Нещодавно в Києві пройшов п’ятий Форум Global Ukrainians — неформальне об’єднання українців, які за останні 10—15 років зробили успішну кар’єру за кордоном. Покликав їх туди не кусень хліба, а неможливість реалізувати свої здібності у власній країні. Однак Майдан 2014-го відродив у них надію на позитивні зміни в рідному краї, тож найактивніші прагнуть докласти до цього своїх зусиль, знань і вмінь. Спочатку вони створювали волонтерські організації, а понад два роки тому об’єдналися в мережу Global Ukrainians задля просування та лобіювання українських інтересів у світі. Якого розвитку набув цей проект, «УК» поцікавився в ініціатора руху Віолети МОСКАЛУ. 

Цими вихідними в Одесі та на Миколаївщині відбулася церемонія закриття багатонаціональних військових навчань «Сі Бриз-2017», які тривали з 10 до 23 липня. «Сі Бриз» проводять в Україні з 1997 року відповідно до Меморандуму про порозуміння та співробітництво з питань оборони та військових відносин між оборонними відомствами України і США, які виступають спів­організаторами навчань. 

Кажуть, про рівень життя у країні судять за станом доріг. А тепер у зв’язку з деякими псевдореформами у чутливих сферах життя — за станом зубів у громадян. Так незабаром відрізнятимуть у Львові місцевих жителів від туристів. 

Саме таке життєве кредо обрав для себе 27-річний Дмитро Крикун із Житомирщини. Сказати, що з ним він народився і прожив усі ці роки, було б неправдою. Є моменти, які Дмитро з неохотою згадує і волів би змінити, аби це було можливо. З прикрістю згадує, як не хотів учитися. «Пам’ятаю, як ішов до школи з одним зошитом і пачкою цигарок. Цим не пишаюся». Лише згодом збагнув, як ображав маму, розчаровував її сподівання поведінкою. Напевне тепер знає, що своїм дітям, коли ті з’являться, приділятиме якнайбільше уваги і любові. Він вважає, що дитину до навчання мотивують складові: 50% — уміння вчителів знайти підхід до учня, 25% — любов і наполегливість батьків, решта — бажання дитини. Хоче, щоб його діти були слухняними, допитливими, справедливими і головне — щасливими. Недаремно ж він обстоював незалежність і мир на сході країни. 

Днями настала гаряча пора не лише для вчорашніх школярів. Знову відчули себе абітурієнтами ті, хто отримав диплом бакалавра й прагне стати магістром. Для них цього року можливості значно розширились. Вони мають змогу навчатися за програмою подвійних дипломів: отримати дипломи українського й польського університетів. 

Найближчим часом РФ, схоже, не планує забиратися з Донбасу, присутність якої в конфлікті визнав і її міністр закордонних справ Сергій Лавров на другому Міжнародному науково-експертному форумі «Примаковські читання». Щоправда, пан Лавров висловився туманно. Однак яким Росія бачить своє майбутнє на найближчі сім років, зокрема й у питанні Донбасу, є чіткий документ, із яким не завадило б ознайомитися й українцям. 

У селі Мигія Первомайського району відбулося відкриття туристичного комплексу «Протичанська скеля». Закладено першу чергу кемпінгу з однойменною назвою й запущено швидкісний тролей над радоновим озером. Ця місцевість входить до складу Національного парку «Бузький гард», а славиться тим, що тисячі туристів з усієї України приїжджають на пороги Південного Бугу, щоб здійснити сплав на рафтах, відпочити, помилуватися унікальним для півдня країни скельним ландшафтом. У селі Мигія розташоване так зване радонове озеро з чистою бірюзовою водою, яке з’явилося на місці колишнього гранітного кар’єру. Рік тому тут облаштували оглядовий майданчик, який уподобали туристи. 

Щоразу, буваючи на Сумському автовокзалі (а це доволі часто, бо в журналістські відрядження їжджу вже майже чотири десятиріччя), неодмінно звертаю увагу на торговельні точки перед його центральним входом. Не можна сказати, що їх тут засилля і панують анархія чи стихія, але відразу ж впадають в око ятки, лотки, розкладачки, навіси, інші малі так звані архітектурні «форми» (як мовиться, хитро, мудро, та невеликим коштом). А в них — жива і не зовсім риба, кавуни і дині, яблука і банани, ягоди і… 

Жителі міст чи не щодня спостерігають, як місце їхнього проживання дедалі більше перетворюється на кам’яні джунглі з додаванням скла й бетону. Ніде правди діти, рік у рік вирубують чимало парків, скверів, щоб легальні, а часто й нелегальні забудовники зводили там багатоповерхові бетонні коробки-близнюки. Мотивують тим, що людям треба десь жити. На жаль, абсолютно не беручи до уваги, що тим-таки людям бажано ще й чимось дихати. 

У цьому році на Черкащині завдяки зусиллям робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення легалізовано понад 360 тисяч гривень доходів працівників. Про це розповіли у департаменті соціальної політики Черкаської міської ради. На недавньому засіданні цієї робочої групи звітували керівники тих підприємств, на яких середньомісячна заробітна плата нижча від встановленого законодавством мінімального рівня.