Суспільство

  • Віктор ЦВІЛІХОВСЬКИЙ

    На Переяславську раду зігнали «бюджетників»

    Народжені за незалежності уже самі мають дітей. На світ з’являються малюки батьків, які не ходили в радянські садочок і школу. Можливо, це покоління вже не буде отруєне токсичними імперськими догмами, які так і не вивелися з організмів багатьох співвітчизників.

    Давно закладені в голови парадигми продовжують діяти. На це немає жодної ради, і лише час поглине носіїв твердолобих ідей. Ще можна почути: у революцію 1917-го бідні прогнали багатих (не забиваючи голови, з якою метою відбувся більшовицький переворот і за чиї гроші), якби не «перестройка», то жили б, як при Брежнєві (не згадуючи про дефіцит, кілометрові черги, неможливість поїхати за кордон), Переяславська рада — добровільне возз’єднання України з Росією. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Коли немає книжки, немає і знання

    Цьогорічні першокласники Олександр і Володимир Гребенюки — хоч і сядуть вперше за парту лише за кілька днів — уже тепер відчули вагу шкільного дзвоника. Ним близнюки сповістили про відкриття Київської книжкової виставки-ярмарку до Дня знань в Українському домі. На урочистості з цієї нагоди завітали урядовці, письменники, видавці, журналісти.

    Усіх присутніх привітав віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко й наголосив, що потрібно зберегти спеціальний податковий режим для вітчизняного книговидавництва, а також законодавчо врегулювати питання захисту українського книжкового ринку від російських книжок, що містять антиукраїнський пропагандистський зміст. Урядовець вручив дипломи лауреатам Премії Кабінету Міністрів  ім. Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва. Зокрема почесну відзнаку отримав наш колега, письменник і журналіст «Урядового кур’єра» Павло Кущ за книгу «АБВ, або операція «Ставкозавр». 

  • Іван ДАХНО

    Як перекрити кисень лженауці

    Упродовж свого життя мені довелося попрацювати в системі Академії наук УРСР. Це сфера так званої фундаментальної науки. Доля заносила і в галузеві науково-дослідні установи. Вони вважаються сферою прикладної науки. Отже, я знаю те, про що пишу.

    Французький філософ і математик пізнього Середньовіччя Рене Декарт рекомендував, перш ніж сперечатися, уточнити поняття. Візьмемо до уваги його рекомендацію і зазначимо, що наука — це та сфера людської діяльності, яка створює нові знання. Якщо нові знання не створюються, то це не наука. Те, що завгодно, але від лукавого, і є лженаукою. 

  • «Змінимо країну разом!»

    — Під час нашої першої зустрічі ви говорили, що прагнете ламати погані сценарії. Чи вдається вам це тепер уже в ролі очільника краю?

    — Залишаюся прихильником такого підходу до справи. Пам’ятаєте, як власники підприємств зняли автобуси з маршрутів і приїхали страйкувати? Вимагали негайно провести засідання конкурсного комітету, що не відбулося з технічних причин у заявлений термін. Став розбиратися. 

  • Що заважає бензину дешевшати

    Ціна на нафту на світовому ринку хоч і не  зазнає різких коливань, усе-таки нагадує гойдалку: після чергового підвищення знову маємо незначну лібералізацію. На світових торгах станом на вчора нафта марки Brent коштувала майже $50 за барель (зростання ціни на 0,14% — до $49,12). Американська нафта WTI хоч теж здорожчала на 0,28%, трохи дешевша — $46,9 за барель.

    Якщо взяти до уваги те, що управління енергетичної інформації США повідомило про збільшення в Америці запасів нафти на 2,5 мільйона барелів, тоді як експерти прогнозували зменшення майже на 0,5 мільйона, можна очікувати здешевлення бареля. 

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    Нескорені люди будують нескорену державу

    Твердість, рішучість, цілеспрямованість, невідступність… Багатьма красивими словами можна охарактеризувати події у центрі столиці, присвячені чвертьвіковій річниці здобуття нашою країною Незалежності.

    Усе побачене й почуте дало чітку відповідь на скептичні закиди, мовляв, не час і не місце влаштовувати пишноти й виводити на центральні вулиці Києва військову техніку. Однозначно: варто й необхідно. 

  • Олена ІВАШКО

    Криве Озеро — не Врадіївка?

    24 серпня став останнім днем життя 34-річного жителя Кривого Озера Олександра Цукермана. За попередніми даними, він загинув після вчинення опору співробітникам поліції, які застосували проти нього зброю. ЗМІ одразу ж підхопили інформацію та охрестили випадок у Кривому Озері «другою Врадіївкою» (там улітку 2013 року співробітники районного відділку міліції жорстоко побили і з∂валтували місцевої жительку Ірину Крашкову. Місцеві жителі влаштували справжній бунт проти міліціянтів, блокувавши відділення міліції. Завдяки резонансу, позиції місцевих активістів та ЗМІ справа дійшла до суду, і злочинців заслужено покарано). 

  • Іван УСЦЬКИЙ: «Стан лісів погіршується через розбалансованість їхньої вікової структури»

    Уже впродовж кількох років актуальною є тема вирубки лісів в Україні, яка тривожить суспільство. Дехто з експертів пропонує такі вирубки взагалі заборонити. Втім, є й інша проблема: немало лісів пропадає і без втручання людини — дерева просто висихають. Чому так стається і що потрібно зробити, щоб зелені легені були здоровими, «Урядовому кур’єру» розповів завідувач лабораторії підвищення стійкості лісів Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького (УкрНДІЛГА) кандидат сільськогосподарських наук Іван УСЦЬКИЙ. 

  • Віктор ЦВІЛІХОВСЬКИЙ

    Селяни сито наїлися… у війну

    Цьогоріч Україна знову буде зі щедрим урожаєм зернових — за прогнозами, зберуть понад 60 мільйонів тонн. Та чи матимуть від того зиск ті, хто з ранку до ночі плекав посіви? Адже заробляють на праці хліборобів здебільшого спекулянти, «кришовані» різномастими покровителями.

    Селянину ж укотре доведеться чухати потилицю, прикидаючи, скільки слід потратити на оранку і посів озимих, бо дорожчають насіння, добрива, пальне, а кредити у банках через захмарні відсотки взяти нереально. І так рік у рік, попри революції і реформи. Маючи щедру землю і працьовиті руки, наш хлібороб чи не завжди залишався у програші. Тільки за радянської влади він пережив три великі голоди. Навіть за нацистської окупації йому жилося ситніше. А нетривала відсутність будь-якої влади пішла лише на користь. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Доки в наших руках синьо-жовтий стяг, нас не здолати

    «Мамо, поглянь, як золотавий соняшник усміхається на блакитному небі! Це ж наш прапор!» — дивує недитячими асоціаціями чотирирічна донька. Для маленької українки НАШ прапор — це УКРАЇНА.

    Синій плюс жовтий. Що у свідомості українця малюють ці кольори? Пам’ятаю, як моя бабуся берегла, наче скарб, власноруч вишитий синьо-жовтий стяг і розповідала, що впродовж багатьох років він був надійно закопаний (!) у секретному місці — якнайдалі від зрячого радянського ока. А коли скарб нарешті відкопали, здивувалися, що він хоч і трохи зблід, таки врятований. Для мене це символічно, адже й любов до України в серцях наших дідусів і бабусь, батьків десятиліттями була закопана десь глибоко в серцях. Але вона жила. Як цей прапор, вишитий ночами натрудженими бабусиними руками.