Суспільство

Молодший лейтенант хірург Сергій Ніщенко з Вінниці, як і більшість персоналу 59-го військового мобільного шпиталю, з початку року оселився у Сєверодонецьку. І як для більшості його колег, практикою для молодого лікаря став свого часу Майдан у Києві, а потім — участь в антитерористичній операції. Він недавно закінчив навчання у виші, а магістерську роботу написав уже у Сєверодонецьку. Дивилася на цього юнака і розуміла, що йому довелося швидко подорослішати, рятуючи людей на війні. Тому перше, про що запитала: чи не розгубився, коли довелося допомагати пораненим? 

Місцем проведення п’ятого засідання Ради регіонального розвитку став Міжнародний виставковий центр, а не Адміністрація Президента. І не дивно. Цього разу розгорнулася широка дискусія не щодо майбутнього областей, а щодо перспектив успішного завтра цілої країни. Розкрити тему повністю було б неможливо без участі керівників впливових міжнародних організацій. Саме тому на Броварському проспекті столиці вони ділили площу з представниками центральних і місцевих органів влади. 

Поряд із давньою традицією влаштовувати веселі проводи зими на Донеччині люди дедалі частіше збираються для сумного прощання з асфальтом, який зникає з настанням весни. Такі акції протесту недавно пройшли у Лимані та Покровську, де вже з’явилися ознаки добре організованого протестного дійства. Приміром, активісти встановили у місті величезні білборди інформаційно-саркастичного змісту: «Мером і його командою в 2016 році у Покровську витрачено 42 000 000 гривень бюджетних грошей на ремонт доріг. Катайтеся і отримуйте задоволення!!!»  

У неспокійному сьогоденні майже непоміченою пройшла добра новина: всі водно-болотні угіддя Рівненського природного заповідника набули статусу міжнародних. До торфово-болотного масиву Переброди нещодавно долучилися масиви Сира погоня, Сомине, Біле озеро та болото Коза-Березина. Тобто майже всі 42 тисячі гектарів заповідника тепер перебувають, як кажуть екологи, під егідою Рамсара. Ідеться про Конвенцію про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, яку підписано в місті Рамсар (Іран) 1971 року. 

Неділя. Надвечір’я. Торгівля обіч дороги згортається. Власник величезної кількості товару (городина, яблука, домашні кулінарні вироби, гідні прикрасити весільний стіл) занепокоєний. — Ти, — звертається до сина-помічника, — йди на електричку, їдь додому. Я залишуся, бо не везти ж усе це добро до хати — мати ніч не спала, щоб усе приготувати. 

Замість колонії — система пробації. Суть її в тому, що дитина, яка скоїла злочин, отримує умовний термін і за цей час докорінно змінює життя у спеціальному центрі, де їй допоможуть впоратися з проблемами психологи, соціальні працівники та інші фахівці. В Україні вже відкрито кілька таких центрів. Про необхідність такої допомоги красномовно свідчить статистика: з 400 підлітків, які потрапили на пробацію, лише 9 потім скоїли рецидив. 

…Тролейбус неквапом чалапав колесами по асфальту, немов калошами великого розміру. Двері відчинялися й зачинялися, і невдовзі салон нагадував діжку, яку, щоб не повипадали оселедці, міцно стягують обручами. Зненацька діжкоподібний рогатий різко загальмував. Ще не стихли не дуже нормативні вислови пасажирів, як гучно прокашлявся динамік: 

Попри складність рішень екстреного засідання РНБО, сприймати їх слід у контексті нещодавніх подій у країні, які спричинили в суспільстві неоднозначну реакцію. Пояснити кроки влади й заглянути в осяжне майбутнє гарячими слідами зібрання РНБО взявся Президент Петро Порошенко перед широкою телеглядацькою аудиторією. 

У третю річницю анексії Криму Європарламент вирішив висловити свою підтримку Україні, ухваливши резолюцію «Політичні в’язні в тюрмах Росії та ситуація в Криму», яку було проголосовано під час пленарного засідання у Страсбурзі. 

Похмуре одинадцятиповерхове приміщення Донецької обласної ради та Донецької облдержадміністрації могло нагадувати неприступну фортецю. Втім, тільки здалеку. Бо перебуваючи в цей час всередині, чогось раптом згадав відомі з історії випадки ганебних капітуляцій фортець, брами яких добровільно відчиняли перед нападниками. Нас, кілька десятків журналістів, присутніх на сесії облради, з початком штурму, до якого вдався знавіснілий натовп, поспіхом евакуювали на четвертий поверх. Перетворившись на заручників, ми, проте, отримали змогу спостерігати за подальшим розвитком подій. 

Торік у грудні під рубрикою «Прошу слова!» вийшов матеріал письменниці Валентини Семеняк «Що робить в Україні «Государев фундук»?» (№ 231 від 8 грудня 2016 р.), у якому наша дописувачка обурилася тим, що відомий український виробник в умовах неоголошеної, але від того не менш жорстокої й підступної війни на сході нашої Батьківщини випускає продукцію, назва якої нехай і не підпадає під закон про декомунізацію, проте є, м’яко кажучи, подразником для справжніх патріотів України, які захищали її незалежність під час Революції гідності. На харківському підприємстві «Бісквіт-шоколад» обурилися, як їм видалося, несправедливою оцінкою їхньої діяльності — й відповіли на сторінках нашої газети матеріалом «Два погляди на історію та сьогодення» (№ 48 від 14 березня ц. р.). Так була започаткована дискусія, мета якої — з’ясувати, чи мають право на життя у нинішніх непростих умовах назви продукції вітчизнаних виробників, які бодай якось можна співвіднести з країною-агресором. Тож сьогодні — її продовження. 

Остап Бендер позаздрив би спритності сучасних шахраїв. На відміну від інтелігентного героя Ільфа й Петрова, нинішні аферисти відрізняються нахабством, хитрощами, жадібністю, заплутаністю махінацій, державною зрадою. Єдине, що об’єднує злодіїв минулого та сьогодення, — обов’язкова наявність у їхніх схемах певних персонажів. Наприклад, зіц-голова Фунт, обов’язок якого — замість справжнього махінатора потрапити під суд і у в’язницю, а під час відсидки йому платять подвійний оклад. Є в нашій історії й  підставний, і організатори, і співучасники, і багато інших осіб, причетних до скоєння злочину. Поки що за ґрати, згідно з всіма традиціями літературного та кримінального жанрів, потрапив лише сумно­звісний Фунт. У цьому разі — Олександр Зінов’єв. Усі інші опинилися поза полем зору правоохоронних органів, прокуратури, фіскальної служби.