По закінченні Київського державного художнього інституту троє молодих скульпторів Михайло Грицюк, Анатолій Фуженко та Юлій Синькевич майже рік тинялися по чужих майстернях. Одному ще якось можна було десь притулитися, а трійці нерозлучників — важко.
Хто порадив шукати щастя у глибокому темному підвалі котельні на вулиці Дарвіна, 5-а, вже й не пам’ятаю. Температура в темній котельні була майже екваторіальна, глина сохла на очах, поливати скульптури мусили тричі на добу, та це хлопців не засмучувало.

 Ще пів року тому Норвегія тримала певну дистанцію щодо війни в Україні. Звісно, там гостинно надавали притулок українським біженцям та опікувалися ними, але з військовою та фінансовою допомогою не поспішали. Тепер ця скандинавська країна входить до числа тих, які активно нас підтримують, стверджує голова Рівненського регіонального відділення Асоціації міст України Рівненський міський голова Олександр ТРЕТЯК, який побачив усе на власні очі.

 За більш як півтора десятиріччя створене з нуля підприємство «Керамейя» нині серед флагманів будівельної індустрії не лише Сумщини, а й України. Тут виготовляють сучасну клінкерну керамічну цеглу і бруківку, поризовані керамічні блоки, інші вироби, які мають значний попит на внутрішньому й зовнішніх ринках.
Про роботу підприємства у складних воєнних умовах читачам «УК» розповідає генеральний директор ТОВ «Керамейя» Іван ТЕЛЮЩЕНКО.

 Цього року кожен новий день Василь Шаповал розпочинає з ознайомлення з поточними новинами. Якщо надходить свіжий номер місцевої газети, то перечитує всі її шпальти, неодмінно слухає радіо, дивиться випуски телевізійних новин. Головна тривога ветерана — нинішня війна України проти російських загарбників. Зізнається: не думав і не гадав, що через вісім десятиріч війна знов увірветься в його життя, стане сильним і важким випробуванням, насамперед душевним. І не тільки його, а й мільйонів українців і людей у всьому світі.

 Як розповів директор Благодійної організації «Благодійний фонд Максима Рильського «Троянди й виноград» онук поета Максим Рильський, якось він почув таку історію. Група жителів Житомирщини прямувала автобусом на екскурсію до Києва. Коли вже під’їздили, вечоріло, столицю освітлювали вогні, а гід став читати проникливі вірші Рильського про місто, в якому народився, працював і яке дуже любив. Це було настільки доречно, зворушливо й атмосферно, що якоїсь іншої прозорої підказки про потребу видати окрему поетичну збірку годі було й шукати. І шанувальники творчості поета теж запитували про існування саме такої книжки. 

 У Полтаві готують документи на демонтаж пам’ятників радянським генералам олексієві зигіну та миколі ватутіну. Перший увійшов в історію як визволитель Полтави. Насправді ж загинув на шляху до неї, але саме місто не визволяв. Другого Український інститут національної пам’яті ще 2014-го вніс до списку осіб, причетних до боротьби проти незалежності України, організації Голодоморів та політичних репресій.

 Щодня через повномасштабну війну, яку розв’язала сусідня країна-агресор, українці зазнають важких поранень, зокрема втрачають кінцівки. Страждають не тільки військові, а й цивільні, діти. Збільшився травматизм цивільних внаслідок мінної небезпеки, що також привело до зростання показника чисельності людей з інвалідністю. За даними Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, за рік воєнних дій понад 10 тисяч українців потребують протезування і забезпечення допоміжними засобами реабілітації.

 Цього року 11 територіальних громад Полтавщини отримають субвенцію з державного бюджету на виконання заходів з реалізації соціального проєкту «Активні парки — локації здорової України». Це повідомила начальниця управління молоді та спорту Полтавської обласної військової адміністрації Марина Трохименко. До 15 березня на місцях мали визначити відповідального й координатора проєкту, а з 1 квітня — організувати проведення тренувань, спортивних фестивалів, вікторин і естафет для всіх верств населення. 

 Цьогоріч після певного затишшя до активної просвітницької, громадської діяльності взялася Тернопільська організація ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. Уже організувала чимало розмаїтих дійств: заходи з відзначення ювілеїв чи річниць видатних українських постатей Лесі Українки, Тараса Шевченка, Блаженнішого Любомира Гузара, репрезентації книжок, зустріч молоді з добровольцями. Провели акцію «Книга, що лікує» для  воїнів ЗСУ, які перебувають на лікуванні в обласному центрі, виставки, зокрема  фалеристики й порцеляни, концерт народного аматорського хору та інші. У березні, звісно, гучно звучить Шевченківська тема.

 Не на таку підтримку від місцевого населення очікували рашистські зайди на тимчасово окупованих ними територіях України! Відносно невелика кількість людей, які вважають загарбання «визволенням», змушує кремль та окупаційну владу на місцях серйозно працювати з більшістю українців, які тримають великі дулі в кишенях. Під довгограючі пропагандистські мантри про начебто захист «наших» (так марить кремлівський неадекватний лідер) жителів Донецької, Запорізької чи Херсонської областей окупанти, навпаки, почали переслідувати їх всіх без винятку. І російськомовних, яких там справді чимало, насамперед.