарняних стінах.

«Найбільша нагорода для мене, коли мої пацієнти вітаються, як я йду містом», — каже завідувач онкологічного відділення Дрогобицької міської лікарні №3 Володимир Федорович Сасай. За 40 років медичної практики він отримав грамоту Львівського обласного управління охорони здоров’я за професійні успіхи та ще з десяток від міськради до ювілейних дат.