Цього року Різдво — одне з найбажаніших і найулюбленіших свят європейців — пройде без велелюдних сімейних застіль, бучних вечірок, галасливих різдвяних ярмарків і гулянь. Попри те що рівень захворюваності у більшості європейських країн після кількатижневих обмежувальних заходів, до яких вдалися майже всі держави-члени ЄС, знижується, уряди не поспішають скасовувати обмеження.

Органи окупаційної влади на тимчасово окупованій території АР Крим реалізовують політику, спрямовану на переслідування проукраїнськи налаштованого населення півострова. Приклад цього — сфабрикована проти кримчанина Олега Приходька справа у нібито підготовці ним терористичного акту.

До якої юрисдикції належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, під час виконання кількох рішень про стягнення коштів в рамках зведеного виконавчого провадження?

4 листопада 2020 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про відзначення 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди». Він жив у 1722—1794 роках, тож ювілей відзначатимемо 3 грудня 2022-го. У постанові окреслено широкий план заходів з відзначення на державному рівні знаменної дати.

Карантин вихідного дня дав певний позитивний ефект. На кінець карантину вихідного дня, 30 листопада, за попередній тиждень було зафіксовано на 6 тисяч хворих менше, ніж прогнозували. Посилені обмеження на вихідних трохи стабілізували ситуацію, зокрема спостерігається вирівнювання в лікарнях зайнятості ліжок хворими на коронавірусну недугу, яка вже майже місяць тримається на постійному рівні 27—28 тисяч. Це дає змогу уряду скасувати саме ці обмеження. І на вихідні, і в будні діятимуть обмеження «помаранчевої» зони на території всієї країни.

Із самого початку загарбання 2014 року частини українських територій на Донбасі тамтешні люди живуть у страху. Російська пропаганда, нагадуючи вічний двигун, досі наганяє жах про «загрозу України» та «фашистів», «бандеровців», які буцімто з дня на день підуть у наступ і зрівняють Донецьк із землею.

Постійне зростання кількості хворих на COVID-19 в Україні зробило свою справу: чимало людей, не випробовуючи долю, стали самостійно або за допомогою керівників своїх компаній страхуватися в разі цієї хвороби. Тому в нашій країні, як і в інших, виник новий вид страхового поліса, який умовно можна назвати у разі захворювання на COVID-19.

28 листопада в Україні вшановують жертв однієї з масштабних, цинічних, жахливих і потворних трагедій у вітчизняній історії — людомору.

У ті роки в південному благодатному краю ніщо не провіщало голод. Колосилися ниви, родили сади, в лісових посадках можна було зібрати і гриби, і ягоди. Якби не колективізація, розкуркулення та політичні перипетії. Саме ці складові, як і скрізь в Україні, стали причинами штучного голоду. За даними Державного архіву Миколаївської області, тут було розкуркулено 12 тисяч місцевих успішних домогосподарств. Спочатку ярлики «куркулі» навісили на представників заможних родин. Згодом взялися за середняків, а коли вже не стало й таких, прийшла черга бідноти.

У Чупахівській загально освітній школі (ЗОШ) Охтирського району на Сумщині зберігається обсягова науково-дослідна робота «Голодомор 1932—1933 років», яку свого часу підготували учні закладу під керівництвом учительки історії Надії Байстрюченко. Під обкладинкою — численні свідчення земляків, які пережили той страшний час, відчули дихання смерті.